Ухвала суду № 69063109, 13.09.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року м. Київ К/800/1296/17

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №806/192/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд

В С Т А Н О В И В:

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнив.

Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2016 відмовив Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2016.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 06.01.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.01.2017 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування своїх вимог Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме статтей 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від волі скаржника причин, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2016 позов ПАТ «Україна» задовольнив. Визнав протиправними частково та скасував податкові повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 30.12.2015 №0000251702 в розмірі 624336,12 грн., та №00006222 за основним платежем в розмірі 1563130 грн. та за штрафними санкціями 390782,50 грн.

Відповідачем 11.04.2016 була подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яка судом апеляційної інстанції, ухвалою від 19.04.2016, залишена без руху для приведення її у відповідність з вимогами статті 106 КАС України, а саме надання документу про сплату судового збору.

До суду апеляційної інстанції відповідачем 04.05.2016 подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2016.

Ухвалою від 10.05.2016 Житомирський апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору з тих підстав, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати, у зв'язку з чим продовжив строк для усунення недоліків до 31.05.2016.

Відповідачем 31.05.2016 повторно подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з тих підстав, що Житомирська ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області на час подання клопотання фактично позбавлена можливості сплачувати судовий збір, так як кошторисні призначення по коду класифікації 2800 «Інші видатки» відсутні.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 в задоволенні клопотання відповідача відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області 27.10.2016 повторно подано апеляційну скаргу на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 та одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що відповідачем вживались заходи для отримання необхідного фінансування, ГУ ДФС у Житомирській області зверталась з листом від 28.01.2016 №420/8/06-30-05-36 до ДФС України про необхідну суму коштів для сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області без руху, в ухвалі від 09.11.2016 зазначив, що заявлене відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволеним бути не може, оскільки жодних доказів відсутності у податкового органу коштів для сплати судового збору по даній справі у період з 01.06.2016 (з часу повернення первинної скарги) до 12.10.2016 (дати сплати судового збору), доказів направлення бюджетного запиту щодо необхідності виділення коштів на сплату судового збору та внесення замін до бюджетних видатків та кошторису на 2016 рік відповідачем не надано, що унеможливлює визначення поважності підстав поновлення строку.

На виконання вимог суду відповідачем 12.12.2016 надано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги в якому просив визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними з тих підстав, що ГУ ДФС у Житомирській області зверталась з листом від 28.01.2016 №420/8/06-30-05-36 до ДФС України про необхідну суму коштів для сплати судового збору. Вперше на рахунки відповідача кошти надішли після 1 кварталу 2016 року, однак казначейською службою видаткові операції відповідача були заблоковані, кошти спрямовувались на відшкодування судового збору на виконання судових рішень. Протоколом робочої групи ГУ ДФС у Житомирській області із організації визначення питання щодо доцільності/недоцільності оскарження рішень судів, винесених не на користь органів ДФС, прийнято рішення про виділення коштів на сплату судового збору по справі №806/5166/15 лише 20.07.2016 №15/7/30/06-10-01, кошти були виділені та перераховані на сплату судового збору згідно платіжного доручення №864 від 12.10.2016, Зазначені обставини вважає такими, що безпосередньо пов'язані з можливість поновлення строку апеляційного оскарження при фактичній сплаті судового збору.

Суд апеляційної інстанцій не знайшов підстав для визнання наведених відповідачем обставин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними. Відмова суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вмотивована тим, що надані відповідачем листи Управління ДКСУ у м.Житомирі містять інформацію про надходження виконавчих листів про стягнення з відповідача на користь стягувачів коштів на відшкодування судового збору та прийняття їх до виконання та жодним чином не підтверджують відсутність коштів на сплату судового збору на рахунках відповідача, крім того відповідачем не надано доказів наявності непереборних об'єктивних причин, за яких апеляційну скаргу не було подано до суду у період з 12.10.2016 (дати сплати судового збору) до 27.10.2016 (дати звернення до суду з апеляційною скаргою та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження). Крім того, з протоколу № 15 робочої групи із організації визначення питання доцільності/недоцільності оскарження рішення судів ГУДФС у Житомирській області, слідує, що рішення про подальше оскарження постанови суду першої інстанції та виділення коштів для сплати судового збору за апеляційною скаргою у даній справі було прийнято лише 20.07.2016, тобто поза межами встановленого законом строку, у зв'язку з чим апеляційним судом прийнято рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, що відповідає вимогам абзаців першого та другого частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Податкові інспекції є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію, тому відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У п. 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена у праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, судова колегія вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень, в межах встановлених законом процесуальних строків на апеляційне оскарження судового рішення, не може вважатися поважною причиною пропуску строку для звернення до суду.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2016 у справі №806/192/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І.Бившева

___ І.Я.Олендер