Ухвала суду № 69064565, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/26517/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівМороза В.Ф. Калашнікової О.В. секретар судового засідання Носенко Л.О.,

за участі: представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" Гудошника В.А., Пашніної Г.В., Державної служби України з питань праці - Кукайло М.О., розглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засідання у залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області та Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій та висновків акту перевірки за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (далі - ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС") у Дніпропетровському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ у Дніпропетровській області Держпраці) та Держпраці про визнання протиправними дій та висновків акту перевірки, визнання протиправним та скасування рішення.

Суд першої інстанції своєю ухвалою від 04 квітня 2016 року роз'єднав в окремі провадження позовні вимоги ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" до Держпраці про визнання протиправним та скасування наказу від 24 березня 2016 року № 28 "Про анулювання пункту 1.9 наказу Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 08 червня 2006 року № 95" (справа № 804/1748/16) та позовні вимоги Товариства до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" та визнання протиправними висновків акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 22 березня 2016 року № 2.2/03-08 (справа № 804/2053/16).

У даному провадженні розглядається справа за позовом Товариства до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" та визнання протиправними висновків акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 22 березня 2016 року

В обґрунтування саме цих позовних вимог позивач вказав на те, що відповідачем призначення, проведення перевірки та складання акту перевірки суб'єкта господарювання було здійснено без належних правових підстав.

Вважає, що формулювання в акті перевірки висновків про порушення вимог пункту 6 Порядку визначення уповноважених організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687, суперечить фактичним обставинам, а тому порушує його права та законні інтереси.

Просив визнати протиправними дії ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" та протиправними висновки акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 22 березня 2016 року № 2.2/03-08, складеного посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо призначення та проведення позапланової перевірки ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (код ЄДРПОУ 32349901, юридична адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8).

Визнано протиправними висновки акту перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 22 березня 2016 року № 2.2/03-08, складеного посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулося до суду з касаційною скаргою. Просить його скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття судом касаційної інстанції рішення, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ТОВ "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" є правонаступником ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство "ТЮФ НОРД-ДІЕКС".

У зв'язку із надходженням на Урядову гарячу лінію заяви фізичної особи ОСОБА_7 від 07 жовтня 2015 року, за дорученням Голови Держпраці від 18 березня 2016 року вих. № 2937/1/10.2-ДП-16 було ініційовано проведення позапланової перевірки на підприємстві позивача.

Наказом ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18 березня 2016 року № 257-П призначено комісію для проведення позапланової перевірки інформації та документів, на підставі яких суб'єкта господарювання визнано уповноваженою організацією. Перевірку призначено на 22 березня 2016 року.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача було складено акт від 22 березня 2016 року № 2.2/03-08, у розділі V якого зроблено висновок про допущені порушення пункту 6 Порядку визначення уповноважених організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17 травня 2005 року № 87.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції у своєму рішенні вказав на безпідставність призначення та проведення самої перевірки з порушенням встановленої законом процедури, невідповідності дійсності висновків службових осіб контролюючого органу, викладених в акті перевірки.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що судом першої інстанції не враховано того факту, що проведення позапланової перевірки було ініційовано за дорученням Голови Держпраці від 18 березня 2016 року № 2937/1/10.2-ДП-16, а відповідачем у даній справі на виконання такого доручення було видано наказ про призначення комісії для проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання, склад якої також складав переважну більшість фахівців саме Держпраці, а не відповідача.

Крім того, не можуть бути підставою для визнання протиправними прийнятих за результатом перевірки рішень, оскільки суб'єкт господарювання, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень чинного законодавства, дотримання якого здійснюється контролюючими органами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій виходячи з такого.

Як видно з матеріалів справи між сторонами виник спір щодо законності призначення та проведення позапланової перевірки та висновку щодо результатів перевірки, викладеного в акті перевірки.

У даному випадку слід надавати оцінку діям відповідача - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області у сукупності з перевіркою правомірності дій Державної служби України з питань праці, за ініціативою якої і призначалася та проводилася перевірка позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі своїх повноважень, встановлених законодавством.

Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Також пунктом 3 Порядку встановлено, що державний інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку проводяться за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування та здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Відповідно до пункту 4 Порядку державний інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

Позивачем у цій справі оскаржуються дії ГУ Держпраці у Дніпропетровській області щодо складання акту перевірки від 22 березня 2016 року № 2.2/03-08. Підставами для проведення перевірки підприємства позивача стали: надходження заяви на Урядову гарячу лінію від фізичної особи 07 жовтня 2015 року, доручення Голови Держпраці від 18 березня 2016 року № 2937/1/10.2-ДП-16, наказ ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18 березня 2016 року № 257-П про призначення комісії для проведення позапланової перевірки інформації та документів, на підставі яких суб'єкта господарювання визнано уповноваженою організацією та направлення на проведення перевірки.

Аналізуючи вищезазначені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що на момент проведення позапланової перевірки контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

А тому, є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарювання може порушити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.

Відтак, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездiяльностi контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

В іншому разі у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав. Після проведення перевірки права суб'єкта господарювання можуть порушувати вже рішення, прийняті контролюючим органом за наслідками вiдповiдної перевірки.

Також є вірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася, а тому, його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2013 року (справа № 21-255а13), висновок якої має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, відповідно до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, суд апеляційної інстанцій дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та висновків акту перевірки - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19 вересня 2017 року.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз В.Ф.

Калашнікова О.В.