Рішення № 6907516, 24.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 13/100

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ВАТ Українська Страхова Компанія „Дженералі-ГАРАНТ” в особі Львівської філії ВАТ УСК „Дженералі-ГАРАНТ”, м.Львів

до відповідача-1: акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк „Промінвестбанк”, м.Київ в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м.Львів”, м.Львів

до відповідача-2: Акціонерне страхове товариство „Вексель”,м.Київ

про стягнення 5439,28грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мінчев А.С. –представник ЛФ

Від відповідача-1: Менкуш І.Р. –заст.нач.відділу правов.забезп.

Від відповідача-2: не з”явився

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.06.2009р. порушено провадження у справі за позовом ВАТ Українська Страхова Компанія „Дженералі-ГАРАНТ” в особі Львівської філії ВАТ УСК „Дженералі-ГАРАНТ”, м.Львів до відповідача: акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк „Промінвестбанк”, м.Київ про стягнення 5439,28грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою суду від 16.07.2009р., у зв'язку з неявкою представника позивача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 05.08.2009р. Ухвалою суду від 05.08.2009р. строк розгляду спору продовжено за згодою сторін та на підставі клопотання позивача залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Акціонерне страхове товариство «Вексель», розгляд справи призначено на 15.10.209р. 14.10.2009р. позивачем подане уточнення позовних вимог в частині стягнення в порядку регресу з відповідача-1330,00 грн. –вартості проведення експертизи, з відповідача-2 –5109,28 грн. матеріальної шкоди. Ухвалою суду від 15.10.2009р. строк розгляду спору продовжено за згодою сторін та призначено розгляд справи на 05.11.2009р. Ухвалою суду від 05.11.2009р. розгляд справи відкладено на 24.11.2009р. у звязку з клопотанням відповідача-2 про відкладення розгляду справи з причин хвороби представника.

Представник відповідача-1 у судове засідання з‘явився, подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечив, з підсав, що викладені у відзиві.

Представник відповідача-2 в судові засідання не з‘являвся, відзиву на позовну заяву не подав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши докази у їх сукупності, господарським судом встановлено наступне:

28.04.2006р. близько 10 год. 50 хв. у м.Львові, вул.Гнатюка, 3, відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «Деу-Ланос»(держ.номер ВС 2840 АК), що належить на праві власності ТзОВ «Містотранс»під керуванням Гаврилишина Зеновія Андрійовича та автомобіля «Шкода–Октавіа»(держ.номер 009-31 ТА), що належить на праві власності відповідачу-1, під керуванням Труша Ігора Володимировича.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю «Деу-Ланос»(держ.номер ВС 2840 АК), який був застрахований в страховій компанії УСК «Гарант-Авто»(після перенайменування –ВАТ УСК «Дженералі-ГАРАНТ»), згідно договору-полісу № 19-3312004 від 31.01.2006 р.

Дорожньо –транспортна пригода відбулася з вини водія «Шкода–Октавіа»(держ.номер 009-31 ТА) Труша Ігора Володимировича, що підтверджується постановою Личаківського районного суду м.Львова від 19.05.2006 у адміністративній справі №3-3781/2006, в якій встановлено, що гр. Труш І.В., вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ст.124 КпАП України.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що громадянин Труш Ігор Володимирович виконував трудові обов’язки як працівник Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (відповідач-2).

Згідно звіту № 214/06 від 03.05.2006 р. про експертну оцінку автомобіля DAEWOO Lanos TF 69 Y державний номер ВС 28-40 АК, що належить ТзОВ «Містотранс», матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого позивачем автомобіля внаслідок ДТП складає 5448,78 грн.

На виконання умов договору-полісу № 19-3312004 від 31.01.2006 р., на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, страхового акту № 31674 від 07.06.2006р. позивач виплатив власнику застрахованого автомобіля «Деу-Ланос»(держ.номер ВС 2840 АК) страхове відшкодування на загальну суму 5219,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1145 від 15.06.2006р. (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні).

Крім суми виплаченого страхового відшкодування, позивач просить стягнути з відповідача-1 на користь позивача 330 грн. витрат по проведенню експертизи, проте у позовній заяві не обгрунтовує підставність своїх позовних вимог саме до відповідача-1.

Виходячи із наданих відповідачем-1 суду належним чином завірених копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, встановлено, що 25 грудня 2007р. до відповідача-1 від імені Позивача на підставі представленої довіреності звернулося ТОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог»з вимогою щодо погашення заборгованості в сумі 5549,28грн., яка виникла у зв’язку з заподіянням шкоди при дорожньо- транспортній пригоді, що відбулась 28.04.2006р. Враховуючи те, що транспортний засіб за зазначений період був застрахований в АСТ «Вексель»на предмет заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що стверджується страховим полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/0679006 від 15.02.2006р., листом (відповіддю на вимогу) №09-980 від 26 грудня 2007р. ТОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог»відповідачем-1 було відмовлено у задоволенні заявлених вимог та рекомендовано у відповідності до чинного законодавства України звернутися до АСТ «Вексель»(страхувальника). 12 лютого 2009р. до відповідача-1 від імені позивача на підставі представленої довіреності повторно звернулося ТОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог»з вимогою щодо погашення заборгованості в сумі 510,00грн., яка виникла у зв’язку з заподіянням шкоди при дорожньо транспортній пригоді, що відбулась 28.04.2006р., при цьому повідомлено відповідача-1 про можливе відмовлення від рішення про початок примусового стягнення у випадку сплати суми відшкодування 510,00 грн. Меморіальним ордером №01 від 18 лютого 2008р. відповідач перерахував суму коштів в розмірі 510,00 грн. (франшизи) на рахунок позивача, що був вказаний у вимозі ТОВ «Ультімо. Український центр грошових вимог». Окрім цього відповідачем-1 повідомлено повіреного позивача, що боржником по сплаті решти суми являється АСТ «Вексель».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, в судовому засіданні, допустимими доказами позивач не довів, що його уточнена вимога в частині стягнення з відповідача –1 суми коштів –330,00грн., що становить вартість проведення експертизи, є обґрунтованою та підставною, а отже в цій частині не може бути задоволена судом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування »та ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотньої вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка ії завдала.

Виходячи з викладеного, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково: стягнення з відповідача-2 суми 5109,28 грн. виплаченого страхового відшкодування, а в частині стягнення з відповідача-1 витрат по проведенню експертизи в розмірі 330 грн. позовні вимоги задволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Акціонерного страхового товариства «Вексель»( 01134, м. Київ, вул.Ярославів Вал, 7, код 20031391) на користь Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія «Дженералі-Гарант»(м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код 19334092) 5109,28 грн.. виплаченого страхувальнику страхового відшкодування, 93,93 грн. державного мита та 293,54 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

4.В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя