Ухвала суду № 69064651, 14.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м.Київ К/800/20101/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Черпіцька Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року у справі за позовом Личаківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Львівського державного університету внутрішніх справ про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова звернулося з позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ, в якому просило стягнути 57189,03 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка добровільно не відшкодована, що є підставою для стягнення боргу в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року позов задоволено; стягнуто з Львівського державного університету внутрішніх справ на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в сумі 57189,03 грн.

Апеляційним судом в порядку ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну позивача - Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова на його правонаступника - Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишено без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані наявністю у відповідача обов'язку з відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 .

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити.

У касаційній скарзі зазначає про відсутність у Університету обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, оскільки останній є бюджетною організацією.

Личаківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова у поданих запереченнях просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Львівський державний університет внутрішніх справ зареєстрований як юридична особа 30 грудня 2005 року та є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За період роботи у Львівському державному університеті внутрішніх справ право на пенсію на пільгових умовах на підставі п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набув ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова листами від 16 травня 2016 року №6/04-23, від 17 березня 2016 року №2568/04-23, від 15 лютого 2016 року №1664/04-23 відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсії, призначеної відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають відшкодуванню.

Згідно вказаних розрахунків, сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 становить 57189,03 грн.

Заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, відповідачем самостійно не погашено, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно п.2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» і розмір пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року №1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, а саме: норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, визначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій (п.п.6.4 п.6 Інструкції №21-1).

Згідно п.п.6.7 п.6 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вірно зазначено судами, на відповідача покладено обов'язок в повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного Фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Судами встановлено, що відповідач не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій.

Крім того, встановлені судами обставини також спростовують доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, щодо відсутності у нього обов'язку відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій з посиланням на п.2 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року №937, оскільки останній визначає механізм призначення пенсій, а не регулює питання відшкодування підприємствами коштів Пенсійного фонду, понесених на виплату пільгових пенсій.

За вказаними обставинами колегія суддів вважає правильними рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Львівського державного університету внутрішніх справ на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_2 на пільгових умовах в сумі 57189,03 грн.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді