Постанова № 69060547, 07.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2017 року о 10 год. 50 хв.Справа № 808/2360/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» (далі позивач, ТОВ «Електроресурс») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 29.05.2017 №0006821401, №0006831401 та №0006841401.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс». Позивач з висновками контролюючого органу не погоджується та зазначає, що товари від вказаних контрагентів фактично отримані, оплачені, та використані в господарській діяльності позивача, а також реалізовані. Вказує, що вчинені господарські операції спричинили рух активів, зміну зобовязань позивача та відповідають змісту укладених правочинів. Вважає, що висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами ґрунтується виключно на припущеннях та висновках щодо діяльності контрагентів позивача, а не самого позивача, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив розглядати адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Представник ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2, який прибув в судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного отримання ТОВ «Електроресурс» товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс». Такі висновки зумовлені наявною податковою інформацією щодо сумнівності зазначених платників, відповідно до якої аналіз господарської діяльності свідчить про неможливість здійснення контрагентом господарських операцій.

Також, контролюючий орган посилається на наявність кримінальних проваджень №42017080000000022 щодо посадових осіб ТОВ «Скіфремторг», №32016040000000059 ТОВ «Лаконія Інвест» та ТОВ «Рошфор Альянс», №12015000000000474 ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», №42017080000000022 ТОВ «Беліта», в яких встановлено відсутність реального здійснення господарської діяльності такими підприємствами.

Крім того, відповідач додатково вказав на ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних, що свідчить про відсутність реального отримання товарів ТОВ «Електроресурс» від контрагентів. У звязку із викладеним представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи подачу позивачем заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах. Фіксація судового засідання за допомогою технічного пристрою не здійснювалась.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Електроресурс» зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 22.01.2013, на момент виникнення спірних правовідносин перебуває на податковому обліку в Запорізькій ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 01.03.2013 №200111078.

В період з 30.03.2017 по 20.04.2017, з урахуванням продовження терміну перевірки відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №900 від 12.04.2017, співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 28.03.2013 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт №238/08-01-14-01/38520991 від 27.04.2017 (далі акт перевірки №238).

Згідно з висновками акту перевірки №238 встановлено порушення позивачем, серед іншого:

п.44.2 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України в редакції, що діяла в 2014 році, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України в редакції, що діяла в 2015-2016 роках, порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1213 від 28.09.2011, підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 у розмірі 8 263 345,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2014 рік на суму 447233,00 грн., за 2015 рік на суму 655793,00 грн., за 2016 рік на суму 7 160 319,00 грн.

п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.10 ст.201 ПК України, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 9 181 496,00 грн., в т.ч. по періодах: за лютий 2014 року на суму 43636,00 грн., за квітень 2014 року 2042,00 грн., за червень 2014 року на суму 11139,00 грн., за вересень 2014 року 119902,00 грн., за листопад 2014 року 138263,00 грн., за грудень 2014 року 182945,00 грн., за лютий 2015 року 26206,00 грн., за червень 2015 року 141697,00 грн., за липень 2015 року 67607,00 грн., за вересень 2015 року 25525,00 грн., за жовтень 2015 року 458788,00 грн., за грудень 2015 року 8837,00 грн., за січень 2016 року 73173,00 грн., за лютий 2016 року 157568,00 грн., за березень 2016 року 314658,00 грн., за квітень 2016 року 748395,00 грн., за червень 2016 року 313778,00 грн., за липень 2016 року 1 626 250,00 грн., за серпень 2016 року на суму 1 132 726,00 грн., за листопад 2016 року 960290,00 грн., за грудень 2016 року 2 629 073,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки №238, позивач подав письмові заперечення до ГУ ДФС у Запорізькій області. Листом ГУ ДФС у Запорізькій області від 24.05.2017 №5745/10/08-21-14-01-10 позивача повідомлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства, у звязку з чим заперечення залишаються без задоволення.

29 травня 2017 року, на підставі висновків акту перевірки №238, контролюючим органом прийнято податкові повідомлення рішення:

№0006821401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 10 165 233,00 грн., в т.ч. за основним платежем 8 263 345,00 грн. та 1 901 888,00 грн. штрафні санкції;

№0006831401, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 11 421 022,50 грн., в т.ч. за основним платежем 9 136 818,00 грн. та 2 284 204,50 грн. штрафні санкції;

№0006841401, яким позивачу зменшено розмір відємного значення податку на додану вартість на загальну суму 881592,00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України. Рішенням ДФС від 24.07.2017 №15894/6199-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги податкові повідомлення рішення від 29.05.2017 №0006821401, №0006831401 та №0006841401 залишено без змін, а скаргу ТОВ «Електроресурс» - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомленнярішення від 29.05.2017 №0006821401, №0006831401 та №0006841401 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс».

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України (в редакції чинній станом на 2014 рік) інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції чинній протягом 2015-2016 років) обєктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку обєкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що в акті перевірки контролюючий орган посилається на наявну податкову інформацію щодо неможливості підтвердження реальності проведених з ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» операцій.

З матеріалів справи судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Флайтап».

11 березня 2016 року між позивачем та ТОВ «Флайтап» укладено договір поставки №3-0316, відповідно до пункту 1 якого постачальник ТОВ «Флайтап» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.6-7, т.2).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору до матеріалів справи надано рахунокфактури №ФТ-000068 від 18.03.2016, видаткова накладна №ФТ-0000011 від 18.03.2016, видаткова накладна №ФТ-0000012 від 21.03.2016 (а.с.8-11, т.2).

Оплата придбаного товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням №391 від 23.03.2016 (а.с.12).

Також, судом встановлено, що 03 лютого 2015 року між позивачем та ТОВ «Морфлекс» було укладено договір поставки №7, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Морфлекс» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.13-14, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №001 від 03.03.2015, №099 від 23.02.2015, №195 від 26.02.2015, №005 від 10.02.2015 (а.с.15-18, т.2).

Оплата придбаного товару підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями №94 від 03.03.2015, №72 від 23.02.2015, №95 від 03.03.2015, №240 від 28.05.2015 (а.с.19-22).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду, на підставі виставлених рахунків-фактури, ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ПП «ТД Агробуд» з придбання трансформаторів струму ТПЛ-10-М та реле РС-67.

Виконання господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками-фактури №282 від 19.06.2014, №168 від 27.06.2014, №298 від 24.06.2014, №170 від 27.06.2014 (а.с.23-24, 26-27, т.2), податковими накладними (а.с.28-29, т.2).

Транспортування придбаних матеріальних цінностей від ПП «Агробуд» підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною (а.с.25, т.2). Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням №553 від 17.09.2014 (а.с.30).

Крім того, судом встановлено, що 19 червня 2015 року між позивачем та ТОВ «Бон Візит Плюс» було укладено договір поставки №1906, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Бон Візит Плюс» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.31-32, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №БВ-0000037 від 25.06.2015, №БВ-0000051 від 30.06.2015, (а.с.33-34, т.2).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученням №419 від 13.07.2015 (а.с.35, т.2).

Також, протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-Груп-2015», на підставі договору №22 від 17.07.2015, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця товар, згідно видаткових. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.36-37, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунок-фактури №ІК-0000157 від 24.07.2015, №ІК-0000151 від 21.07.2015, видаткову накладну №ІК-0000126 від 24.07.2015, №ІК-0000125 від 22.07.2015 (а.с.38-39, 41-42, т.2).

Транспортування придбаних матеріальних цінностей від ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-Груп-2015» підтверджується наданою до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (а.с.40, 43, т.2).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученням №473 від 27.07.2015, №478 від 28.07.2015 (а.с.44-45, т.2).

Крім того, судом встановлено, що 18 січня 2016 року між позивачем та ТОВ «Вітекс ОСОБА_1» було укладено договір поставки №24, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Вітекс ОСОБА_1» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.46-47, т.2).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано рахунки-фактури та видаткові накладні (а.с.49-90, т.2).

Оплата придбаного товару підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.91-114, т.2).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду, на підставі виставлених рахунків-фактури, ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Пріоріка» з придбання електричного устаткування кабелю силового з мідними жилами, проводу, тощо.

Виконання господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками-фактури та видатковими накладними (а.с.115-116, 118-119, 121-122, 124-127, т.2)

Транспортування придбаних матеріальних цінностей від ТОВ «Пріоріка» підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (а.с.117, 120, 123, 128-129, т.2). Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.130-136, т.2).

Також, судом встановлено, що 03 лютого 2014 року між позивачем та ТОВ «КФ Авіон» було укладено договір поставки №02/14, відповідно до умов якого постачальник - ТОВ «КФ Авіон» зобовязується поставити та передати у власність замовника ТОВ «Електроресурс» товар, відповідно до заявки-заказу затвердженого замовником (а.с.137-138, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано специфікацію, рахунки-фактури, видаткові накладні, податкові накладні, (а.с.139-144, т.2).

Транспортування придбаного товару підтверджується наданими товарно-транспортними накладними, а оплата поставлених матеріальних цінностей платіжними дорученнями (а.с.145-167, т.2).

Крім того, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Трейдіндастріс-2015», відповідно до договору поставки товарів №5/6 від 08.06.2015, відповідно до умов якого на умовах даного договору постачальник - ТОВ «Трейдіндастріс-2015» зобовязується передати у власність покупцеві ТОВ «Електроресурс» товари, визначені у п.1.2 договору, а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар (а.с.168-169, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну №ТІ-0000063 від 11.06.2015, видаткову накладну №ТІ-000037 від 11.06.2015, а оплата придбаного товару підтверджується наданим до матеріалів справи платіжним дорученням (а.с.170-174, т.2).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду, на підставі виставлених рахунків-фактури, ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Анатексіс» з придбання електричного устаткування зєднувачі, блоки, провід, тощо.

Виконання господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками-фактури та видатковими накладними (а.с.177-182, т.2).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.183-185, т.2).

06 серпня 2015 року між позивачем та ТОВ «Горсан» укладено договір поставки №3/0815, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Горсан» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець ТОВ «Електроресурс» зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.186-188, т.2).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткову накладну, рахунок на оплату (а.с.189-190, т.2). Транспортування товару підтверджується наданою товарно-транспортною накладною (а.с.191, т.2). Оплата товару відбулась шляхом укладання договору про відступлення права вимоги №2/8 від 13.05.2015 (а.с.175-176, т.2).

Також, судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду, на підставі виставлених рахунків-фактури, ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Скіфремторг» з придбання електричного устаткування зєднувачі, рубильники, провід, тощо.

Виконання господарських операцій підтверджується наданими до матеріалів справи рахунками-фактури та видатковими накладними (а.с.192-193, 196-197, 200-206, 210-213, т.2).

Транспортування товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними (а.с.194-195, 198-199, 207-209, т.2) Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.214-225, т.2).

07 листопада 2016 року між позивачем та ТОВ «Старвей» укладено договір №3/11, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник ТОВ «Старвей» зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві ТОВ «Електроресурс» товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (а.с.1-4, т.3).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні (а.с.5-6, 11-12, 15-17, 22-23, 28-33, т.2).

Транспортування придбаного товару підтверджується наданими товарно-транспортними накладними (а.с.7-10, 13-14, 18-21, 24-27, т.3). Оплата придбаного у ТОВ «Старвей» товару підтверджується наданими платіжними дорученнями (а.с.34-45, т.3).

Також, судом встановлено, що 04.09.2014 між позивачем та ТОВ «Мігол» укладено договір поставки №22/17-05, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник ТОВ «Мігол» зобовязується поставляти та передати у власність покупця ТОВ «Електроресурс» продукцію, визначену у договорі, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортиментів, кількості та за цінами, викладеними у додатках до цього договору, які є невідємною частиною даного договору (а.с.46-50, т.3).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано специфікації на поставку товару, видаткові накладні, податкові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.51-99, т.3).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.100-101, т.3).

Крім того, судом встановлено, що 18.09.2015 ТОВ «Електроресурс» з ТОВ «Дженерал Траст» укладено договір поставки №35, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Дженерал Траст» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.102-105, т.3).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.106-138, т.3).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.139-167, т.3).

01 серпня 2016 року між позивачем та ТОВ «Беліта» укладено договір поставки №08/2016-01, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник ТОВ «Беліта» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.168-171, т.3).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.172-182, т.3).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.183-184, т.3).

Також, у періоді, що перевірявся, ТОВ «Електроресурс» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Лаконія Інвест», на підставі договору поставки №Л-7/11, відповідно до умов якого покупець ТОВ «Електроресурс» доручає, а постачальник ТОВ «Лаконія Інвест» бере на себе зобовязання з поставки продукції. Покупець зобовязується прийняти продукцію, належної якості та поставлену в строк, і оплатити її відповідно до умов цього договору (а.с.185-187, т.3).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.188-207, т.3).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.208-222, т.3).

