Постанова № 69059955, 16.08.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2017 р. Справа № 804/2410/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів при секретарі ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача-1 -Міністерства соціальної політики України, відповідача-2 -Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2017 року Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, що полягає в не здійсненні перерахування суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257 грн. 28 коп.;

- стягнення з Міністерства соціальної політики України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» (ідентифікаційний код 00190928) суму компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, виплаченого позивачем у період з червня 2015 року по грудень 2015 року, на загальну суму 164257грн. 28коп.

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що 03.03.2017 року підприємством на адресу Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області був направлений ОСОБА_5 про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257 грн. 28 коп. 9 березня 2017 року позивач отримав лист Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області за вих. № 1561/21 від 09.03.2017 року, яким повідомлялось, що у прийнятті ОСОБА_5 за лютий 2016 року відмовлено у звязку із тим, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівникам було проведено у лютому місяці 2016 року, однак, в Державному бюджеті України на 2016 рік відсутня стаття витрат, яка передбачає компенсацію середнього заробітку за попередні роки. Вважаючи такі дії Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області протиправними, та посилаючись на обовязок Міністерства соціальної політики України компенсувати підприємствам витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, просив визнати дії Управління та Мінсоцполітики протиправними та стягнути вказану суму з Міністерства соціальної політики України.

Представник Відповідача 1 Міністерства соціальної політики України в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. З наданих до суду письмових заперечень, вбачається, що органи соціального захисту населення не є структурними підрозділами Мінсоцполітики. Такі органи підпорядковуються та є структурними підрозділами міських, районних, районних у містах рад та державних адміністрацій та самостійно приймають рішення про відмову або прийняття звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Мінсоцполітики, як головному розпоряднику бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам і організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки передбачені видатки за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 2015 роки» в обсязі 233,1 млн. грн. Роботодавці, які не отримали у 2015 році у повному обсязі компенсацію з Державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014 2015 роки, мають можливість отримати її за рахунок коштів Державного бюджету України на 2017 рік. Для врегулювання питання щодо отримання компенсацій з Державного бюджету України середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за 2014 2015 роки, позивачу слід звертатись до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області. Крім того, просять прийняти до уваги, що позивачем у позові не зазначено в чому полягає протиправність дій у цих відносинах саме Міністерства соціальної політики України, у звязку із чим, просять у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 - Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не зявився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що проти задоволення позову заперечує з наступних підстав. 18.02.2016 року позивач звернувся до Управління з листом у додатку до якого було надано ОСОБА_5 про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257 грн. 28 коп. ОСОБА_5 було погоджено з міським військовим комісаріатом. З вказаного ОСОБА_5 вбачалось, що підприємство в лютому 2016 року поновило на роботі 9 працівників (звільнених з роботи у 2015 році у звязку з мобілізацією) та нарахувало і виплатило вказаним працівникам середню заробітну плату. Вказаний лист було повернуто до підприємство без опрацювання, оскільки виплати середнього заробітку звільненим працівникам були здійснені підприємством в лютому 2016 року за 2015 рік, однак, у звязку із тим, що з 01.01.2016 року компенсація роботодавцям з Державного бюджету на виплату середнього заробітку працівників, прийнятих на військову службу в особливий період, не було передбачено, підстави для перерахування вказаних коштів були відсутні. В подальшому підприємство ще декілька раз зверталось до відповідача із подібними заявами, в тому числі і в березні 2017 року, однак у виплатах було відмовлено з тих же підстав.

Третя особа - Державна казначейська служба України, не забезпечила участь повноважних представників у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції суду.

За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст.128 КАС України, судом ухвалено про здійснення подальшого розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи виходить з наступного.

В ході розгляду справи було встановлено, що 18.02.2016 року позивач вперше звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області з листом (за вих.100-64 від 15.02.2016р.) про виплату компенсації витрат на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом за лютий 2016 року на загальну суму 164257 грн. 28 коп. до якого було надано ОСОБА_5 про фактично понесені позивачем витрати, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату.

Таке звернення обґрунтоване посиланням позивача на ч.3 ст.119 КЗпП України, якою передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом по підприємству від 01.02.2016 року №П-8501971-110 «Про поновлення на роботі працівників, звільнених у звязку із призовом на строкову військову службу та увільнення їх від роботи на період призову на строкову військову службу у збройні Сили України», звільнені в період квітня травня 2015 року у звязку із призовом на військову службу 9 працівників були поновлені на роботі та увільнені від виконання своїх службових обовязків, а саме:

1. ОСОБА_6 машиніст насосних установок (наказ про звільнення від 14.04.2015 року № ПП-8514233-п);

2. ОСОБА_7 майстер по ремонту вагонів локомотивно вагонного депо (наказ про звільнення від 19.05.2015 року № ПП-8519661-п);

3. ОСОБА_8 електрослюсар (наказ про звільнення від 14.04.2014 року № ПП-8514108-п);

4. ОСОБА_9 сепараторщік (наказ про звільнення від 22.05.2015року № ПП-8520231-п) ;

5. ОСОБА_10 механік (наказ про звільнення від 13.04.2015 року № ПП-8513914-п);

6. ОСОБА_11 електрослюсар (наказ про звільнення від 12.05.2015 року № ПП-8518263-п);

7. ОСОБА_12 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 20.04.2015 року № ПП-8514826-п);

8. ОСОБА_13 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 14.05.2015 року № ПП-8518830-п);

9. ОСОБА_14 електрогазосварщик (наказ про звільнення від 24.04.2015 року № ПП-8516313-п).

