Рішення № 69076502, 20.09.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/19289/15-ц

Провадження № 2/643/3250/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2017 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Погасій О.Ф., за участю секретаря - Бровкіної М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду 04 грудня 2015 року надійшла позовна заява КП «Харківводоканал» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 9966 грн. 53 коп., посилаючись на те, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються позивачем, за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_4. Відповідачі не сплачують у повному обсязі за надані позивачем послуги, що призвело до утворення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2003 року по 31.10.2015 року у розмірі 4480 грн. 65 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2010 року по 31.10.2015 року у розмірі 2809 грн. 83 коп. Крім того, позивач просить також стягнути з відповідачів суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 2451 грн. 11 коп. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 224 грн. 94 коп., відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2015 року у цивільній справі № 643/19289/15-ц з відповідачів на користь комунального підприємства «Харківводоканал» стягнута солідарно заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.07.2003 року по 31.10.2015 року у розмірі 4480 грн. 65 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.05.2010 року по 31.10.2015 року у розмірі 2809 грн. 83 коп.; суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 2451 грн. 11 коп. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 224 грн. 94 коп., а всього 9966 грн. 53 коп., а також судовий збір у розмірі 1218,00 грн., в рівних частках по 609,00 грн. з кожного.

За заявою відповідача ОСОБА_2 заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 23.12.2015 р. скасовано ухвалою суду від 27.03.2017 року та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

21 червня 2017 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з проведенням перерахунку нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення за період тимчасового не проживання за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 за період з 01.05.2014 р. по 10.11.2016 р., та про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2012 р. по 31.10.2015 р. у розмірі 1543 грн. 88 коп.; заборгованості за послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2012 р. по 31.10.2015 р. у розмірі 428 грн. 37 коп., суму індексу інфляції у розмірі 1894 грн. 05 коп. (а.с.63-64).

В судовому засіданні представник позивача Кучебо Т.В., яка діє на підставі довіреності, позовні вимоги, згідно заяви про зменшення позовних вимог, підтримала, просила позов задовольнити у повному обсязі, зазначивши, що відповідач добровільно сплатив 3600,00 грн., які віднесені позивачем в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, трьох відсотків річних та часткової сплати заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, зазначивши, що він повністю сплатив заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та продовжує оплачувати поточні рахунки, а підстави для стягнення суми індексу інфляції відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила. В зв'язку з чим суд визнає її неявку неповажною та розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою з місця проживання (а.с.3).

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальна послуга з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) є централізованою.

Обов'язок споживачів своєчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом, передбачений ст. 68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно звідної картки абонента ОСОБА_2 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надавалися на адресу: АДРЕСА_1, становить: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2012 року по 31.10.2015 року у розмірі 1543 грн. 88 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2012 року по 31.10.2015 року у розмірі 428 грн. 37 коп. (а.с.65-70).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корись другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно наданих відповідачем копій квитанцій, ним було сплачено: 20.02.2017 року в рахунок погашення заборгованості за надані послуги водопостачання 2000,00 грн.; 16.03.2017 року в рахунок погашення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення 600 грн., по 300 грн. за кожну послугу; 17.05.2017 р. в рахунок погашення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення 1000 грн., по 500 грн. за кожну послугу.

Віднесення позивачем вищезазначених сплачених сум в рахунок сплати трьох відсотків річних та в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору не є вірним, оскільки відповідач сплачував саме заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а судові витрати по сплаті судового збору не є позовними вимогами, і стягнення судового збору вирішується в порядку розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач повністю добровільно сплатив заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.11.2012 року по 31.10.2015 року, підстави для стягнення сум заборгованості відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданого розрахунку сума індексу інфляції розрахована за період з 01.11.2012 р. по 31.10.2015 р. та становить 1894 грн. 05 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідачів суми індексу інфляції за період з 01.11.2012 р. по 31.10.2015 р. у розмірі 1894 грн. 05 коп.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп. (а.с.1).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, та стягує з відповідачів на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп., в рівних частках, по 609 грн. 00 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 64, 68 ЖК України, ст. ст. 15, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 257, 267, 526, 610, 625 ЦК України; ст.ст.10, 11, 57-60, 74, 76, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1, на користь комунального підприємства «Харківводоканал», юридична адреса: м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р 2600910821 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, суму індексу інфляції за час прострочення у розмірі 1894 грн. 05 коп. (одну тисячу вісімсот дев'яносто чотири гривні 05 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Харківводоканал» суму судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп., в рівних частках, по 609 грн. 00 коп. (шістсот дев'ять гривень 00 копійок), з кожного.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ф.Погасій