Ухвала суду № 69050424, 04.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/13995/17

Провадження № 2/760/5207/17

У Х В А Л А

/про залишення позову без руху/

04 серпня 2017 року місто Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Третьої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2017 позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ним у передбачений законом спосіб прийнято спадщину після смерті ОСОБА_2, якій вказане нерухоме майно належало на праві власності.

Розглянувши позовну заяву, додані до неї матеріали, суддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення даної заяви без руху, виходячи з наступного.

Статтею 119 ЦПК України визначені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, зокрема, частиною першою статті встановлено, що позовна заява подається в письмовій формі.

Відповідно до частини другої вказаної норми процесуального закону передбачено, що позовна заява повинна містити, в тому числі, ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не містить достатнього викладу обставин щодо обґрунтування заявлених позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 26 ЦПК особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники. Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві.

Позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто метою подання цього позову є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

В той же час, в позовній заяві ОСОБА_1 відсутній виклад обставин, які свідчать про те, що право власності останнього на майно, набуте в порядку спадкування, оспорюється чи не визнається Третьою Київською державною нотаріальною конторою

Враховуючи вищезазначене, позивачеві необхідно навести обґрунтування своїх позовних вимог, виклавши такі обставини, а також зазначити докази, що їх підтверджують, наявність підстав для звільнення від доказування.

Крім того, позивачеві необхідно звернути увагу на те, що правовідносини, які виникають між нотаріусом та спадкоємцем щодо оформлення права на спадщину є суто процесуальними за своєю сутністю, а тому у спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або відповідна нотаріальна контора.

Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Однак, як вбачається із змісту позовних вимог, оскарження відповідних дій нотаріуса, не є предметом пред'явленого ОСОБА_1 позову.

За таких обставин, позивачеві необхідно визначитися з колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі (відповідачі, треті особи), зазначити їх ім`я (найменування), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, надати копії позову для вручення цим особам, врахувавши при цьому, що у спорах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування належними відповідачами є інші спадкоємці, а у разі їх відсутності територіальна громада у особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Суддею також встановлено, що позивачем не сплачено судовий збір у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Так, згідно ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати ( 551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6`890, 00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем судовий збір оплачено в сумі 1075 грн. з позовних вимог майнового характеру, виходячи з ціни позову 107 200, 00 грн..

Між тим, суд вважає, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна - 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного нерухомого майна, суд вважає за необхідне попередньо визначити розмір судового збору, виходячи з максимальної ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, а саме в розмірі 6`890, 00 грн.

За таких обставин, позивач, з врахуванням вже сплаченої суми, має доплатити судовий збір в сумі 5 815 грн. 00 коп. = (6`890, 00 грн. - 1075, 00 грн.).

Оплата судового збору повинна бути здійснена за наступними реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у Солом'янському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812; банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві; код банку отримувача (МФО) 82 00 19; рахунок отримувача 312 122 067 000 10; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації заявника), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Суду мають бути подані оригінали квитанцій про оплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Третьої Київської державної нотаріальної контори про визнання права власності на нерухоме майно - залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом подання суду позовної заяви в новій редакції, оплати судового збору в повному розмірі та подання суду оригіналів відповідних квитанцій. Роз`яснити позивачеві, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк, позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя