Рішення № 6907285, 30.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.09                                                                                 Справа № 6/154(8/68)

За позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця”, м. Донецьк

до Державного підприємства “Свердловантрацит”, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 52 190 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача – Кравцова А.О., дов. № Н-01/2805 від 08.08.08;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 52 190 грн. 00 коп. штрафу, згідно ст.ст. 118,122 Статуту залізниць за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але відповідачем до суду надано телеграму за якою зазначено, що у зв’язку із неможливістю прибуття представника розгляд справи слід перенести.

Представник позивача висловив зауваження щодо можливості розгляду справи за умови відсутності представника відповідача.

Суд, з урахуванням матеріалів справи, вважає що клопотання відповідача про перенесення розгляду справи задоволенню не підлягаю виходячи з наступного. Дана справа слухається з 12.10.09 і представник відповідача був присутній в судових засіданнях і неодноразово надавав свої заперечення проти позову. Окрім цього, відповідачем не визначено у зв’язку з чим неможливо забезпечити явку повноважного представника в судове засідання про дату та час слухання якого був повідомлений ще в судовому засіданні 09.011.09 (про що свідчить особистий підпис представника в запису про відкладення розгляду справи). Окрім цього, неявка одного представника юридичної особи не перешкоджає наданню повноважень щодо представництва інтересів юридичної особи іншій особі.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

Відповідач за відзивом на позовну заяву 25.03.09 проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач не довів факт збереження вантажу на шляху. Окрім цього відповідач зазначає, що заявлений до стягнення штраф може бути зменшений.

Позивач проти зменшення суми штрафу заперечує.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

05.09.08 Державним підприємством “Свердловантрацит” (Вантажовідправник) у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531717 від 03.09.08 року (вагони №68736818, 68749464, 68604149, 66628934 та 65303034), з залізничної станції Довжанська Донецької залізниці, у вологому стані, вантажною швидкістю, навалом, до залізничної станції Маріуполь порт Експорт Донецької залізниці з подачею п/п порту, на адресу отримувача –Приватного підприємства “Албір”для фірми S.A.”відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №65303034 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 24600,00 кг.

05.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531723 від 03.09.08 року (вагони №65292567, 66187774, 63498901, 65888976, 68777770, 65351801, 63722789, 67146514, 68716828 та 60672730), з залізничної станції Довжанська Донецької залізниці, у вологому стані, вантажною швидкістю, навалом, до залізничної станції Маріуполь порт Експорт Донецької залізниці з подачею п/п порту, на адресу отримувача –Приватного підприємства “Албір”для фірми S.A.”відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №67146514 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 21300,00 кг; у вагон №68716828 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 21000,00 кг; у вагон №60672730 завантажено 70000,00 кг названої продукції, тара 22000,00 кг.

05.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531719 від 03.09.08 року (вагони №66711011, 67866715, 65349755 та 67857086), з залізничної станції Довжанська Донецької залізниці, у вологому стані, вантажною швидкістю, навалом, до залізничної станції Маріуполь порт Експорт Донецької залізниці з подачею п/п порту, на адресу отримувача –Приватного підприємства “Албір”для фірми S.A.”відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №66711011 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 22400,00 кг; у вагон №67866715 завантажено 71000,00 кг названої продукції, тара 21500,00 кг.

05.09.08 року тим же вантажовідправником у супроводі накладної на маршрут або групу вагонів за №50531735 від 04.09.08 року (вагони №66119423, 67914515, 66449877, 66171182 та 65943615), з залізничної станції Довжанська Донецької залізниці, у вологому стані, вантажною швидкістю, навалом, до залізничної станції Маріуполь порт Експорт Донецької залізниці з подачею п/п порту, на адресу отримувача –Приватного підприємства “Албір”для фірми S.A.”відправлено вантаж вугільної продукції, при цьому у вищезгаданій накладній вантажовідправник вказав, що у вагон №66119423 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 20500,00 кг; у вагон №67914515 завантажено 69000,00 кг названої продукції, тара 22100,00 кг.

Згідно наявним у справі доказам 05.09.08 року усі три групи вищеназваних вагонів прибули на залізничну станцію Маріуполь порт Донецької залізниці.

Того ж дня, на підставі телефонограм станції призначення Маріуполь порт за №37,40 та 43 (усі - від 05.09.08 року), що є одним з видів письмової форми звернення, на підставі ст. 52 Статуту залізниць України, згідно договору, здійснено контрольне переважування та видача вантажу вугільної продукції вантажоотримувачу.

Переважування здійснено за участю представників станції призначення Маріуполь-порт та представника вантажоотримувача –тальманів порту Бельської (комерційні акти АQ №660225/145 та АQ №660226/146) та Потапова (комерційні акти АQ №660227/147 та АQ №660228/148).

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у п’яти вагонах не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме:

у вагоні №67866715 виявлено вантаж на 5700,00 кг менше, ніж заявлено у вищеназваній супровідній накладній, - тобто замість 71000,00 кг маса вантажу становить 65300,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660224/144;

у вагоні №60672730 - на 6300,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 70000,00 кг маса вантажу становить 63700,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660225/145;

у вагоні №65303034 - на 5100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 63900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660226/146;

у вагоні №66118423 - на 3100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 65900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660227/147;

у вагоні №67914515 - на 3100,00 кг менше, ніж заявлено у супровідній накладній, - тобто замість 69000,00 кг маса вантажу становить 65900,00 кг, - з огляду на що 05.09.08 року було складено комерційний акт АQ №660228/148.

Відповідач не оскаржив та не оспорив вищезгадані комерційні акти.

          Як вбачається із матеріалів справи, в тому числі і постанов про відмову в порушенні кримінальних справ Лінійного відділу на станції Маріуполь Лінійного управління на Донецькій залізниці по фактам вказаних нестач кримінальні справи не порушувалися, у зв’язку із відсутністю складу злочину. Тобто, під час перевірок факти втрати вантажу під час доставки його залізницею встановлено не було.

          В той же час, слід визначити, що за залізничним накладними та квитанціями до них визначено, що вантаж маркірований, але в комерційних актах про порушення чи цілісність маркування не вказано.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі –Статут), накладна –це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи –одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п.5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084. якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

Відповідно до ст. 37 Статуту та п. 2.1 Правил №644 відправником у накладній вказується, поряд з іншими показниками, також графа “маса вантажу в кг, визначена відправником” вказується маса вантажу у кілограмах.

Згідно абзацу 2 п. 2.6. Правил №644, маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

У даному спірному випадку різниця становить (від заявленої маси вантажу):

вагон №67866715 - 8,02%;

вагон №60672730 –9,0%;

вагон №65303034 - 7,4%;

вагон №66118423 - 4,5%;

вагон №67914515 - 4,5%.

          Цими ж Правилами (п. 27) встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, якщо вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (як це має місце за даним спором).

Матеріалами справи доведено, що при контрольному переважуванні отриманого вантажу вугільної продукції величина розходження між масою вантажу, вказаного у супровідній накладній, з фактичною його масою перевищила 2,0% у кожному з двох згадуваних тут вагонів.

У вирішенні спорів, пов'язаних із збереженням вантажу під час перевезення насипом у вагонах відкритого типу, зокрема, вугілля, необхідно виходити з того, що стаття 111 Статуту звільняє перевізника від відповідальності за втрату та недостачу вантажу, якщо вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника за відсутності ознак втрати, псування або пошкодження

вантажу під час перевезення.

          Згідно абзацам 1-2 п.9 Правил у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

          З урахуванням матеріалів справи, в тому числі відповідних комерційних актів суд вважає, що при їх складанні позивачем порушень чинних нормативних актів не припущено.

          Чинне законодавство –стаття 118 Статуту залізниць України передбачає настання відповідальності для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів на нього та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу на станції призначення, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

А статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно вищезгаданим накладним:

№50531717 від 03.09.08 року на вантаж, провізна плата за один вагон становить 2082,00 грн.; звідси, - позивачем вірно визначено розмір штрафу, а саме: 2082,00 грн. х 5= 10410,00 грн.;

№50531723 від 03.09.08 року на вантаж, провізна плата за один вагон становить 2090,00 грн.; розмір штрафу, а саме: 2090,00 грн. х 5= 10450,00 грн.;

№50531719 від 03.09.08 року на вантаж, провізна плата за один вагон становить 2102,00 грн.; розмір штрафу, а саме: 2102,00 грн. х 5 = 10510,00 грн.;

№50531735 від 03.09.08 року на вантаж, провізна плата за один вагон становить 2082,00 грн.; розмір штрафу, а саме: 2082,00 грн. х5 х 2 = 20820,00 грн., а всього 52190,00 грн.

          Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог у зв’язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

          У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.          

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У даному випадку позивачем не доведений суду факт наявності збитків у зв’язку із невиконанням відповідачем умов договору. Також слід визначити, що відповідач є збитковим підприємством.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи

          В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведених вище накладних.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Виходячи з наведеного слід вказати, що позивач нарахував штрафні санкції правомірно але суд вважає за можливе зменшити їх до 27000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.ст.44, 47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ч.3 ст. 83 ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Державного підприємства “Свердловантрацит”, ідентифікаційний код 32355669, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Енгельса, 1 Луганської області, - на користь:

- Державного підприємства “Донецька залізниця”, ідентифікаційний код 25905191, яка знаходиться за адресою: місто Донецьк, вул. Артема, 68, - штрафні санкції у сумі 27 000 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 521 (п’ятсот двадцять одна) грн. 90 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –02.12.2009 року.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть