Постанова № 69075595, 26.06.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кс/641/528/2014 Справа №641/6607/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова

ОСОБА_1,

при секретарі - Демченко Т.В.,

за участі прокурора Таркан О.М.,

слідчого Гармаш І.В.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3, погодженого зі старшим прокурором прокуратури Комінтернівського району м. Харкова ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою (9 класів), раніше судимого:

1) 2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1,5 роки;

2) 2005 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 187 ч. 2 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнившись у 2009 році з ІК № 12 умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 4 місяці,

мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1

за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001574 від 10.06.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

26 червня 2014 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майора міліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою (9 класів), раніше судимого, який мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що 10.06.2014 заява ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення була прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001574 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

26.06.2014 кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12014220540001574 від 10.08.2014 була змінена з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, будучи неодноразово засудженим за тяжкі корисні злочини, а саме: 2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1,5 роки, та 2005 року Київський районним судом м. Харкова за ст. 187 ч. 2 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнившись у 1999 році з ІК № 12 умовно-достроково на невідбутний строк 1 місяців 4 місяці, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та знову скоїв ряд корисних кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, 09.06.2014 близько 23:15 год., ОСОБА_2, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 161 по пр. Героїв Сталінграду в м. Харкові, наніс удар кулаком в область обличчя ОСОБА_5, тим самим застосувавши до неї насильство, яке не є небезпечним для її життя чи здоровя та повторно відкрито викрав мобільний телефон ТМ «Samsung duos Champ Deluxe», вартістю 1500 гривень. Після чого ОСОБА_2, звернувши викрадене майно на свою користь, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1500 гривень.

26.06.2014 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого повторно.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події у ході якого встановлено місце, спосіб та час вчинення кримінального правопорушення, свідченнями потерпілої ОСОБА_5, предявленням особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_5, в ході якого остання впізнала ОСОБА_2 як особу, яка вчинила відносно неї злочин.

Крім того, 26.06.2014 заява ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення була прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001739 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

26.06.2014 кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12014220540001739 від 26.06.2014 була змінена з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 18.06.2014 близько 10:40 год., ОСОБА_2, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 1/6 по пр. Героїв Сталінграду в м. Харкові, вступив в злочину змову з невстановленою у ході досудового розслідування особою, разом з якою прослідкував за гр-ю ОСОБА_6 у приміщення під їзду № 5 вказаного будинку, де розподіливши між собою злочинні ролі, невстановлена особа, знаходячись на 2-му поверсі біля квартири № 66, шляхом ривка зірвала з шиї ОСОБА_6 ланцюжок 585 проби золота, вагою 8 грам, вартістю 5000 гривень, при чому в цей час ОСОБА_2 стояв поряд на сходовому майданчику між 1-м та 2-м поверхами та спостерігав за навколишнім оточенням, з метою попередження невстановленої особи при появі сторонніх осіб. Після чого невстановлена особа разом з ОСОБА_2, повторно відкрито викравши вказане майно, звернули його на свою користь та з місця скоєння кримінального правопорушення втекли, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду вказану суму.

26.06.2014 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб, .

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: свідченнями потерпілої ОСОБА_6, предявленням особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_6, в ході якого остання впізнала ОСОБА_2 як особу, яка вчинила відносно неї злочин.

Крім того, 21.06.2014 заява ОСОБА_7 про кримінальне правопорушення була прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001697 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

26.06.2014 кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12014220540001697 від 21.06.2014 з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 20.06.2014 близько 11:55 год., ОСОБА_2, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 43-А по пр. Гагаріна в м. Харкові, наніс два удари кулаками в область обличчя ОСОБА_7, тим самим застосувавши до неї насильство, яке не є небезпечним для її життя чи здоровя та шляхом ривка зірвав з шиї ОСОБА_7 ланцюжок 585 проби золота, вагою 3 грама, вартістю 1500 гривень і кулон 585 проби золота, вагою 4 грама, вартістю 2000 гривень, тим самим повторно відкрито викрав вказане майно. Після чого ОСОБА_2, звернувши викрадене майно на свою користь, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3500 гривень.

26.06.2014 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події у ході якого встановлено місце, спосіб та час вчинення кримінального правопорушення, свідченнями потерпілої ОСОБА_7, предявленням особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_7, в ході якого остання впізнала ОСОБА_2 як особу, яка вчинила відносно неї злочин.

Крім того, 21.06.2014 заява ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення була прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001698 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

26.06.2014 кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12014220540001698 від 21.06.2014 була змінена з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 20.06.2014 близько 15:40 год., гр. ОСОБА_2, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 15 по вул.. Киргизькій в м. Харкові, шляхом ривка за ланцюжок на шиї ОСОБА_8 зірвав та тим самим відкрито повторно викрав два кулона 585 проби золота, вагою 4 грама, вартістю 1200 гривень та 2 грама, вартістю 600 гривень. Після чого ОСОБА_2 звернувши викрадене на свою користь, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 1800 гривень.

