Ухвала суду № 69061977, 20.09.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9705/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

03.08.2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України та до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, за участю третьої особи - Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих при Міністерстві юстиції України, в частині застосування до нього як арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, оформлене протоколом засідання від 01 червня 2017 року №60/06/17, та наказу Міністерства юстиції України, від 26 червня 2017 року №2019/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2.", яким припинено діяльність арбітражного керуючого, та зобов'язання Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу від 26 червня 2017 року №2019/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2.» та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого позивачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 23 лютого 2013 року №359, внесеного на підставі оскаржуваного наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.08.2017р. провадження за даним позовом відкрито (а.с.3).

Позивач до позову долучив клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дію спірного наказу Міністерства юстиції України, від 26 червня 2017 року №2019/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2." (а.с.24).

Клопотання обґрунтовано тим, що у разі невжиття заходів щодо забезпечення позову, наказ вплине на виникнення негативних наслідків, а саме те, що позивач виконує повноваження ліквідатора у справах про банкрутство, які перебувають на стадії ліквідації, отже може бути заподіяна шкода правам, свободам та інтересам іншим особам.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.08.2017р. клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено, зупинено дію наказу Міністерства юстиції України від 26 червня 2017 року №2019/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_2." до набрання законної сили рішенням суду у даній справі (а.с.1).

Міністерство юстиції України не погодилось з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2017 р. щодо забезпечення позову та подало апеляційну скаргу, в якій просить, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання щодо забезпечення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, отже, зупинення дії наказу до набрання законної сили рішення у справі по суті фактично є розглядом спору по суті і не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Відповідно абз.1 частини другої статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 вказаної статті ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Згідно ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Частною 4 вказаної статті, передбачено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді. Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України, що є неприпустимим.

З матеріалів справи вбачається, що Міністерством юстиції України позивачу видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 359 від 27.02.2013р. (а.с.18).

Наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2017р. №728/7 на арбітражного керуючого ОСОБА_2, з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 23.02.2017р. № 56/02/17, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с.61).

Наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2017 р. №2019/5 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 01.06.2017р. № 719 та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 01.06.2017р. № 60/06/17 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 359 від 27.02.2012р., виданого ОСОБА_2 (а.с.19).

Відповідно до долучених до клопотання ухвал судів ОСОБА_2 призначений у встановленому порядку арбітражним керуючим.

Предметом позову є правомірність рішень відповідачів.

Враховуючи вищенаведене, встановлені обставини, колегія суддів вважає, що з клопотання позивача не вбачається, що дійсно існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також те, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконанням рішення суду.

На думку колегії суддів, що суд першої інстанції забезпечивши позов саме таким шляхом фактично ухвалив рішення у справі без розгляду цієї справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

З огляду на вказане, доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості клопотання.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання позивача.

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2017 р.

Керуючись статтями 117,160,196, 199, 202, 205, 206, 211 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 р. про забезпечення позову у справі - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2017 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - скасувати.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.