Рішення № 6903677, 02.12.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 грудня 2009 р.           Справа 2/195-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", 03141, м.Київ, вул.Клінічна, 25

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-5", 24721, Вінницька область, Піщанський район, с.Ставки, вул.Леніна, 92

про стягнення 153 249,82 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Добровольський Є.О. - за довіреністю

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-5" про стягнення 153249,82 грн., в тому рахунку 153 151,21 грн. - основного боргу, 86,02 грн. - пені, 12,59 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору купівлі-продажу № 7-0409/пр510р від 04.09. 2008 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.09.09 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 04.11.09 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, не надав витребуваних ухвалою суду від 09.09.2009 р. додаткових доказів. Разом з тим, від відповідача надійшла заява №б/н від 03.11.09 р. через канцелярію суду про відкладення розгляду справи в зв’язку з перебуванням представника на лікарняному, на що надано відповідні докази.

Ухвалою суду від 04.11.2009 року розгляд справи відкладено на 02.12.2009 року у зв"язку з неявкою відповідача та необхідністю надання відповідачем витребуваних попередньою ухвалою додаткових доказів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовільнити його в повному обсязі.

При цьому, заявами № 1-5/370 від 27 жовтня 2009 року та № 1-5/403 від 27 листопада 2009 року позивач збільшив розмір позовних вимог відповідно на 6648,44 грн. та 4446,12 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 164344,38 грн., в тому рахунку 153151,21 грн.- основного боргу, 7 483,43 грн.-пені, 2614,60 грн. - інфляційних втрат, 1095,14 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказані заяви судом беруться до уваги, оскільки позивачем при подачі даних заяв, як свідчать додані до них докази, було дотримано вимоги щодо належного повідомлення відповідача про збільшення розміру позовних вимог та сплати державного мита в установленому розмірі.

Відповідач в судове засідання 02.12.2009 року повторно не з"явився, витребуваних попередніми ухвалами суду документів не надав. При цьому ухвалу про порушення провадження у справі та ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/6659-2 від 28.09.2009 року адресою місцезнаходження ТОВ "Горизонт-5" є 24721, Вінницька область, Піщанський район, с. Ставки, вул. Леніна, 92, яка є ідентичною тій, що зазначена в позовній заяві.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

04 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт-5" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 7-0409/пр510р, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов"язався передати у власність покупця товар - насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов"язався прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.1. договору розгорнутий асортимент та кількість товару визначаються сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно видаткових накладних № БР-0409-19 від 04.09.2009 року та № БР-0409-20 від 04.09.2009 року позивач поставив, а відповідач згідно довіреності серії ЯНТ № 603194 від 04 вересня 2008 року отримав товар - насіння озимого ріпаку на загальну суму 92 989,18 грн.

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що оплата загальної вартості товару здійснюється у сумі, відкорегованої згідно формули: (К2/К1)*В, де К1 - офіційний курс НБУ долара США до гривні на дату укладання цього договору, К2 - офіційний курс НБУ долара США до гривні на дату оплати загальної вартості товару (чи її частини), В - загальна вартість товару (чи її неоплачена частина). Таким чином, загальна вартість товару, яку має сплатити відповідач становить 153 151,21 грн.

Згідно п. 6.1. договору загальна вартість товару повинна бути сплачена покупцем у строк, встановлений в додатках до цього договору. Так, у Специфікації, яка є невід'ємним додатком до вказаного договору, зазначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість поставленого товару в строк до 01 вересня 2009 року.

Однак в порушення зазначених умов договору відповідач своєчасно не здійснив розрахунку з продавцем за поставлений ним товар, у зв"язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 153151,21 грн., а також 7 483,43 грн. - пені, 2614,60 грн. - інфляційних втрат та 1095,14 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе зобов"язань згідно договору купівлі-продажу № 7-0409/пр510р від 04 вересня 2008 року.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 7-0409/пр510р від 04 вересня 2008 року.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по поставці товару відповідачу належним чином, що підтверджується видатковими накладними № БР-0409-19 від 04.09.2009 року та № БР-0409-20 від 04.09.2009 року, а також довіреністю серії ЯНТ № 603194 від 04 вересня 2008 року, згідно якої відповідач отримав зазначений у накладних товар.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору купівлі-продажу № 7-0409/пр510р від 04 вересня 2008 року не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар у встановлені договором строки.

В зв'язку з наведеним за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 153151,21 грн., а також 7 483,43 грн. - пені, 2614,60 грн. - інфляційних втрат та 1095,14 грн. - 3% річних за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 12.2. договору сторони встановили, що за порушення строків виконання зобов"язань за цим договорм сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму простроченого зобов"язання за кожений день прострочки.

Виходячи з матеріалів справи, заявлені до стягнення позивачем 7 483,43 грн. - пені, 2614,60 грн. - інфляційних втрат та 1095,14 - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-5", 24721, Вінницька область, Піщанський район, с.Ставки, вул. Леніна, 92 (ідентифікаційний код - 33680639, р/р № 2600314810 у ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 302247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", 03141, м.Київ, вул. Клінічна, 25 (ідентифікаційний код - 30674952, р/р № 260010230007 у ВАТ "БМ Банк", МФО - 380913) 153151,21 грн. - основного боргу, 7 483,43 грн. - пені, 2614,60 грн. - інфляційних втрат, 1095,14 грн. - 3% річних, 1643,44 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 грудня 2009 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу- ТОВ "Торговий дім "Насіння" (03141, м.Київ, вул.Клінічна, 25);

3 - відповідачу- ТОВ "Горизонт-5" (24721, Вінницька область, Піщанський район, с.Ставки, вул.Леніна, 92).