Крім того, 23.06.2014 заява ОСОБА_9 про кримінальне правопорушення була прийнята та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220540001718 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж).

26.06.2014 кваліфікація кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за №12014220540001718 від 23.06.2014 була змінена з ч. 1 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що 22.06.2014 близько 15:00 год., ОСОБА_2, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 167 по пр. Героїв Сталінграду в м. Харкові, шляхом ривка зірвав з шиї ОСОБА_10 та тим самим відкрито повторно викрав ланцюжок 585 проби золота, вагою 4 грама, вартістю 2500 гривень з двома кулонами 585 проби золота, вагою 3,8 грама, вартістю 1690 гривень та 1 грам, вартістю 800 гривень. Після чого ОСОБА_2, звернувши викрадене на свою користь, з місця скоєння кримінального правопорушення втік, спричинивши тим самим потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 4990 гривень.

26.06.2014 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України за фактом відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 свою вину у вчинені ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повністю не визнав.

Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця події у ході якого встановлено місце, спосіб та час вчинення кримінального правопорушення, свідченнями потерпілої ОСОБА_10, свідка ОСОБА_11, предявленням особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_10 та ОСОБА_11, в ході яких останні впізнали ОСОБА_2 як особу, яка вчинила відносно ОСОБА_10 злочин.

26.06.2014 вказані кримінальні провадження були обїданні в одному провадженні під загальним № 12014220540001574.

У вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не одружений, з неповною середньою освітою (9 класів), раніше судимий: 2004 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України строком на 1,5 роки; 2005 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 187 ч. 2 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі, звільнившись у 2009 році з ІК № 12 умовно-достроково на невідбутний строк 1 рік 4 місяці, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється у вчинені ряду тяжких корисливих злочинів, за які законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 4-х до 6-ти років, постійного місця роботи і джерела доходу не має, в м. Харкові та Харківській області не зареєстрований, раніше неодноразово судимий за тяжкі корисливі злочини, за що відбував покарання в місцях позбавлення та судимості за які не зняті та не погашені в установленому законом порядку, таким чином це дає підстави вважати, що ОСОБА_2 може переховуватись від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілих по вказаних кримінальних провадженнях, а також перешкоджати встановленню іншого співучасника даного кримінального правопорушення, місцеперебування якого до теперішнього часу невідомо, крім того вказані факти вказують на схильність ОСОБА_2 до вчинення інших кримінальних правопорушень, та свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів.

У судовому засіданні старший слідчий СВ Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області майор міліції ОСОБА_3 та прокурор клопотання підтримали в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_2 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що він не скоював вищевказані кримінальні правопорушення, а в момент їх скоєння взагалі не перебував на місці їх скоєння.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення слідчого Гармаш І.В., прокурора, підозрюваного ОСОБА_2, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується протоколами огляду місця події, у ході якого встановленого місце, спосіб та час вчинення кримінальних правопорушень, показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_11, впізнанням за участю цих потерпілих.

Також слідчим та прокурором доведена наявність достатніх підстав того, що існує ризик переховування підозрюваного від досудового розслідування та суду, оскільки останній ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, а тому може вчинювати аналогічні кримінальні правопорушення, раніше судимий за корисливі тяжкі злочини, судимість за які не погашена та не знята в установленому законом порядку, може здійснювати вплив на потерпілих.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, на території України не зареєстрований, ніде не працює та не має постійного джерела прибутку, раніше засуджений за такі ж тяжкі корисливі злочини, на шлях виправлення не став та може переховуватися від досудового слідства, а також схильність ОСОБА_2 до вчинення інших кримінальних правопорушень, може чинити вплив на потерпілих та перешкоджати встановленню співучасника у кримінальних правопорушеннях, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам, що виключає застосування до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, суд дійшов висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на конкретні обставини справи та особу підозрюваного, розмір застави можливо визначити у вигляді пятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати п.2 ч.5 ст.182 КПК України (50 х 1218 грн. ) = 60900 гривень.

Одночасно з цим необхідно покласти на підозрюваного обов'язки з передбачених ст.194 КПК України.

З метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вчиненню ним інших кримінальних правопорушень, беручи до уваги вищевикладене та керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою (9 класів), раніше судимого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, строком на 50 днів у Харківському слідчому ізоляторі УДПтС України в Харківській області.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту постановлення ухвали, тобто з 26 червня 2014 року.

Виконання ухвали доручити начальнику Комінтернівського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області.

Строк дії ухвали до 14 серпня 2014 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя- В . В . ОСОБА_1