Ухвала суду № 69064575, 22.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

22 вересня 2017 року м. Київ П/800/275/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю.І., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1

до Вищої ради правосуддя,

треті особи - Генеральна прокуратура України,

Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області ОСОБА_2,

про визнання рішення протиправним,

встановив:

ОСОБА_1 пред'явив позов до Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича, в якому просить визнати ухвалу від 21 червня 2017 року Овсієнка Андрія Анатолійовича протиправною.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк до 20 липня 2017 року на усунення недоліків позовної заяви, шляхом приведення тексту позовної заяви у відповідність до норм частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України та долучення документу про сплату судового збору або документу, який свідчить про звільнення від його сплати.

07 серпня 2017 року, з пропуском строку, встановленого ухвалою від 10 липня 2017 року, до суду електронною поштою від позивача надійшла заява від 02 серпня 2017 року про продовження строку виконання ухвали від 10 липня 2017 року, заява від 03 серпня 2017 року, в якій позивач просить долучити до справи своїх представників, заява від 04 серпня 2017 року про звільнення від сплати судового збору, заява від 04 серпня 2017 року про відвід судді.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 08 серпня 2017 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви до 08 вересня 2017 року.

09 серпня 2017 року позивач до суду надіслав доповнення до касаційної заяви від 04 липня 2017 року на ухвалу від 21червня 2017 року та копію ухвали Члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Овсієнка Андрія Анатолійовича від 21 червня 2017 року № 1621/0/18-17.

У відповідності до частин першої, третьої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заявляти самовідвід після цього дозволяється лише у разі, якщо про підставу самовідводу стало відомо після початку судового розгляду.

За таких обставин заява про відвід судді не може бути розглянута на стадії прийняття адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Отже, брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника, а також не брати участь особисто, є правом сторони, яким вона може користуватися під час розгляду адміністративної справи, а тому відповідні клопотання на даній стадії також є передчасними.

В силу пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Аналіз цієї норми вказує на те, що під обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги слід розуміти конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

В порушення вказаних положень позивачем не викладено обставини, яким він обґрунтовує свої вимоги до відповідача, відсутні будь-які доводи стосовно допущення відповідачем як колегіальним органом норм закону щодо позивача під час здійснення владних управлінських функцій. Не зазначено у чому полягає порушення його прав, свобод та інтересів відповідним суб'єктом.

Частина третя статті 106 КАС України зокрема передбачає, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною другою статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору. Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Позивач заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору у зв'язку із незадовільним матеріальним становищем.

Однак підтвердження для висновку про те, що майновий стан позивача свідчить про необхідність звільнення його від сплати судового збору відсутні, а тому підстав для звільнення його від оплати судових витрат не вбачається.

Таким чином, вимоги ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2017 року позивачем не виконано.

Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи положення пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що недоліки позовної заяви у встановлений строк усунені не були, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання рішення протиправним повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.І. Цвіркун