В лютому 2016 року ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» у звязку із поновленням на роботі вказаних працівників було фактично витрачено на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період 164257 грн.28 коп. за період з червня 2015 р. по грудень 2015 р., що підтверджується платіжними відомостями та банківськими виписками.

Судом встановлено, що звернення позивача від 18.02.2016 року разом із ОСОБА_5 про фактично понесені позивачем витрати, було повернуто Управлінням праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області без опрацювання у звязку із відсутністю в Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатків на компенсацію роботодавцям середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік.

Судом також встановлено, що позивач 03.03.2017 року знову звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області із листом про виплату компенсації середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації та на особливий період за 2015 рік, до якого було залучено ОСОБА_5 про фактично понесені позивачем в лютому 2016 року витрат, погоджений з військовим комісаром Покровського міського військового комісаріату у розмірі 164257 грн.28 коп. Листом від 09.03.2017 року за вих. № 1561/21 відповідачем ОСОБА_5 було повернуто на адресу позивача мотивуючи це тим, що відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівників було проведено у лютому 2016 року, проте у Держбюджеті на 2016 рік відсутня така стаття витрат, як компенсація середнього заробітку за попередні роки.

Не погоджуючись із підставами відмови у виплаті компенсації у розмірі 164257 грн.28 коп., позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (в редакції чинній з 01.01.2016 по 31.12.2016), на час виконання державних або громадських обовязків, якщо за чинним законодавством України ці обовязки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (ч. 1).

Працівникам, які залучаються до виконання обовязків, передбачених законами України «Про військовий обовязок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу, «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів (ч. 2 ст. 119 КЗпП України).

За працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (ч. 3 ст. 119 КЗпП України).

Компенсація середньої заробітної плати підприємствам, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 (далі Порядок № 105).

Порядок визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - працівники), за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».

Обчислення середньої заробітної плати у випадку залучення працівників до виконання військових обовязків викладено у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п.2 вищезазначеного Порядку, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана виплата.

Відповідно до п. 4 Порядку № 105 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та яка діяла до 14.04.2017 року) було передбачено, що для отримання компенсації з бюджету середнього заробітку підприємства, установи та організації подають щомісяця до 15 числа органові соціального захисту населення звіти про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету заробітку за формою згідно з додатком 1, погоджені районним (міським) військовим комісаріатом або військовою частиною, що здійснювали призов працівників на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа структурному підрозділу соціального захисту населення копій зазначених актів, а також зведеного звіту про фактичні витрати на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам за формою згідно з додатком 2. Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм з бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Як було зазначено раніше, ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» у квітні та травні 2015 року було звільнено 9 осіб у звязку з призовом їх до лав Збройних Сил України па строкову військову службу на підставі Указу Президента України від 17.02.2015 № 88/2015 «Про строки проведення чергових призовів, чергові призови громадян на строкову військову службу та звільнення в запас військовослужбовців у 2015 році.

І тільки у лютому 2016 року всіх працівників було поновлено на роботі із виплатою їм середнього заробітку за весь час від моменту призову та подано звіт до управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради про виплату середньої заробітної плати за період, коли вказані працівники були звільнені, у сумі 164257грн.28коп.

Суд звертає увагу, що нарахування та виплати середнього заробітку вищезазначеним працівникам за період з квітня-травня 2015 року по лютий 2016 року жодного разу не були здійснені, чим порушені норми чинного законодавства, а саме Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань соціального захист) громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду» від 14.05.2015 № 433-VIII, яким було внесено зміни до статті 39 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», відповідно до яких, громадяни України, призвані на строкову військову службу, на строк до закінчення особливого періоду, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України. Тобто, за працівниками, призваними на строкову військову службу, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Працівників було поновлено на роботі наказом від 01.02.2016 р. № П-8501971-110 і всі розрахунки з ними фактично були здійснені позивачем у лютому 2016 році.

Слід зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що протягом 2015 року Позивач щомісяця співпрацював з Управлінням щодо отримання компенсації фактичних витрат на виплату середнього заробітку іншим мобілізованим працівникам та отримав кошти за квітень - грудень 2014 року, січень - листопад 2015 року. Згідно платіжного доручення від 03.05.2017 р. позивачу відшкодовано кошти за грудень 2015 р. (звіт наданий позивачем у січні 2016р.). Тобто, по здійсненим фактичним витратам у 2014-2015 році позивач отримував компенсацію у повному обсязі відповідно до наданих звітів.

У звязку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №911 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105» та численними зверненнями підприємств, установ і організацій щодо соціальних гарантій громадян України, призваних на строкову військову службу, прийнятих на військову службу за контрактом або за призовом під час мобілізації, під час особливого періоду, структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення (Департаментам соціального захисту населення облдержадміністрацій) з метою безумовного виконання положень вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України Мінсоцполітики доручило організувати прийом звітів про фактичні витрати на виплату компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, згідно з додатком 1 до Порядку (в тому числі за 2014 рік) та забезпечення заходів щодо повного використання коштів за бюджетною програмою 2501350.

Для забезпечення виплати компенсації у грудні 2015 року Мінсоцполітики запропонувало структурним підрозділам облдержадміністрацій з питань соціального захисту населення подати до 14 грудня 2015 року відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплачу компенсації середнього заробітку згідно додатком 3 до Порядку.

Управління довело зазначену інформацію до підприємств, установ та організацій листом від 16.11.2015 року № 6688/21.

Позивач не здійснив у 2015 році фактичних витрат на виплату середнього заробітку 9 працівникам призваним на строкову військову службу у квітні - травні 2015 року і не надав відповідачу-2 у встановлені терміни відповідних звітів, у звязку з тим, що працівників не було поновлено на роботі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 р.№ 911-VІІ (вступив в дію з 01.01.2016 р.) у новій редакції викладено частини 3 та 4 статті 119 КЗпП України. Цими нормами встановлено гарантії мобілізованих працівників. Основні гарантії залишились без змін. А саме, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток.

Але, зміна відбулася в джерелі фінансування середнього заробітку, який у 2016 році мали зберігати, а отже, нараховувати і виплачувати роботодавці (отримані розяснення від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації листом від 27.01.2016 р. № 378/0/192-16 та доведена підприємствам, установам, організаціям листом управління від 01.02.2016 р. № 642/21).

Відновлення на роботі з нарахуванням і виплатою середнього заробітку 9 працівникам підприємством було проведено у лютому місяці 2016 року. З 1 січня і до кінця 2016 року компенсація середнього заробітку із бюджету законодавством не передбачена, в Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» була відсутня така стаття витрат.

Суд звертає увагу, що у позові позивач зазначив, що з червня по грудень 2015 року «фактично витратив на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу під час особливого періоду суму 164257грн. 28коп.» і це підтверджується платіжними відомостями. Даний факт не відповідає дійсності, так як відомість перерахованих коштів зазначеним працівникам датована 10.02.2016 року. Працівників поновлено на роботі наказом від 01.02.2016 р. № П-8501971-110 і всі розрахунки з ними фактично були здійснені у лютому 2016 році.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству соціальної політики України, як головному розпорядникові бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам й організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014- 2015 рр., передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014- 2015 роки» обсягом 233,1 млн. грн. Роботодавці які не одержали у 2015 році у повному обсязі компенсації з державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014-2015 рр. мають можливість одержати її за рахунок коштів Державного бюджету України на 2017 р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 254 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 105» (набрання чинності 14.04.2017 року) до Порядку виплати компенсації за 2014-2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам-підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у звязку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у звязку з прийняттям на військову службу за контрактом були внесені зміни щодо виплат компенсації за 2014 2015 року.

Так, п. 1 Порядку № 105 передбачено, що виплата компенсації за 2014 -2015 роки здійснюється за рахунок і в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті за програмою «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки».

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству соціальної політики України, як головному розпорядникові бюджетних коштів, для компенсації підприємствам, установам та організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 -2015 роки, передбачено видатки за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки» обсягом 233,1 млн. грн.

Тобто, узвязку із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 254 до Порядку № 105, работодавці, які не одержали у 2015 році у повному обсязі компенсації з Державного бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу на особливий період за 2014 2015 роки, мають можливість одержати її за рахунок коштів Державного бюджету за 2017 рік.

Із заперечень, поданих до суду Міністерством соціальної політики України від 28.07.2017 року (за вих. № 353/0/2217) вбачається, що на виконання державної програми 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за 2014 2015 роки» Міністерством до Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації у травні 2017 року були спрямовані кошти в сумі 29458265,00 грн.

Як зазначив відповідач 2, саме у відповідності до вищезазначеної постанови № 254 та отриманням коштів з Державного бюджету України за 2017 рік позивач отримав компенсацію за грудень 2015 року, що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд зазначає, що оскільки нормами ст. 119 Кодексу законів про працю України в 2016 році було передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і у фізичних осіб підприємців, в яких вони працювали на час призову, а в Державному бюджеті України на 2016 рік не було передбачено видатків щодо компенсації витрат таким підприємствам середнього заробітку, виплаченого мобілізованим працівникам, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Міністерства соціальної політики України та Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області щодо не здійснення компенсацій з Державного бюджету України суми, виплаченої середньої заробітної плати в лютому 2016 року.

З наведених обставин, відсутні також підстави і для стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» суми компенсації середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, виплаченого позивачем у лютому 2016 року за період червень - грудень 2015 року, у розмірі 164257грн. 28коп.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача-1: Міністерства соціальної політики України, відповідача-2: Управління праці та соціального захисту населення Покровської міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 21.08.2017р.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3