Рішення № 6906506, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/392 20.10.09 За позовом          Дочірнього підприємства "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України"                     Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині інформаційні системи" про                    стягнення 14 990,00 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Давиденко О.В.

від відповідача - не з’явився

У судовому засіданні 20.10.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині інформаційні системи" на користь позивача 14990,00 грн. заборгованості(попередньої оплати) за договором поставки № 24-05/07 від 31.05.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/392.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009 розгляд справи № 15/392 відкладено на 20.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/392.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2007р. між Дочірнім підприємством "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єдині інформаційні системи" (далі - Відповідач) укладено Договір поставки № 24-05/07 (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Відповідач зобов’язувався за замовленням Позивача поставити і передати у власність Позивачу мобільні телефони з аксесуарами, стаціонарні та радіотелефони (далі - товар), а Позивач зобов’язувався прийняти даний товар і здійснити оплату на умовах викладених в даному Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що асортимент, кількість, ціна, загальна вартість товару зазначається у рахунках-фактурах та видаткових накладних, наданих Відповідачем.

Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору було узгоджено поставку товару: телефонів офісних Раnasonic КХ-ТS 2565 (5 штук), факсу Раnasonic Х-FС 228 (1 штука), факсів Раnasonic Х-FТ 932 (4 штуки), мобільних телефонів Nokia 6300 (10 штук) на загальну суму 21069,00 грн.

Відповідно до умов п. 8.1. Договору, оплата за Договором здійснюється протягом трьох банківських днів з дати поставки товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України - гривні на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури, виставленого Постачальником.

31.05.2007р. Відповідачем були виставлені рахунки-фактури: № Є-1032 на суму 31290,00 грн. та № Є-1033 на суму 4769,00 грн.

Позивач здійснив попередню оплату товару, оплативши вищевказані рахунки, на загальну суму 36059,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 16 та № 21 від 31.05.2007р., належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач передав Позивачу товар на загальну суму 21069,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № Є-133 від 04.06.2007р. та № Є-134 від 11.06.2007р., належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Тобто, Відповідач свої зобов’язання по поставці товару у повному обсязі не виконав.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 14990,00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо поставки товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 14990,00 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 149,90 грн. та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдині інформаційні системи" (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 17, кв. 110, код ЄДРПОУ 31093729) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Дочірнього підприємства "Укргазмережі" Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 34821777) 14990 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 149 (сто сорок дев’ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 27.11.2009