Постанова № 69060478, 06.09.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2017 року об 11 год. 55 хв.

Справа № 808/1424/17

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» (далі – позивач, ТОВ «НВП «Присадки») до Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, Запорізька ОДПІ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області, в якому позивач просить суд:

визнати бездіяльність відповідача з ненадання висновку Управлінню Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області щодо повернення позивачу з Державного бюджету грошових коштів у сумі 245179,00 грн.;

зобов’язати відповідача вчинити дії з надання висновку Управлінню Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області щодо повернення позивачу з Державного бюджету грошових коштів у сумі 245179,00 грн.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що у третьої особи - Управління Державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області відбулась зміна назви на Управління Державної казначейської служби в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Кременчуцькою ОДПІ було прийнято податкові повідомлення – рішення від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084, якими позивачу було визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 245179,00 грн. У березні 2011 Кременчуцькою ОДПІ було списано з КОР Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» суму ПДВ у розмірі 245179,00 грн., проте, постановою Вищого адміністративного суду від 24.09.2014 було задоволено касаційну скаргу позивача та скасовано вищевказані податкові повідомлення – рішення, які слугували підставою для стягнення з позивача ПДВ в розмірі 245179,00 грн. Зазначає, що позивач звертався до Кременчуцької ОДПІ та після зміни місцезнаходження до Запорізької ОДПІ з заявами про повернення надмірно/помилково сплачених коштів, разом з тим, йому було безпідставно відмовлено. Вважає, що у відповідача наявний обов’язок вчинити дії щодо повернення на користь позивача грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив розглядати адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що сума коштів в розмірі 245179,00 грн., яку позивач просив повернути в якості переплати, не підпадає під визначення «надміру сплаченого грошового зобов’язання», оскільки утворилась вказана сума за рахунок переплат по деклараціях заявлених в рахунок майбутніх платежів з ПДВ. Зазначає, що вказана сума повинна зараховуватись до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Також, зазначає, що станом на 15.08.2017 за позивачем рахується податковий борг в розмірі 134885,00 грн., що зумовлює відсутність підстав для повернення коштів, в силу вимог пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України.

Крім того, представник відповідача додатково зазначив, що сума коштів в розмірі 245179,00 грн. вже була предметом судового розгляду, разом з тим, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 у справі №808/2968/15 позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховую подачу позивачем заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно прийнятих Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області податкових повідомлень-рішень від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084 до ТОВ «НВП «Присадки» були застосовані податкові зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 163453 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 81726 грн., а всього – 245179 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями – рішенням, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Полтавського окружного адміністративного суду.

09 липня 2010 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду по справі №2а-115/10/1670, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, в задоволенні позовних вимог ТОВ «НВП «Присадки» до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084 відмовлено.

В березні 2011 року Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області було списано з КОР ТОВ «НВП «Присадки» суму ПДВ у розмірі 245179,00 грн. за рахунок сум бюджетного відшкодування.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2014 по справі №2а-115/10/1670 касаційну скаргу позивача було задоволено, скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011, позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084.

Листом від 04.11.2014 позивач звернувся до ДПІ в Жовтневому районі з проханням відновити в КОР ТОВ «НВП “Присадки» 245179 грн. ПДВ безпідставно стягнуті на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2011 по справі №2а-115/10/1670.

Крім того, листами за №10 від 31.07.2015 позивач також звертався до ДПІ в Жовтневому з проханням повідомити, чи відновлено в КОР ТОВ «НВП «Присадки» ПДВ в сумі 245179 грн. та повідомити про можливість заліку вказаних сум, а також з листом до Кременчуцької ОДПІ за №11 від 31.07.2015 з проханням підтвердити списання з КОР підприємства суми ПДВ у розмірі 245179 грн.

Листом від 03.09.2015 за №4177/10/16-03-22-01-16 Кременчуцька ОДПІ повідомила позивача, що ІКП по ПДВ відображається за місцем основної реєстрації платника, тобто в ДПІ у Жовтневому районі, а тому надати інформацію щодо списання з ІКП ТОВ «НВП «Присадки» суми податку у розмірі 245179 грн. немає можливості.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не одноразово звертався до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя (правонаступник – Запорізька ОДПІ) з заявами про повернення грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Так, 25 листопада 2016 року позивач звернувся з заявою про повернення коштів до відділення в Олександрівському районі м. Запоріжжя Запорізької ОДПІ, в якій просив повернути на розрахунковий рахунок кошти в розмірі 245179,00 грн. При цьому, позивач повідомив Запорізьку ОДПІ, що у 2014 році реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ було анульовано (а.с.70-71).

Листом від 16.01.2017 №244/10/08-29-07 Запорізькою ОДПІ відмовлено позивачу в поверненні грошових коштів (а.с.75).

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо неповернення грошових коштів в розмірі 245179,00 грн., звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для відмови у поверненні позивачу грошових коштів стало твердження відповідача про те, що повернення готівковими коштами суми 245179,00 грн. суперечить вимогам законодавства, оскільки дана сума не є переплатою, а була зарахована з переплат по деклараціях, заявлених в рахунок майбутніх платежів.

