Рішення № 6905545, 26.11.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2009 р. Справа № 9/151

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 9348495,95 грн

За участю представників сторін:

Від позивача: Тозлован Євген Васильович - головний юрисконсульт відділу представництва інтересів компанії в судах управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ДК "Газ України", (паспорт серії АВ № 423117 від 25.06.2002 року; довіреність № 29/10 від 01.06.2009 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз" на користь позивача Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" коштів в сумі 9 348 495, 95 грн., в тому числі: 8 072 562, 82 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 905 999, 87 грн. - пені; 242 176, 88 грн. - індексу інфляції; 127 756, 38 грн. - три відсотки річних.

Судове засідання, призначене на 03.11.09 року о 10:00 год., не відбулось у зв"язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 17.11.09 року, про що сторони повідомлені належним чином ухвалою від 09.11.09 року, направленою рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору поставки природного газу № 09/15-01-06/09-370-Р від 30.03.09 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) зобов"язується передати у власність покупцю в 2009 році природний газ , за наявності його обсягів, для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб"єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) зобов"язується прийняти та оплатити гах на уомвах цього Договору ( п. 1.1 Договору).

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ДК "Газ України" передав у власність покупцю протягом березня 2009 року природний газ на загальну суму 8 072 562, 82 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу. За отриманий газ відповідачем коштів не сплачено.

Із посиланням на ст. 624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 127 756, 38 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 242 176, 88 грн. та 905 999, 87 грн. - пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Однак, відповідач всупереч вимог закону двічі в засідання суду не з"явився, вимоги ухвали суду від 20.10.09 року та від 20.10.09 року не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позиву, а таож не направив копію відзиву позивачу.

В судовому засіданні 26.11.09 року на адресу господарського суду надійшло письмове клопотання відповідача у даній справі про відкладення розгляду справи через перебування представника на лікарняному. Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто закон не містить вичерпного переліку кола осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в суді, як і не вказує, обов"язковість ведення справи у суді одним й тим самим представником.

Явка представника відповідача не визнавалась судом обов"язковою, а тому в силу ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про дату, час та місце судового сдухання справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору поставки природного газу № 09/15-01-06/09-370-Р від 30.03.09 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) зобов"язується передати у власність покупцю в 2009 році природний газ , за наявності його обсягів, для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб"єктам господарювання, які є кінцевими споживачами, а ВАТ "Івано-Франківськгаз" (покупець) зобов"язується прийняти та оплатити гах на уомвах цього Договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1-5.2 Договору оплата за газ, що передається згідно з п. 2.1 цього Договору, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом 3 (трьох) днів з моменту укладення Договору. Звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості переданого газу покупцем та актів приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї зі сторін. Вказана звірка оформляється актом звірки.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

На виконання умов договору ДК "Газ України" передав у власність покупцю протягом березня 2009 року природний газ на загальну суму 8 072 562, 82 грн., що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 31.03.09 року. Згідно акту звірки розрахунків станом на 31.08.09 року дебетове сальдо відповідача перед позивачем становить 8 072 562, 82 грн. Суду не подано доказів сплати коштів за отриманий природний газ.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.1 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за газ у строки, зазначені у п. 5.1 цього Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Отже, нарахована пеня в сумі 905 999, 87 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 242 176, 88 грн. та три відсотки річних в сумі 127 756, 38 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610-612, 625, 629, 551 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 28, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз", вул.Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76000 ( п/р 260000100076 в ТОВ АКБ "Фінансова ініціатива" ; МФО 280054; код ЄДРПОУ 03361046) на користь позивача Дочірної компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м.Київ, 04116 ( р/р 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк"; МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827): 8 072 562, 82 грн. - основного боргу за поставлений природний газ; 905 999, 87 грн. - пені; 242 176, 88 грн. - індексу інфляції; 127 756, 38 грн. - три відсотки річних; 25 500 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                                                  рішення виготовлено та підписано 01.12.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.