Рішення № 6903535, 27.11.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

27.11.2009Справа №2-15/4795-2009 За позовом Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» (98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Південнобережне шосе , 43 ідентифікаційний код 33756634) До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт –СТОКС-БП» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пугачова, 7 , кв. 6 ідентифікаційний код 34946056).

Про стягнення 241021,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Сальков Д.В., довіреність № 1/31 від 25.05.2009р. у справі.

Від відповідача – Брюховецький В.А., довіреність б/н від 28.09.2009р. у справі.

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Промспецбуд» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро стандарт –СТОКС-БП» про стягнення 241 021,00 грн., у тому числі 150138,00 грн. – суми основного боргу, пені в розмірі 4037,99 грн., 3% річних в сумі 2764,00 грн., 18917,39 грн. інфляційних втрат та 47087,75 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за Договором оренди майна від 12.04.2007р.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 4037,99 грн., 3% річних в сумі 2764,00 грн., 18917,39 грн. інфляційних втрат та 47087,75 грн. збитків.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог та подальший розгляду справи здійснювати з урахування змінених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог в частині стягнення пені , 3% річних , інфляційних втрат та збитків заперечував та просив суд відмовити в цій частині у позові.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

12.04.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Промспецбуд» (Орендодавець) ( позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євростандарт –СТОКС-БП» (Орендар) ( відповідач) був укладений договір оренди майна. (а.с. 8-9)

Пунктом 1.1 Договору оренди передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно та зобов’язується платити Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до пункту 3.2 Договору передача майна в оренду здійснюється сторонами по акту передачі-прийомки. Майно вважається переданим Орендатору с дати підписання акту ( пункт 4.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.3 Договору строк оренди продовжується на наступний строк та на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявить про розірвання договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору орендна плата визначається в розрахунку орендної плати (додаток № 2 до договору).

Пунктом 5.2 Договору визначено, що орендна плата здійснюється в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця в строк до 15 числа поточного місяця.

Строк дії договору становить до 31 .12.2007р. ( пункт 10.2 Договору)

Доповненням до договору від 12.04.2007р. зазначено, що строк оренди майна становить з 12.04.2007р. та по 12.08.2008р., розмір орендної плати визначається по фактично відпрацьованому часу з 12.04.2007р. по 12.08.2008р. та орендна плата здійснюється в безготівковому порядку на поточний рахунок після прийомки-передачі протягом 5 банківських днів. (а.с.10).

12.04.2007 р. був підписаний акт передачі-прийомки в оренду майна (а.с. 11).

16.06.2008р. сторонами був підписаний акт прийомки-передачі майна на виконання доповнення до Договору (а.с.12).

Крім того, у виконання умов договору сторонами був підписаний акт прийомки виконаних робіт за вересень 2008р. на загальну суму 480138,00 грн., згідно якого сторонами був проведений взаємозалік на суму 175000, 00 грн. (а.с. 13).

Позивачем був виставлений рахунок № 88 від 12.09.2008р. на оплату орендної плати механізмів на загальну суму 270138,00 грн. ( а.с. 52).

Вказаний рахунок був оплачений відповідачем лише частково, а саме відповідно до виписок банку 21.11.2008р. на суму 30000,00 грн., 10.12.2008р. на суму 50000,00 грн. (а.с. 42-43) та 18.11.2008р. на суму 40000,00 грн. ( а.с. 53).

Проте в порушення умов договору відповідачем не здійснювалася оплата орендних платежів у передбачені договором строки та обсязі, що призвело до утворення заборгованості з орендної плати у розмірі 150 138,00 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів повної оплати заборгованості за Договором 12.04.2007 р.

За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 150138,00 грн. заборгованості за період дії Договору оренди від 12.04.2007 р., через що вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт –СТОКС-БП» заборгованості у розмірі 150138,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Відповідачем такого роду фактів суду не представлено.

У судовому засіданні представником позивача надана заява про відмову від позову в частині стягнення пені в розмірі 4037,99 грн., 3% річних в сумі 2764,00 грн., 18917,39 грн. інфляційних втрат та 47087,75 грн. збитків.

Так, виходячи з норм статті 13 Цивільного кодексу України, яка визначає межі здійснення цивільних прав, судом досліджено правомірність відмови позивача від позову:

-          цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (довіреністю);

-          при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

-          не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах;

-          при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства;

-          не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову.

Судом встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, надані представнику Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» Салькову Д.В., дозволяють відмовитися від позову.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 4037,99 грн., 3% річних в сумі 2764,00 грн., 18917,39 грн. інфляційних втрат та 47087,75 грн. збитків підлягає припиненню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30.11.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт –СТОКС-БП» (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пугачова, 7 , кв. 6 ідентифікаційний код 34946056) на користь Закритого акціонерного товариства «Промспецбуд» (98612, АР Крим, м. Ялта, вул. Південнобережне шосе , 43 ідентифікаційний код 33756634) 150138,00 грн. заборгованості, 1501,38 грн. державного мита, 147,01грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частини провадження у справі припинити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.