Ухвала суду № 69062540, 19.09.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1336/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

19 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ременяк С.Я.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_6,

представника третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, КС "Злагода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора - приватного нотаріуса Дунаєвської Світлани Миколаївни; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Центральний відділ державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, КС "Злагода", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Також, ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення адміністративного позову у якому просить заборонити ОСОБА_5 вчиняти дії щодо відчуження нерухомого майна, а саме, 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1- тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4-комора, 5 - кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача та просила суд залишити її без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року - без змін.

Представник третіх осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3. ст. 118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

Частиною 1 статті 117 КАС України, визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Разом з тим, ч.4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ст. 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

В поданому клопотанні позивач зазначив, що ОСОБА_4, всупереч наявної заборони, встановленої відповідно як до акту опису й арешту майна від 16.03.2017 року так і до постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження від 16.03.2016 року звернувся до приватного нотаріуса Дунаєвської С.М. з метою відчуження нерухомого майна, чим унеможливив звернення на нього стягнення для забезпечення вимог стягувачів у виконавчому провадженні про стягнення коштів з КС «Злагода». В обґрунтування своєї позиції, ОСОБА_2 також зазначив, що приватний нотаріус Дунаєвська С.М., як державний реєстратор прийняла рішення №28811655 від 18.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м. за ОСОБА_4, яке є предметом позову. В подальшому, приватний нотаріус Дунаєвська С.М., як державний реєстратор, прийняла рішення №28837659 від 21.03.2016 року про державну реєстрацію права власності на 11/1000 часток будівлі АДРЕСА_1, що складається з приміщення в літері А на І поверсі: 1-тамбур, 2- кабінет, 3-коридор, 4- комора, 5- кабінет, загальною площею - 34,8 кв.м., в тому числі основною площею - 26,4 кв.м за ОСОБА_5, яке також є предметом позову.

Відповідно до частини 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів чи необхідність докладання значних зусиль та витрат для їх відновлення, як підстава для забезпечення адміністративного позову, полягає в тому, що на момент подання такого позову у позивача наявні обґрунтовані підстави, підтверджені належними та допустимими доказами, вважати можливим настання юридичних фактів, які призведуть до порушення його прав та законних інтересів.

Таким чином, при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову з вказаних підстав, суд повинен оцінити обґрунтованість доводів позивача та дослідити: наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову та предметом позову; ймовірність порушення або ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача у разі невжиття заходів забезпечення позову; відсутність порушення прав, свобод та інтересів третіх осіб у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Дослідивши позовні матеріали, суд встановив, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову не надано належних доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В матеріалах справи також відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Судом, під час вирішення питання про забезпечення адміністративного позову зроблено 18.0.2017 року витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна. З вказаного реєстру судом встановлено, що відомості про заборону відчуження об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 879109705101 відомості відсутні.

Поряд із цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суду необхідно враховувати співмірність заходів забезпечення адміністративного позову фактичним обставинам у даній справі та змісту заявлених позовних вимог. Тобто, заходи забезпечення адміністративного позову мають бути спрямовані на збалансування інтересів сторін до завершення судового розгляду справи.

Однак, на даний час питання щодо кола осіб, відносно яких прийняте у справі рішення може вплинути на права, обов'язки та інтереси є відкритим, а оскільки такі обставини входять в предмет судового доказування при розгляді справи по суті, а доводи заявленого клопотання їх не містять, тому висновки позивача належно не підтверджені.

Як вже зазначалось вище, положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд зазначає, що позивач не навів доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному ж випадку, позивачем не доведено у встановленому законом порядку факту існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 КАС України, що є необхідним для застосування відповідних заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, в порядку статті 200 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 вересня 2017 року.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.