Постанова № 69059935, 04.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2017 р. Справа № 804/2922/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді О.В. Єфанова , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ДФС України до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила стягнути з відповідача суму податкового боргу з єдиного податку у розмірі 36682,47грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку, має податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем у строки, визначені п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, грошових зобов'язань з єдиного податку. Заборгованість у добровільному порядку протягом строків, визначених чинним законодавством, не погашена, тому контролюючий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно п. 3 ч. 5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Судом також встановлено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку.

Так, згідно п.293.1 та п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

При цьому п.295.1 та п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подана податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця №9210719301 від 07.11.2016р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з єдиного податку на загальну суму 36865,24грн.

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з єдиного податку, самостійне визначене відповідачем в означеній податковій декларації є узгодженим з моменту подачі вищезазначеної декларації.

Проте, в порушення приписів Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобов'язання з єдиного податку у сумі 36865,24грн.

Внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з єдиного податку у сумі 36682,47грн., з урахуванням наявної переплати в картках особового рахунку у сумі 182,77грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Як слідує з матеріалів справи, ще 07.12.2016р., з урахуванням приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, Криворізькою південною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була виставлена податкова вимога форми «Ф» №6788-17 про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу з єдиного податку у сумі 36682,47грн.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 36682,47грн. суду не надано.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.1, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем-суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості із сплати податкового боргу з єдиного податку, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1) на користь бюджету податковий борг з єдиного податку у розмірі 36682,47грн. (тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 47 коп.) на р/р 33212866700020, код бюджетної класифікації 18050400, УДКСУ у м. Кривому Розі, код ЄДРПОУ 38032510, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя О.В. Єфанова