Рішення № 6905481, 25.11.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.2009 Справа № 16/124

За позовом відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі Філії-Закарпатське обласне управління відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення суми 115304,49 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

Від позивача Скучка О.С. головний юрисконсульт по роботі з проблемними активами (дов. від 19.03.09)

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ: відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі Філії-Закарпатське обласне управління відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Ужгород (далі позивач) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород про стягнення суми 115304,49 грн., у т.ч. 100000,00 грн. основного боргу, 8911,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 6393,40 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами, згідно договору відновлюваної кредитної лінії №03068 від 13.06.08 Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі термін не повернув кредит та у повному обсязі не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, на яку позивач нарахував пеню відповідно до умов договору. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, у судове засідання не зявився та явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Рішення проголошено у відповідності до ч.2 ст.85 ГПК України. Повний текст рішення оформлено у відповідності до ст. 84 ГПК України та підписано 01.12.09.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (банк по договору) та відповідачем (позичальник по договору) 13.06.08 укладено договір відновлюваної кредитної лінії №01368 (далі договір), згідно якого позивач зобовязався надавати на умовах договору, а відповідач зобовязався отримувати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит у розмірі 100000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом (п.1.1. договору). Позивач надав відповідачу кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 12.06.09 (п. 1.2. договору). Видача відповідачу кредиту підтверджується розпорядженням про видачу кредитних коштів від 13.06.08.

У п. 1.6.1.1. договору визначено, що відсотки за користування кредитом розраховуюся банком на основі процентної ставки в розмірі 18%. Додатковою угодою № 1 до договору відновлюваної кредитної лінії №01368 від 13.06.08, укладеною між сторонами 17.10.08, встановлено процентну ставку у розмірі 21%. Відповідно до п. 1.6.1.3. нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положень п. 1.6.1.2. договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового по гашення кредиту одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує відсотки не пізніше 30.06.08.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За період з 13.06.08 по 21.09.09 сума відсотків становила 26090,69 грн. Відповідач сплатив відсотки частково на суму 17179,60 грн.

Відповідач свої зобовязання за договором щодо погашення кредиту у сумі 100000,00 грн. у встановлений у договорі термін та сплаті відсотків за користування кредитом у сумі у повному обсязі та у встановлені у договорі строки не виконав.

Для забезпечення виконання зобовязань за договором між сторонами укладено договір застави від 13.06.08, згідно якого відповідач передав у заставу майно товарно-матеріальні цінності (товари), показники яких наведені в Додатку №1, який є невідємною частиною договору, що належать відповідачу на праві власності (п. 1.2. договору застави).

Позивач звертався до відповідач з претензією від 14.01.09 №30 з вимогою на протязі 1 тридцяти днів погасити заборгованість на загальну суму 104181,16 грн. Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач зобовязання по погашенню кредиту та сплаті відсотків не виконав, внаслідок чого у нього станом на 22.09.09 рахується прострочена заборгованість, яка згідно розрахунку позивача становить 100000,00 грн. основного боргу та 8911,09 грн. відсотків за користування кредитом.

У п. 6.1.1. договору визначено, що за порушення взятих на себе зобовязань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За неповернення відповідачем суми кредиту та за несвоєчасне погашення відсотків позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку становить 6440,61 грн. частина пені у сумі 47,21 грн. відповідачем погашено. Таким чином, заборгованість відповідача по пені становить 6393,40 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 115304,49 грн., у т.ч. 100000,00 грн. основного боргу, 8911,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами та 6393,40 грн. пені, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

У задоволені вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову судом відмовлено у звязку із недоведеністю її відповідно до положень ст.66 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 1153,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ, в особі філії-Закарпатське обласне управління відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Корзо, 15, код 09312190):

- суму 115304,49 грн ., у т.ч. 100000,00 грн. основного боргу, 8911,09 грн. відсотків за користування кредитними коштами та 6393,40 грн. пені;

- суму 1153,04 грн . у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.12.09.