Рішення № 6906450, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/393 20.10.09 За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпс Плюс" до                              Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" про                              стягнення 5 949,80 грн. Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Назаренко О.О.

від відповідача -не з"явилися

У судовому засіданні 20.10.2009 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіпс Плюс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" на користь позивача 5949,80 грн. заборгованості (4761,77 грн. основного боргу, 591,76 грн. пені, 502,60 грн. інфляційних нарахувань, 93,67 грн. три проценти річних) за договором поставки № 35-ЮЛ від 17.12.2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/393.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіпс Плюс" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (далі - Відповідач) укладено Договір поставки № 35-ЮЛ (далі - Договір) (належним чином засвідчена копія наявна у справі), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався протягом терміну дії Договору постачати у власність Відповідача товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід’ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим Відповідачем замовленням, а Відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити товар згідно з умовами даного Договору.

Позивач виконав свої зобов’язання щодо поставки товару, а саме в період 07 по 28 листопада 2008 року поставив товар Відповідачу на загальну суму 4935,78 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № 25887 від 07.11.2008р. на суму 2556,86 грн.;

- накладна № 26464 від 14.11.2008р. на суму 770,58 грн.;

- накладна № 27129 від 21.11.2008р. на суму 982,72 грн.;

- накладна № 27914 від 28.11.2008р. на суму 625,62 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору Відповідач здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 21 календарний день з моменту отримання товару.

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості переданого товару у повному обсязі не виконав.

Станом на день розгляду справи сума основного боргу Відповідача складає 4761,77 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 4761,77 грн. основного боргу визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку Позивача заявлено про стягнення з Відповідача 502,60 грн. інфляційних нарахувань та 93,67 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

На підставі Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

У зв’язку з простроченням платежу за отриманий товар Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в сумі 591,76 грн., що відповідає розрахунку Позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи надмірну величину штрафних санкцій та ступінь виконання відповідачем зобов’язання за договором, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100,00 грн.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

За наведених обставин, сума заборгованості, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 5458,04 грн. (4761,77 грн. основного боргу, 100,00 грн. пені, 502,60 грн. інфляційних нарахувань, 93,67 грн. три проценти річних).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МД Рітейл" (04080, м. Київ, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413, банківські реквізити: р/р 26005013000433 в Київській регіональній дирекції ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195), а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпс Плюс" (40022, м. Суми, вул. 2-а Залізнична, 26, код ЄДРПОУ 32603569, банківські реквізити: р/р 260077752 в СОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 337483) 4761 (чотири тисячі сімсот шістдесят одна) грн. 77 коп. основного боргу, 100 (сто) грн. 00 коп. пені, 502 (п’ятсот дві) грн. 60 коп. інфляційних нарахувань, 93 (дев’яносто три) грн. 67 коп. три проценти річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіпс Плюс" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 27.11.09.