Вирок № 69043827, 22.09.2017, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/550/17

Провадження № 1-кп/616/100/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„22" вересня 2017 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДА В.М.,

прокурора ВАРВЯНСЬКОГО М.Ю.

обвинуваченої ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12017220250000156 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Панютине Лозівського району Харківської області, громадянки України, українки, освіта базова загальна середня, незаміжньої, не працюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, не маючої судимостей,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17 червня року 2017 біля 10 год. 00 хв., ОСОБА_1 маючи корисливі мотиви з наміром на таємне викрадення чужого майна, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, достовірно знаючи, що на території домоволодіння відсутній власник, шляхом відпирання навісного замка, таємно проникла до приміщення будинку ОСОБА_2, розташованого на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрала двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення з комплектом кілець, вартістю 203 грн. 49 коп., яку винесла з території домоволодіння, тим самим, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Крім того, 20 червня 2017 року біля 14 год. 00 хв., ОСОБА_1 перебуваючи в с. Шевченкове Великобурлуцького району Харківської області, направляючись до с. Заміст Великобурлуцького району Харківської області, поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 побачила велосипед марки «Україна», та за раптово виниклим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно таємно викрала велосипед марки «Україна», вартістю 583 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_3, після чого розпорядилась викраденим велосипедом на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнала у повному обсязі, щиро розкаялась. Суду пояснила, що дійсно 17 червня 2017 року вона викрала з домоволодіння ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_2 двоконфорочну чавунну плиту пічного опалення з комплектом кілець, а також 20 червня 2017 року, направляючись до с. Заміст Великобурлуцького району Харківської області з с. Шевченкове Великобурлуцького району Харківської області біля будинку АДРЕСА_3 побачила велосипед марки «Україна», який викрала, після того як переконалась, що її ніхто не бачить.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті та пояснила, що 17 червня 2017 року її не було вдома, оскільки вона перебувала в іншому селі. Коли повернулась додому, то побачила, що вхідні двері відчинені і з її будинку зникла двоконфорочна чавунна плита пічного опалення з комплектом кілець. На даний час ОСОБА_1 повернула чавунну плиту, претензій до обвинуваченої вона не має, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав до суду заяву в якій просив розглядати справи без його участі (а.с.39,63). Суд вважає можливим справу розглянути без потерпілої особи.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинах, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду (а.с.41), та приймаючи до уваги, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачену ОСОБА_1, потерпілу ОСОБА_2, вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченої, обставини, які обтяжують та пом'якшують її покарання.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої суд вважає її щире каяття у вчиненому.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.65 КК України, покарання винній особі має бути призначено у межах санкції закону, за яким її визнано винною, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу, із урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченій, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином, їх наслідки - шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна, особу обвинуваченої, яка є громадянкою України, в силу ст.89 КК України не судима, незаміжня, має постійне місце проживання, на даний час не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, у лікаря - нарколога перебуває з 2010 року з діагнозом «Синдром алкогольної залежності», а також щиро розкаялась у скоєному, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставини, які обтяжують покарання відсутні, тому покарання їй слід визначити в межах санкцій статей, за якими кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, застосувавши ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі, із звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів та виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням з покладенням на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд вважає, що призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов по даній справі не заявлено.

Процесуальні витрати, а саме, витрати, пов'язані із проведенням судово - товарознавчої експертизи № 2940 від 20 червня 2017 року в розмірі 296 грн. 61 коп. та проведенням судово - товарознавчої експертизи № 3142 від 03 липня 2017 року в розмірі 197 грн. 74 коп., а всього на загальну суму 494 грн. 35 коп. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України та призначити їй покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі;

- за ч.3 ст.185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на засуджену обов'язки відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого

органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про

зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим

органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази - двоконфорочну чавунну плиту з комплектом кілець (пошкоджена), яку передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 - залишити у її розпорядженні. Велосипед марки «Україна», який знаходиться на відповідальному зберіганні у власника ОСОБА_3 - залишити у його розпорядженні.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із проведенням судово - товарознавчої експертизи № 2940 від 20 червня 2017 року в розмірі 296 грн. 61 коп. та проведенням судово - товарознавчої експертизи № 3142 від 03 липня 2017 року в розмірі 197 грн. 74 коп., а всього на загальну суму 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 35 коп. код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, одержувач платежу: Держава).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області: М.І.РИКОВ