Ухвала суду № 69064556, 19.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року м. Київ К/800/33349/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Загороднього А.Ф., Мойсюка М.І. (доповідач), Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до начальника Управління патрульної поліції в м. Києві Зозулі Юрія Георгійовича про скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, -

у с т а н о в и л а :

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до начальника Управління патрульної поліції в м. Києві Зозулі Юрія Георгійовича в якому просив: визнати незаконними дії відповідача щодо складання постанови від 1 вересня 2016 року серії АР № 268392 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - спірні дії, спірна постанова відповідно); визнати протиправною спірну постанову та скасувати її.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що спірні дії та постанова відповідача не ґрунтуються на вимогах закону і порушують його права, а тому ОСОБА_4 просив задовольнити позов.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач оскаржив таке в апеляційному порядку, який ухвалою від 10 листопада 2016 року апеляційну скаргу позивача залишив без руху.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження у цій справі.

Залишаючи скаргу без руху апеляційний суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно надання документу про сплату судового збору в розмірі встановленому Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI, в редакції станом на момент подачі апеляційної скарги).

Разом з тим, за змістом час тини 2 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за н аслідками апеляційного пров адження.

Тобто, за правилами названої статті не може бути подана скарга про касаційний перегляд судових рішень, які не перешкоджають провадженню у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, яку просить переглянути позивач, апеляційну скаргу останнього залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Постановлення апеляційним судом такої ухвали не перешкоджає подальшому провадженню у справі, яке буде здійснено після усунення вказаних судом недоліків.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій, зокрема, в ух валі цього суду від 2 листопада 2015 року у справі № 800/326/15 (№ провадження у Верховному Суді України 21-5428а15).

Керуючись статтями 211, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: М.І. Мойсюк

А.Ф. Загородній

В.В. Швець