Також, судом встановлено, що 12 липня 2016 року між позивачем та ТОВ «Рошфор Альянс» було укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Рошфор Альянс» зобовязаний у порядку та в строки, встановлені договором, передати у власність покупця товар, асортимент, кількість, ціна та строки поставки якого вказуються у специфікаціях та/або в рахунках на оплату, що є невідємною частиною даного договору, а покупець ТОВ «Електроресурс» зобовязується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.1-3, т.4).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.4-15, т.4).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.16-21, т.4).

17 листопада 2014 року між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп» укладено договір поставки №42/11, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник ТОВ «Дарлан Груп» зобовязується поставити товар, згідно еталонів-зразків, затверджених покупцем. Покупець зобовязується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором (а.с.22-26, т.4).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.27, 30-52, т.4).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей була здійснена шляхом укладання договору про відступлення права вимоги № 7/03 від 16.03.2015 та готівковими коштами за платіжними дорученнями (а.с.28-29, 53-55, т.4).

Також, судом встановлено, що 09 грудня 2016 року між позивачем та ПП «Запоріжелектротех» було укладено договір поставки №1203, постачальник - ПП «Запоріжелектротех» зобовязується поставляти та передати у власність покупця ТОВ «Електроресурс» продукцію, визначену у п.2.1 цього договору, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у додатках до цього договору, які є невідємною частино. Даного договору (а.с.56-60, т.4).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.61-76, т.4).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.77-80, т.4).

Крім того, 23 червня 2016 року між ТОВ «Геліко» та ТОВ «Електроресурс» укладено договір №03/06, відповідно до умов якого постачальник ТОВ «Геліко» приймає на себе зобовязання поставити товар згідно заяв від покупця ТОВ «Електроресурс» та виставлених рахунків-фактур, які є невідємною частиною даного договору (а.с.81-82, т.4).

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надано рахунки-фактури, видаткові накладні, а на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортні накладні (а.с.83-90, т.4).

Оплата придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до матеріалів справи платіжними дорученнями (а.с.91-93, т.4).

Будь-яких порушень щодо оформлення первинних документів по вищевказаним господарським операціям контролюючим органом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів відсутні, що не заперечується відповідачем і в акті перевірки. Податкові накладні видані особою, яка на час здійснення господарських операцій зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, платником податку на додану вартість.

При цьому, з матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що придбані матеріалі цінності безпосередньо використовувались в господарській діяльності ТОВ «Електроресурс» для виготовлення електричного устаткування та його подальшого перепродажу.

Так, за наданих до матеріалів справи первинних документів встановлено, що після обробки придбаних матеріалів позивачем було здійснено реалізацію виготовленої продукції на користь контрагентів ПАТ «ПІВДГЗК», ТОВ «Ріола Модуль ЛТД», ПрАТ «ІНГЗК», ТОВ «Цунамі», ПП «Інтербуд-Дискрет», ПАТ «ІваноФранківськ- Цемент», ТОВ «ІКС-Енерджи», ПП «Промтехмонтаж», ТОВ «Глобал Електрик», ТОВ «ТД «Восточний експрес», ТОВ «Дніпрелектромонтаж», ТОВ «ІК «Екотерм», ТОВ «Електрокомплекс», ТОВ «Енергомагістраль», ТОВ «Гум», ПБМП «Строїтель-П», ТОВ «Електромодуль», ТОВ «ЗМК №1», ТОВ «Енерговідділ», ПП «Галенерго», Іноземне підприємство «Вайлдмен Україна», ТОВ «Компанія Дексон», ТОВ «Ідалія», ТОВ «Радехів Цукор», ТОВ «ЛМ Ко», ТОВ «Аврора Девелопмент», ТОВ «Свиспан Ліметед», БФ «Єврейська громада Запорізької області», ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Електрон», ТОВ «Демз-Інжиніринг», ТОВ «Співдружність Авіабуд», ПП «Наса», ТОВ «Геліос Л», ТОВ «Енергомашекологія», ТОВ «Мега-Тек», ТОВ «ЗСМУ», ТОВ «Промінь», ТОВ «Солар Енерджи», ТОВ «Торнадо-А», Прат «АКХЗ», ТОВ «Пула», ТОВ «КСМ-Груп», ТОВ «Будівельна фірма «Центр ЛТД», ТОВ «Буд-ВБР», ДП «Бігборд-3», ТОВ «Рубікон Моноліт», ПрАТ «КЕМ», ПП «Рокі-вест», що підтверджується наданими до матеріалів справи калькуляціями вартості виробництва, рахунками-фактури, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними (а.с.94-238, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10, а.с.1-30, т.11).