Разом з тим, суд не може погодитись з такою позицією контролюючого органу, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що сума 245179,00 грн. виникла та обліковувалась як переплата по деклараціях №9003960281 від 20.09.2010 на суму 117483,50 грн., №9004475809 від 20.10.2010 – 12656,00 грн. та №9005188709 від 19.11.2010 – 115039,50 грн.

В подальшому вказана сума була списана Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області з КОР ТОВ «НВП «Присадки», за рахунок сум бюджетного відшкодування, в погашення податкового зобов’язання, у зв’язку з прийняттям податкових повідомлень-рішень від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084, які були скасовані Вищим адміністративним судом України.

Таким чином, із скасуванням Вищим адміністративним судом України податкових повідомлень-рішень від 06.05.2009 №0002472301/0/1448, від 23.07.2009 №0002472301/1/2350, від 14.10.2009 №0002472301/2/3237, від 25.12.2009 №0002472301/3/4084 відпали підстави щодо стягнення з позивача ПДВ на суму 245179,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до приписів пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача, що на момент звернення позивача до Запорізької ОДПІ з заявою про повернення коштів, реєстрацію ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ було анульовано.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно п.200-1.5 ст.200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов’язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов’язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Разом з тим, відповідно до п.200-1.8 ст.200-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Такі кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до статті 43 ПК України.

Відповідно до приписів п.43.4-1 ст.43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

За таких обставин, враховуючи те, що реєстрація ТОВ «НВП «Присадки» як платника ПДВ була анульована, а рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ закритий, позивач має право на повернення залишку коштів, які були перераховані до бюджету.

Отже, твердження відповідача про неможливість повернення грошових коштів в розмірі 245179,00 грн. на банківський рахунок позивача не ґрунтується на приписах чинного податкового законодавства України.

Суд зазначає, що відповідно до вимог п.43.3 ст.43 ПК України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст.43 ПК України).

Відповідно до п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що після одержання від ТОВ «НВП «Присадки» заяви про повернення коштів відповідач був зобов’язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Стосовно посилань контролюючого органу на те, що станом на 15.08.2017 за ТОВ «НВП «Присадки» обліковується податковий борг в розмірі 134885,00 грн., що на думку відповідача зумовлює відсутність підстав для повернення коштів, суд зазначає наступне.

По-перше, у листі-відповіді Запорізької ОДПІ від 16.01.2017 №244/10/08-29-07 на заяву ТОВ «НВП «Присадки» про повернення надміру сплачених коштів, контролюючим органом не було зазначено про наявність у позивача податкового боргу, а отже наявність податкового боргу не була підставою для відмови у поверненні грошових коштів.

По-друге, відповідно до п.43.2 ст.43 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) (далі – Порядок №787).

Відповідно до пункту 3 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Згідно пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Відповідно до п.8 Порядку №787 у разі наявності в обліку органів Казначейства заборгованості платника перед державним бюджетом за іншими бюджетними позичками, кредитами або фінансовою допомогою відповідний орган Казначейства повідомляє платника та орган, який подав подання, про можливість направлення коштів (або їх частки), зазначених у заяві та поданні, у першу чергу на погашення цієї заборгованості перед державним бюджетом.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (далі – Порядок №1146), після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань (крім грошових зобов’язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1146У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згiдно з додатком 1 до цього Порядку;

два примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними державному бюджету, за формою згiдно з додатком 2 до цього Порядку;

три примiрники реєстру висновкiв за платежами, належними мiсцевим бюджетам, та платежами, якi пiдлягають розподiлу мiж державним та мiсцевими бюджетами, за формою згiдно з додатком 3 до цього Порядку.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечувалось представником позивача, що за ТОВ «НВП «Присадки» обліковується податковий борг в розмірі 134885,00 грн., разом з тим, сума надмірно зарахованих до державного бюджету коштів складає 245179,00 грн., тобто є більшою за наявний податковий борг.

Суд зазначає, що вищенаведені приписи законодавства свідчать про те, що висновок контролюючого органу про повернення коштів може бути сформований на частину надмірно зарахованих коштів, а інша частина коштів може бути у встановлено порядку зарахована в погашення податкової заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутні підстави для відмови у формуванні та поданні до органу Казначейства висновку про повернення позивачу грошових коштів в розмірі 110294,00 грн., оскільки вказана сума не охоплюється податковою заборгованістю позивача.

Посилання відповідача на те, що сума коштів в розмірі 245179,00 грн. вже була предметом судового розгляду в адміністративній справі №808/2968/15, в якій позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд зазначає, що з аналізу постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2016 у справі №808/2968/15, встановлено, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог стало те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, а не відсутність підстав для повернення на користь ТОВ «НВП «Присадки» грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Частиною 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з ненадання до Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області висновку щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 245179,00 грн.

Зобов’язати Запорізьку об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області у встановленому законодавством порядку скласти та направити до Управління державної казначейської служби в Олександрівському районі м.Запоріжжя Запорізької області висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» з Державного бюджету України грошових коштів в розмірі 110294,00 грн. (сто десять тисяч двісті дев’яносто чотири гривні 00 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Присадки» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко