Рішення № 6906342, 01.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/472 01.10.09 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Івала» До відповідача-1          Міністерства оборони України До відповідача-2          Державного казначейства України

Про                               стягнення 40696703,81 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                     Ларіна О.М. (за дов.)

Від відповідача-1                    Гладкий С.М. (за дов.)

Від відповідача-2                     не з’явились           

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Івала»до Міністерства оборони України про стягнення 36791053,97 грн. за договором № 271/2/08/9 від 05.12.2008 р., а саме: 33129323,79 грн. боргу, 1634173,58 грн. пені, 1589379,92 грн. штрафу, 134002,23 грн. трьох процентів річних, 304174,44 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерством оборони України не в повному обсязі оплачено вартість наданих за договором № 271/2/08/9 від 05.12.2008 р. послуг.

Ухвалою суду від 13.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/472 та залучено до участі у справі як іншого відповідача Державне казначейство України.

Відповідач-1 на виклик суду не з’явився, передавши клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач-2 про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи було відкладено на 01.10.2009 р..

Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 40696703,81 грн., а саме просив стягнути: 32245149,27 грн. боргу, 4215062,54 грн. пені, 3490065,30 грн. штрафу, 340049,99 грн. трьох процентів річних, 406376,71 грн. інфляційних.

Тобто, в частині стягнення основного боргу розмір позовних вимог був зменшений, а в частині стягнення штрафних санкцій - збільшений.

Відповідач-1 у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилив, вказавши, що на оплату передано платіжні документи на загальну суму 34214901,30 грн., а прострочення виконання зобов’язання сталось не з його вини, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

В судове засідання 01.10.2009 р. представник відповідача-2 не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

05.12.2008 р. між Міністерством оборони України (замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Івала»(виконавцем) було укладено договір № 271/2/08/9 про закупівлю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та місті Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) виконавець зобов’язується надавати послуги з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частини та військових навчальних закладів Збройних Сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та місті Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчування у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин

Згідно з п. 1.2. Договору замовник зобов’язався прийняти послуги через представників замовника та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього Договору та специфікаціями до нього.

Відповідно до п. 4.1 Договору приймання кількості та якості послуг здійснюють посадові особи представників замовника у відповідності з вимогами діючого законодавства за відповідними документами у присутності повноваженого представника виконавця.

Згідно з п. 4.2 Договору кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом (за формою додатку № 3), який складається повноважними особами виконавця та представника замовника щоденно у трьох примірниках: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю. В акті приймання наданих послуг, у випадку встановлення фактів надання послуг, які не відповідають встановленим вимогам за кількістю та якістю, конкретно відображається їх кількість та вартість, яка оплаті не підлягає.

На підставі оформлених актів, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт (за формою додатку 4) прийому наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період, та підписується виконавцем і представником замовника.

Пунктом 4.3. Договору передбачено кількість та якість наданих послуг із забезпечення продуктами харчування оформляється актом приймання (за формою додатку 5), який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобов’язань за відповідний період. Акт складається повноважними особами виконавця та представника замовника не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця): перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - виконавцю та підписується виконавцем і представником замовника.

Відповідно до п. 5.5. Договору (в редакції додаткової угоди № 9) замовник зобов’язаний здійснювати оплату фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських днів з дня надходження до замовника актів прийому (додатки 4, 5) наданих послуг та рахунків-фактур.

Пунктом п. 13.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2009 р.) було визначено, що він діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2009 р..

На виконання умов Договору позивач у період січень –серпень 2009 року надав відповідачу послуги на загальну суму 116336898,89 грн., що підтверджується наданими в матеріали зведеними актами, актами приймання та рахунками фактури.

Кількість та вартість отриманих послуг, зазначені позивачем, відповідачем не заперечується.

Відповідач свої зобов’язання з оплати наданих послуг виконав частково, сплативши на користь позивача 76227795,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 32245149,27 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем сплачено не було.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач належним чином свої зобов’язання щодо оплати товару за Договором у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 32245149,27 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про Збройні Сили України»фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України

Згідно зі ст. 84 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та ст. 75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»закупівля послуг здійснюється в межах бюджетних асигнувань для Міністерства оборони України.

Таким чином, договір № 271/2/08/09 від 05.12.2008 р. є договором, виконання якого фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому за порушення зобов’язань підлягають застосуванню штрафні санкції, передбачені ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки інше Договором не передбачено.

Згідно з розрахунком позивача, який судом приймається, як вірний, розмір пені становить 4215062,54 грн., а штрафу 3490065,30 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком інфляційна складова боргу складає 406376,71 грн. (32651525,98 грн. сума заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції), три проценти річних становлять 340049,99 грн.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача внаслідок не виконання в повному обсязі зобов’язань за договором № 271/2/08/09 від 05.12.2008 р..

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 25500 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Державне мито зі зменшених на суму пені позовних вимог та вимоги про стягнення 61349,05 грн. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, рахунок 35219005003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, м. Київ, МФО 820172, код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Івала»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 157-а, рахунок 2600200017031, у філії ВАТ «Укрексімбанк», МФО 305675, код 31762007) 32651525,98 грн. заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, 4215062,54 грн. пені, 3490065,30 грн. штрафу, три проценти річних в розмірі 340049,99 грн., 25500 грн. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                С.А. Ковтун

Рішення підписано 27.11.2009 р.