Рішення № 6905228, 26.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.09 р.                     Справа № 10/165                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І.В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовною заявою Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк

до відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю „Званівський комбінат комунального господарства” с. Званівка Донецької області,

про стягнення 179768,46грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач – Донецька філія дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк, з позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Званівський комбінат комунального господарства” с. Званівка Донецької області, про стягнення заборгованості в сумі 154632,36грн., інфляційних в сумі 6759,00грн., 3% річних в сумі 2276,16грн. та пені в сумі 16100,94грн. за договором №10-2842(08)Б від 30.09.2008р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Договір та Додаткові угоди до нього; акти приймання-передачі природного газу; розрахунок заборгованості; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач в останнє судове засідання не з’явився. Через канцелярію суду надійшов відзив б/н, в якому відповідач визнає заборгованість за спожитий природний газ у повному обсязі. Крім того, визнає вірність розрахунку пені, 3 % річних та індексу інфляційних, але просить суд зменшити їх розмір та відстрочити виконання рішення суду до 01.01.2010року.

Позивач також востаннє судове засідання не з’явився, заяв та клопотань не надав.

Дослідив матеріали справи, суд вважає надані сторонами докази достатніми для розгляду спору по суті та, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, позов розглянуто за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення сторін, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання №10-2842(08)Б від 30.09.2008р. (далі - Договір), згідно якого позивач (постачальник) зобов’язався продати відповідачу (покупцю) природний газ, а відповідач (покупець) зобов’язався прийняти товар та оплатити газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.11.1 договір набирає чинності з 01.10.2008р. і діє в частині поставки газу з 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення. Додатковими угодами сторони продовжили дію договору в частині поставки газу до 31.04.2009р. (арк. 20-22). Договір та додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

Згідно п.п.2.1, 5.1 договору сторони домовились про постачання природного газу в обсязі 133тис.куб.м. за ціною 1519,50грн. за 1000куб.м. з урахуванням ПДВ. Додатковими угодами (арк. 17-24) сторони щомісячно змінювали обсяги газу, що поставлявся, та його вартість.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Приймаючи рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивачем протягом періоду січень 2009р. – квітень 2009р., було передано покупцю газу на загальну суму 315291,43грн. (копії актів приймання-передачі природного газу за період січень 2009р. – квітень 2009р., що підписані обома сторонами), про що відповідач по суті не заперечував.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Всупереч вимогам договору та вищевказаних статей, відповідач не належним чином здійснив обов’язок покупця – не оплатив повністю вартість отриманого газу, у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на дату звернення позивача до суду (14.09.2009р. – штамп канцелярії суду) в сумі 154632,36грн., що підтверджується матеріалами справи та по суті не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 154632,36грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

З огляду на наявність боргу у розмірі 154632,36грн. за Договором та правильне нарахування, позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі 6759,00грн. та 3% річних в сумі 2276,16грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 16100,94грн. за Договором суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Умовами договору (п. 7.2.) сторони передбачили відповідальність у разі прострочення сплати платежів у вигляді пені в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п. 7.10, 9.3 неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом зі строком позовної давності 3 роки.

Суд прийшов до висновку про наявність заборгованості станом на 14.09.2009р. (штамп канцелярії суду) в сумі 154632,36грн.

Перевіривши розрахунок щодо нарахованої позивачем пені, період за який нарахована, суд вважає його вірним та обґрунтованим.

Позивачем було надано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. В обґрунтування клопотання посилався на тяжкий фінансовий стан підприємства та наявність кредиторської заборгованості. Надав документи у підтвердження доводів клопотання.

Відповідно частини 3 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення статті 233 Господарського кодексу України передбачають можливість зменшення розміру штрафних санкцій.

Згідно частини 2 вказаної статті не заподіяння збитків іншим учасникам господарських відносин є підставою для зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Відповідно частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд дослідив додаткові документи, які надані відповідачем у підтвердження клопотання: копії листів та рішень виконавчих комітетів Міньківської, Верхньокаменської, Званівської сільрад щодо підвищення тарифів на опалення; копії договорів на надання послуг з сплачення тощо.

Враховуючи ті обставини, що порушення зобов’язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, надання відповідачем послуг з опалення бюджетним та комунальним установам, підвищення тарифів на опалення згідно рішень виконавчих комітетів Міньківської, Верхньокаменської, Званівської сільрад, а також тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача частково та зменшити належну до сплати суму пені до 13685,80грн.

Що стосується клопотання відповідача щодо відстрочки виконання рішення строком до 01.01.2010р. суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд може розстрочити виконання рішення.

В обґрунтування клопотання він посилався на те, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані.

Розглянув вказані доводи відповідача та матеріали справи суд приходить до висновку, що доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем надано не було. Надані ним документи лише підтверджують наявність договірних відносин з надання послуг та докази підвищення тарифів на опалення. Крім того, відповідач не обґрунтував, яким саме чином, відстрочка виконання рішення строком до 01.01.2010р. вплине на виконання рішення та не надав доказів, що таке виконання відбудеться після спливу вказаного строку.

Враховуючи викладене, заява відповідача про відстрочку виконання рішення строком до 01.01.2010р. не підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 11, 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 22, 30, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позовні вимоги Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Донецьк до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Званівський комбінат комунального господарства” с. Званівка Донецької області, про стягнення заборгованості в сумі 154632,36грн., інфляційних в сумі 6759,00грн., 3% річних в сумі 2276,16грн. та пені в сумі 16100,94грн. за договором №10-2842(08)Б від 30.09.2008р.

2. Зменшити розмір стягуваної пені до 13685,80грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Званівський комбінат комунального господарства” (84528, Донецька область, Артемівський район, с. Званівка, вул. Шкільна, 8-Б, ЄДРПОУ 32714305) на користь Донецької філії дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25, ЄДРПОУ 25987823) заборгованість в сумі 154632,36грн., інфляційних в сумі 6759,00грн., 3% річних в сумі 2276,16грн. та пеню в сумі 13685,80грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Званівський комбінат комунального господарства” (84528, Донецька область, Артемівський район, с. Званівка, вул. Шкільна, 8-Б, ЄДРПОУ 32714305) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко, 25, ЄДРПОУ 25987823) витрати по сплаті державного мита в сумі 1797,69грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення підписано 30.11.2009р.

Суддя                               

Пом. с.: Давидовська Т.В.

Надруковано 3 прим.