Ухвала суду № 69067774, 20.09.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5885/17 Справа № 209/407/17 Головуючий у 1 й інстанції - Багбая Є.Д. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 41

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Попазовій Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року у справі за позовом Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» до ОСОБА_2 про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2017 року ДК «УКРОБОРОНПРОМ» звернувся до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 поширив недостовірну інформацію про ДК«УКРОБОРОНПРОМ», зокрема розмістивши інформаційне повідомлення без назви, яке починається із фрази «Сотні мільйонів гривень розкрадаються в державі зараз на підприємствах оборонного комплексу!», вказавши в абзацах 6 та 10 сторінки 3 інформаційного повідомлення таке «Дана схема супроводжувалася чисельними скандалами, зокрема, на посади були призначені … родичі керівництва Концерну, так на посаду директора ДП «Житомирський бронетанковий завод», призначено ОСОБА_3, котрий є братом нині колишнього заступника директора ДК «УКРОБОРОНПРОМ» - ОСОБА_4.». Вищезазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 працює на посаді заступника керівника Апарату генерального директора ДК «Укроборонпром» з 08 липня 2014 року, зазначена посада не відноситься та ніколи не відносилася до керівництва Концерну, ніяка інша особа не є і не перебуває на посадах у керівництві Концерну не є родичем директора ДП «Житомирський бронетанковий завод» ОСОБА_3 Також в абзацах 11-12 сторінки 3 інформаційного повідомлення було вказано наступне: «На підставі наявної у нас в розпорядженні інформації тільки по 4-м підприємствам Концерну: ДП «Житомирський бронетанковий завод» (код за ЄРПОУ 07620094), ДП «Київський бронетанковий завод» (код за ЄРПОУ 14302667), ДП «Одеський авіаційний завод» (код за ЄРПОУ 07756801), ДП «Завод 410 Цивільної авіації» (код за ЄРПОУ 01128297), ми бачимо системні фінансові порушення в наступних напрямках залучення до виконання державних замовлень одних і тих же компаній». Вищезазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки залучення до виконання державних замовлень одних і тих же компаній не заборонено законом.

Вважає, що зазначеною інформацією було завдано шкоди діловій репутації підприємству, оскільки зазначена інформація негативно впливає на оцінку діяльності Концерну, як уповноваженого суб'єкта господарювання, який на сьогодні виконує низьку функцій держави в оборонно-промисловому комплексу.

На підставі викладеного, просить визнати поширену інформацію такою, що не відповідає дійсності та завдає шкоди діловій репутації позивача та зобов'язати відповідача спростувати зазначену інформацію шляхом публікації відповідачем в соціальній мережі спростування даного повідомлення.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с.122-124)

В апеляційній скарзі ДК «УКРОБОРОНПРОМ» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.132-137).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 на своїй сторінці в соціальній мережі «Facebook» за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2, розмістив інформаційне повідомлення без назви, яке починається із фрази «Сотні мільйонів гривень розкрадаються в державі зараз на підприємствах оборонного комплексу!», вказавши в абзацах 6 та 10 сторінки 3 інформаційного повідомлення таке «Дана схема супроводжувалася чисельними скандалами, зокрема, на посади були призначені … родичі керівництва Концерну, так на посаду директора ДП «Житомирський бронетанковий завод», призначено ОСОБА_3, котрий є братом нині колишнього заступника директора ДК «УКРОБОРОНПРОМ» - ОСОБА_4.». Вищезазначена інформація не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_4 працює на посаді заступника керівника Апарату генерального директора ДК «Укроборонпром» з 08 липня 2014 року, зазначена посада не відноситься та ніколи не відносилася до керівництва Концерну, ніяка інша особа не є і не перебуває на посадах у керівництві Концерну не є родичем директора ДП «Житомирський бронетанковий завод» ОСОБА_3 Також в абзацах 11-12 сторінки 3 інформаційного повідомлення було вказано таке: «На підставі наявної у нас в розпорядженні інформації тільки по 4-м підприємствам Концерну: ДП «Житомирський бронетанковий завод» (код за ЄРПОУ 07620094), ДП «Київський бронетанковий завод» (код за ЄРПОУ 14302667), ДП «Одеський авіаційний завод» (код за ЄРПОУ 07756801), ДП «Завод 410 Цивільної авіації» (код за ЄРПОУ 01128297), ми бачимо системні фінансові порушення в наступних напрямках залучення до виконання державних замовлень одних і тих же компаній».

Відповідно до ст.32 Конституції України, фізична чи юридична особа має право на захист своїх честі, гідності та ділової репутації.

Разом з тим, згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується також і право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У п. 18 Постанови судам роз'яснено, що згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Положеннями ст. 10 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному; суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки та слова, правом на вільне вираження своїх поглядів і переконань, з одного боку, та конституційними гарантіями і судовим захистом права на спростування недостовірної інформації, з іншого боку.

Також у п. 19 Постанови вказано, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири.

Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях цього суду у справах «Лінгенс проти Австрії» від 8 липня 1986 року та «Українська прес-група» проти України» від 29 березня 2005 року.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яку просить спростувати позивач, як недостовірну, є оціночним судженням, яка не підлягає спростуванню та перевірці на предмет її відповідності фактичним даним, оскільки визначається як аналіз подій та особиста думка автора, а також його особисті висновки.

З висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується та вважає їх такими, що відповідають матеріалам справи та узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Інформацію, яка була поширена відповідачем щодо позивача у контексті зазначеного закону є лише критичною оцінкою певних фактів та діяльності позивача, стосовно осіб, які обіймали керівні посади не може бути витлумачена як така, що містить фактичні дані, а тому такі оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Доводи апеляційної скарги ДК «УКРОБОРОНПРОМ» про помилковість висновків суду, з огляду на те, що поширену відповідачем інформацію не можна розцінювати як оціночні судження, тому що вона носить стверджувальний характер та є такою, що підлягає перевірці на предмет її достовірності, не заслуговують на увагу суду, як такі, що є надуманими і необґрунтованими належним чином, оскільки у даному випадку мала місце особиста думка автора стосовно діяльності позивача, а також його особисті висновки діяльності ДК «УКРОБОРОНПРОМ» у розумінні положень ст. 34 Конституції України.

Таким чином доводи, вказані в апеляційній скарзі, необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного концерну «УКРОБОРОНПРОМ» - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Н.М. Деркач

М.О. Макаров