Отримання грошових коштів ТОВ «Електроресурс» від продажу продукції на адресу вищевказаних контрагентів підтверджується наданими до матеріалів справи журналами-ордерами по рахунку 362, виписками з банку за 2014 рік, 2015 рік, І півріччя 2016 року, ІІ півріччя 2016 (а.с.32-199, т.11, т.12, а.с.1-67, т.13).

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс».

В акті перевірки контролюючим органом зазначено, що проведеним аналізом діяльності ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс», зокрема з аналізу звітності, неможливо встановити походження товару, який в подальшому був реалізований ТОВ «Електроресурс».

Разом з тим, такі доводи контролюючого органу були спростовані наданими до матеріалів справи письмовими доказами. Крім того, позивач не зобовязаний та не має обєктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

Так, саме позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень №42017080000000022 щодо посадових осіб ТОВ «Скіфремторг», №32016040000000059 ТОВ «Лаконія Інвест» та ТОВ «Рошфор Альянс», №12015000000000474 ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», №42017080000000022 ТОВ «Беліта», суд зазначає наступне.

Порушення кримінального провадження стосовно контрагентів ТОВ «Електроресурс» не може бути підставою для притягнення до юридичної відповідальності позивача, оскільки належним та допустим доказом не здійснення контрагентом господарської діяльності, в т.ч. з метою ухиленням від сплати податків та/або надання переваг контрагентам у вигляді штучного збільшення суми податкового кредиту, є вирок у кримінальній справі, проте, до матеріалів справи не надано належних доказів на підтвердження існування вироків судів стосовно посадових осіб ТОВ «Скіфремторг», ТОВ «Лаконія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Беліта».

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між ТОВ «Електроресурс» та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» не дійсними.

Також, в ході судового розгляду справи контролюючим органом до матеріалів справи не надано доказів того, що органами ДФС проводилась у встановленому законом порядку перевірка контрагентів ТОВ «Електроресурс», а також не надано рішень про притягнення посадових осіб контрагентів позивача до юридичної відповідальності.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних по господарських операціях з певними контрагентами, суд зазначає, що відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про нереальність вчинених господарських з ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобовязань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс», оскільки товарно-транспортна накладна не є документом, який надає право на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідності до вимог податкового законодавства, а тому її наявність чи відсутність не може мати вплив на право платника податків сформувати податковий кредит з урахуванням податку на додану вартість по таким операціям.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обовязковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дарлан Груп», ТОВ «Мігол», ТОВ «КФ Авіон», ПП ТД «Агробуд», ТОВ «Морфлекс», ТОВ «Бон Візит Плюс», ТОВ «Трейдіндарстріс-2015», ТОВ «Інвест-Кепітал-Буд-2015», ТОВ «Горсан», ТОВ «Дженерал Траст», ТОВ «Скіфремторг», ПП «Запоріжелектротех», ТОВ «Старвей», ТОВ «Локанія Інвест», ТОВ «Рошфор Альянс», ТОВ «Вітекс ОСОБА_1», ТОВ «Беліта», ТОВ «Геліко», ТОВ «Пріоріка», ТОВ «Флайтап», ТОВ «Анатексіс» з поставки товарів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, у звязку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою суду від 07.08.2017 було відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» сплату судового збору до ухвалення судового рішення в адміністративній справі №808/2360/17.

Отже, у звязку із ухваленням судового рішення у справі №808/2360/17, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Електроресурс» на користь спеціального фонду Державного бюджету України суми судового збору в розмірі 337017,71 грн., та відповідно стягнення вказаної суми на користь ТОВ «Електроресурс» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 29.05.2017 №0006821401, №0006831401 та №0006841401.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» (код ЄДРПОУ 38520991) 337017,71 грн. (триста тридцять сім тисяч сімнадцять гривень сімдесят одна копійка) судового збору на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроресурс» (код ЄДРПОУ 38520991) 337017,71 грн. (триста тридцять сім тисяч сімнадцять гривень сімдесят одна копійка) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко