Рішення № 6907386, 30.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.09                                                                                 Справа № 6/188

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Луганський м’ясокомбінат», м. Луганськ

до Приватного підприємства «Екватор», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 26 762 грн. 86 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Несін О.М., дов. № 06-73 від 20.01.09;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 26762 грн. 86 коп., в тому числі: заборгованість –26 230 грн. 41 коп., 3% річних - 64 грн. 16 коп., пеня - 468 грн. 29 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не з’явився, про причини неприбуття не повідомив. В той же час, відповідач був належним чином повідомлений про дату та час проведення судового засідання. З огляду на викладене справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Разом з цим, слід визначити, що після закінчення судового засідання судом (пош9тою) було отримано клопотання від відповідача за яким останній просить відкласти розгляд справи у зв’язку із відпусткою директора. Вказане клопотання судом не розглядається як таке, що не було предметом розгляду в судовому засіданні, а лише залучається до матеріалів справи.

Аналогічне клопотання було надане суду ще 13.11.09 і розгляд справи було відкладено.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони повинні добросовісно користуватися своїми права, в даному випадку, відповідач недобросовісно користується наданими йому правами та намагається затягнути розгляд справи. Окрім цього, відповідач мав можливість надати до суду свої заперечення або пояснення по справі.

Представник позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

          06.08.09 між ЗАТ «Луганський м’ясокомбінат»і ПП «Екватор»був укладений договір № 657. За умовами договору «Постачальник»- позивач у справі зобов’язується виготовляти та передавати у власність «Покупця»товар –м’ясні та ковбасні вироби, товар, а «Покупець»- відповідач у справі –зобов’язується приймати та оплачувати відповідний товар на умовах договору.

На виконання умов договору позивач, поставив відповідачу відповідний товар на загальну суму 26 356 грн. 53 коп., який останній прийняв, але оплатив частково, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 26 230 грн. 41 коп. Також, відповідно до п. 6.2 договору позивач нарахував пеню у сумі 468 грн. 29 коп. і відповідно до ст. 625 ГПК України 3% річних у сумі 64 грн. 16 коп.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір № 657 від 06.08.09, за умовами якого позивач зобов’язався виготовити та поставити відповідачу відповідний товар, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Матеріалами справи, в тому числі: видатковими накладними (арк. справи 9-34) підтверджено, що позивач на виконання умов договору, в період вересень –жовтень 2009 року поставив відповідачу товар на загальну суму 26356 грн. 53 коп. і вказаний факт не спростовано відповідачем.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що відповідач здійснює оплату поставленого товару згідно товарно-транспортної накладної на протязі 4-х банківських днів.

За розрахунком позивача, відповідач частково оплатив отриманий товар, у зв’язку з чим залишилася заборгованість у сумі 26230 грн. 41 коп.

Відповідач доказів оплати вказаної заборгованості не надав.

В той же час, між сторонами у справі було підписано акт звірення розрахунків за яким відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у сумі 26230 грн. 41 коп.

Приймаючи до уваги те що, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 468 грн. 29 коп. , нарахованої за період з 10.09.09 по 26.10.09 слід вказати на таке.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи та наведеними вище обставини підтверджено, що позивач належним чином виконав умови договору, але відповідач в порушення п.4.2 договору оплату в повній мірі не здійснив.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що в разі прострочення термінів оплати, передбачених договором, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ ,що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Приймаючи до уваги викладене, слід зазначити, що позивач правомірно нарахував пеню, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 64 грн. 16 коп. за період з 10.09.09 по 26.10.09 слід вказати наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку інше в договорі сторонами визначено не було.

З урахуванням викладеного слід зазначити, що позивач відсотки нарахував правомірно, у зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Приймаючи до уваги наведене, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Екватор», м. Алчевськ Луганської області, пр-т Леніна, б.12, код 32616185, на користь:

- Закритого акціонерного товариства «Луганський м’ясокомбінат», м. Луганськ, вул. Лутугинская, 119, код 05507034, заборгованість у сумі 26 230 грн. 41 коп., 3% річних у сумі 64 грн. 16 коп., пеню у сумі 468 грн. 29 коп., витрати по оплаті державного мита у сумі 267 грн. 63 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Дата підписання рішення –02.12.09.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть