Ухвала суду № 69064559, 14.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року м.Київ К/800/26219/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз В.Ф.,

Черпіцька Л.Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Деліція» до Київської митниці ДФС України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року Приватне підприємство «Деліція» звернулося з позовом до Київської митниці ДФС України, в якому просило визнати неправомірною бездіяльність щодо розгляду заяви від 11 березня 2016 року №201/03,16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ; зобов'язати розглянути заяву від 11 березня 2016 року №201/03.16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ згідно Протоколу повернення платником податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справляннями яких здійснюється митним органом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про недотримання митницею Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року, позов задоволено.

При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із обґрунтованості позовних вимог та протиправності дій митниці щодо відмови у розгляді заяви про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Київська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що заява позивача про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ митницею розглянута та на неї, у відповідності до п.11 розділу ІІІ Порядку №618, надана обґрунтована відповідь із зазначенням умов, за яких позивачу може бути здійснено повернення грошових коштів. Стверджує, що факт скасування рішення про коригування митної вартості жодним чином не впливає на сплату мита та податків, оскільки рішенням про коригування митної вартості не були встановлені суми до сплати. Крім того, вказує, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та підміняти собою митні органи.

Приватне підприємство «Деліція» у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, Приватне підприємство «Деліція» при здійсненні у листопаді 2014 року митного декларування товару - арахіс, Е фракція 2/3 подріблений, обсмажений, виробник - PRODEMAN S.A., торгівельної марки PRUDEMAN S.A., ввезеного за контрактом від 18 лютого 2010 року № 2/ЕХР/2010, укладеного з компанією «ATLANTA POLAND S.A.», подало до митного органу митну декларацію; митна вартість заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

06 листопада 2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості №125000003/2014/000700/2 та видано картку відмови в прийнятті митної вартості декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 06 листопада 2014 року №125130013/2014/00094, на підставі яких позивач здійснив митне оформлення товару зі сплатою до Державного бюджету України податку на додану вартість у розмірі 11018,97 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі №810/6444/14 за позовом Приватного підприємства «Деліція» до Київської митниці Міндоходів України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служи України у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, картки відмови в прийнятті митної декларації та стягнення надмірно сплаченої суми ПДВ, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товару від 06 листопада 2014 року №125000003/2014/000700/2 та картку відмови в прийнятті митної вартості декларації, в митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 06 листопада 2014 року № 125130013/2014/00094, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Деліція» надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 11018,97 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року змінено, а саме скасовано в частині задоволення позовних вимог ПП «Деліція» про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість у розмірі 11018,97 грн., ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові; в іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року залишено без змін.

11 березня 2016 року Приватне підприємство «Деліція» звернулося до Київської митниці ДФС України із заявою №201/03.16 про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ.

Київська митниця ДФС листом від 24 березня 2016 року №2810/2/10-70-62-01-47 повідомлено позивача про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки зазначена у заяві сума не обліковується як помилково та/або надміру сплачена.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку №618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем подано до митного органу в межах встановлених строків письмову заяву від 11 березня 2016 року №201/03.16 про повернення надмірно суми ПДВ в розмірі 11018,97, до якої додані всі необхідні документи.

Проте, митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №618, як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви за встановленими порядком і формою, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.

Вищенаведені обставинами суди свідчать про допущення митним органом бездіяльності при розгляді заяви позивача про повернення надмірно сплаченої суми ПДВ.

Відповідно до висновків Верховного Суду України, викладених зокрема у постановах від 15 квітня 2014 року у справі №21-29а14, від 12 листопада 2014 року у справах №21-268а14, 21-391а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-338а14, від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15, від 12 травня 2015 року у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року №882/1188 Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком №618, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченої суми та підготовлення відповідно до діючого законодавства висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів чи мотивованої письмової відповіді про відмову, а також зобов'язання митного органу розглянути заяву про повернення надмірно сплачених платежів відповідно до Порядку №618 і діючих законодавчих норм та прийняти відповідне рішення.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання митниці в касаційній скарзі на втручання в дискреційній повноваження суб'єкта владних повноважень, колегія судді вважає безпідставними, оскільки судами попередніх інстанцій у зв'язку з протиправною відмовою та з метою захисту порушеного права позивача митний орган зобов'язано повторно розглянути заяву про повернення надмірно сплаченої суми відповідно до Порядку № 618 і діючих законодавчих норм та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС України відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді