Постанова № 69058234, 20.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року Справа № 925/292/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Погребняка В.Я., Полякова Б.М.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" на постанову та ухвалувід 05.04.2017 Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 господарського суду Черкаської областіза заявою розпорядника майна товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" - арбітражного керуючого Галічевої В.О.до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет",провизнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржникау справі№ 925/292/15 господарського суду Черкаської областіза заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун"пробанкрутствов судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн"Сафарчева А.В., посвідч., ТОВ "ПЦ "Система" Наїдко Л.В., довір.,арбітражного керуючого Галічевої В.О.арбітражний керуючий Галічева В.О., посвідч.,ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.02.2015 у справі № 925/292/15 прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Буассон Еліт" Бельведер Груп" (далі - ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп", Кредитор) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (далі - ТОВ "Родоніт Стоун", Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 26.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Родоніт Стоун", визначено вимоги ініціюючого кредитора - ТОВ "Буассон Еліт" Бельведер Груп", в розмірі 601 658 грн. 75 коп., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Галічеву Валентину Олександрівну тощо.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 (що залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016) відмовлено повністю у задоволенні заяви розпорядника майна ТОВ "Родоніт Стоун" - арбітражного керуючого Галічевої В.О. про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника - у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги № 2 від 03.11.2014, укладеного ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн", ТОВ "Фудмережа", та у визнанні недійсним договору відступлення права вимоги № 1 від 03.11.2014, укладеного ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн", ТОВ "Фудмаркет".

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 29.03.2016 скасовано, а справу № 925/292/15 в частині розгляду заяви арбітражного керуючого Галічевої В.О. від 28.09.2015 про визнання угод недійсними передано на новий розгляд до місцевого суду в іншому складі суду.

При новому розгляді справи ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 (суддя - Хабазня Ю.А.) заяву розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Галічевої В.О. від 25.09.2015 (вх. суду від 28.09.2015) задоволено повністю: визнані недійсними:

- договір про відступлення права вимоги від 03.11.2014 № 2, укладений між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмережа";

- договір відступлення права вимоги від 03.11.2014 № 1, укладений між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмаркет";

а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 та прийняти постанову, якою у задоволенні заяви ліквідатора Боржника від 25.09.2015 про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2 від 03.11.2014, укладених між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмережа", та між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмаркет" - відмовити.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 (головуючий суддя - Остапенко О.М., судді Пономаренко Є.Ю., Верховець А.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 в частині визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2 від 03.11.2014, укладених між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмережа", та між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмаркет" - без змін. При цьому, ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 в частині розподілу судових витрат змінено з покладенням витрат зі сплати судового збору в сумі 4 872 грн. 00 коп. за розгляд вказаної заяви ліквідатора на ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2017, так і постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанції норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 20 Закону про банкрутство, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст. 92, 203, 215, 241, 512, 516, 601, 603 Цивільного кодексу України, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн", товариства з обмеженою відповідальністю, "ПЦ "Система" та Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви розпорядника майна ТОВ "Родоніт Стоун" - арбітражного керуючого Галічевої В.О. про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій Боржника, суд першої інстанції виходив з того, що за спірними правочинами (укладеними менш ніж за рік до порушення справи про банкрутство) Боржник безоплатно відчужив на користь ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" своє право вимоги до ТОВ "Фудмережа" та ТОВ "Фудмаркет", тобто відмовився від власних майнових вимог (безоплатно передав право вимоги), що є підставою для визнання вказаних угод недійсними. Також місцевий суд вказав, що у зв'язку із цим у Боржника не виникло право вимоги до нового кредитора (ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн") вимагати оплату переданого за спірними угодами права вимоги, документи ж на підтвердження переданого права вимоги не передавались, а спірні угоди також укладені всупереч статуту Боржника, який не передбачає безоплатне відчуження активів останнього. До того ж директор ТОВ "Родоніт Стоун" підписав спірні угоди з перевищенням передбачених статутом повноважень. Поряд з цим, суд встановив, що відсутні докази, що спірні угоди призвели до неплатоспроможності Боржника. Стосовно ж погашення боргу ТОВ "Родоніт Стоун" перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, суд зазначив про те, що спірні угоди не містять посилання на погашення боргу перед вказаною особою, а тому відповідні обставини не мають значення для вирішення даного спору. При цьому суд відхилив заяву ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" (т. 4 а.с. 196) про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки в цій заяві відсутнє посилання на суму, та документи, на підставі яких здійснено зарахування та існує відповідне зобов'язання, а докази направлення заяви про зарахування таких вимог відсутні, надана ж у справі про це розписка визнана судом неналежним доказом. У зв'язку із цим суд дійшов висновку про те, що саме відсутність грошових вимог у Боржника до ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" унеможливлює зустрічне зарахування боргу ТОВ "Родоніт Стоун" перед фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 за заявою нового кредитора (ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн").

Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд врахував, що постановою від 16.12.2015 Боржника визнано банкрутом. Стосовно спірного питання апеляційний суд вказав на відсутність належних доказів надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 Боржнику будь-яких послуг з юридичного обслуговування, а наявні у справі акти-приймання-передачі мають дефекти. Стосовно судових витрат у справі апеляційний суд дійшов висновку, що недоплачену суму судового збору за подання заяви про визнання оспорюваних угод недійсними слід достягнути з арбітражного керуючого Галічевої В.О. та покласти всю суму витрат на товариство з обмеженою відповідальністю "Стор Фуд Дистриб'юшн".

Заперечуючи наведені висновки судів, скаржник вказує на те, що при встановленні фактів зі спірного питання, суди не перевірили, чи підтверджуються протилежні факти належними доказами: чи взагалі виникала заборгованість за договорами поставки (за якими виникли первісні зобов'язання), вимоги по яких були відступлені Боржником за спірними угодами, чи взагалі є в наявності ці договори, чи є докази, що відповідні накладні в підтвердження первісного зобов'язання не не передавались новому кредитору.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними запереченнями, оскільки вони суперечать встановленим для суду касаційної інстанції правилам перегляду справи в касаційній інстанції, а також не відповідають визначеним нормами ГПК України засобам та правилам доведення обставин та фактів у справі.

Правовий аналіз змісту заперечень та аргументів, викладених товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" в своїй касаційній скарзі, свідчить про неврахування скаржником приписів ст. 1117 ГПК України щодо меж перегляду господарської справи в касаційній інстанції. Так підстави, за яких скаржник заперечує та просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій у даній справі та вимоги в касаційній скарзі щодо дослідження обставин справи, зокрема в частині дослідження доказів щодо заборгованості перед Боржником за договорами поставки, наявності відповідних договорів поставки, виходячи з приписів ст. 1117 ГПК України, суперечать цим нормам, оскільки такі вимоги зводяться до необхідності встановлення, дослідження та оцінки нових обставин та доказів у справі, здійснення касаційним судом переоцінки доказів у справі та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, тоді як у касаційного суду відсутні повноваження здійснювати переоцінку доказів у справі або встановлювати нові обставини.

Крім цього, доводи скаржника щодо неповноти дослідження обставин стосовно наявності (відсутності) доказів, що спростовують вже встановлені судами в оскаржуваних рішеннях обставин викладені всупереч норм ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Так, виходячи з норми ст. 33 ГПК України, яка передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, встановлена презумпція вини в господарському процесі. Тобто, особа вважається винною, зобов'язаною, такою, що порушила право тощо, доки ця особа не доведе протилежне.

Оскільки ж суди першої та апеляційної інстанцій на підставі наявних доказів у справі (що були надані сторонами на відповідній стадії провадження в порядку норм ст.ст. 22, 33, 34, 36 ГПК України) в оскаржуваних рішеннях встановили обставини та факти незаконності укладення оспорюваних угод та невідповідність таких угод нормам законодавства, а скаржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" не скористалося правами, передбаченими нормами вказаних статей ГПК України, та не висловило доводів (щодо були наведені лише на стадії касаційного оскарження) та не надало в суді першої або апеляційної інстанцій докази на підтвердження цих доводів, касаційний суд вважає, що всі визначені в касаційній скарзі доводи викладені всупереч норм ст.ст. 22, 33, 34, 36 ГПК України - з порушенням принципу презумпції вини у господарському процесі.

Окрім зазначеного, касаційний суд погоджується із порядком застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального (зокрема ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство) та процесуального права під час розгляду та вирішення спірного питання - про визнання недійсними за заявою арбітражного керуючого Галічевої В.О. договорів про відступлення права вимоги № 1, № 2 від 03.11.2014, укладених між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмережа", та між ТОВ "Родоніт Стоун", ТОВ "Стор Фуд Дистриб'юшн" та ТОВ "Фудмаркет", а тому підтримує законні, обґрунтовані та такі, що відповідають нормам законодавства та обставинам справи, висновки судів в оскаржуваних рішеннях про задоволення згаданої заяви у повному обсязі та визнання недійсними спірних угод.

При цьому, підтримуючи правомірні та законні висновки в оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів касаційного суду також виходить з того, що під час нового розгляду справи суди попередніх інстанцій належним чином, відповідно до норм ст. 11112 ГПК України врахували та виконали всі вказівки суду касаційної інстанції, наведені в постанові у даній справі від 02.11.2016.

За таких обставин касаційний суд вирішив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу місцевого суду та постанову апеляційного суду -без змін.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 47, 101, 1115, 1117, 1119-11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 та ухвалу господарського суду Черкаської області від 10.01.2017 у справі № 925/292/15 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 22.09.2017