Рішення № 69033338, 16.08.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №753/23614/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Пузикова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права та обов'язки, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/6663/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.в с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 серпня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 серпня 2016 року, до досягнення дитиною - ОСОБА_7 трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в сумі 551, 20 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що ОСОБА_4 не залучила в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2., що позбавило суд можливості ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Крім того, вказує, що до розгляду справи також не була залучена мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8, на користь якої також сплачуються аліменти.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 лютого 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено шлюб (а.с.12).

Сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14), який проживає разом зі своєю матірю - ОСОБА_3

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просила стягнути з останнього на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, однак не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, та стягнути на її користь аліменти на її утримання, як непрацездатної дружини, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_3 посилалася на те, що між нею та ОСОБА_4 не досягнуто згоди щодо матеріального утримання як дитини так і її, як дружини, яка не має змоги працювати, оскільки здійснює догляд за дитиною.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3

Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що інших осіб на утриманні відповідач не має. Крім того, в судовому засіданні діючий в межах наданих йому повноважень та в інтересах представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 визнав позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 в повному обсязі.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 183 СК України встановлено порядок визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, Законом встановлено, що аліменти на утримання дітей стягуються, як правило, у частках до заробітку (доходу) (ст. 183 СК України). Проте, в окремих випадках установлення розміру аліментів у такому порядку викликає певні труднощі. У статті 184 СК України надається приблизний перелік таких випадків: нерегулярний мінливий дохід; одержання частини доходу в натурі; інші обставини, що мають істотне значення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, врахувавши визнання відповідачем позову, суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_3

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2013 року стягнуто аліменти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_12 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000, 00 грн. починаючи з 23 липня 2013 року і до досягнення нею повноліття, а також на утримання малолітнього сина - ОСОБА_13 у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000, 00 грн. починаючи з 23 липня 2013 року і до досягнення ним повноліття (а.с.33-34).

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів в твердій грошовій сумі було скасовано, і ухвалено в цій частині нове.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_12 та малолітнього сина - ОСОБА_13 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 23 липня 2013 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.35-36).

Крім того, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року з ОСОБА_4 на користь його матері - ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання батьків у розмірі 1/4 частини його доходу, починаючи з 05 серпня 2016 року, довічно (а.с.37-38).

Відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 не виконав покладеного на нього процесуальним законом обов'язку, а саме не повідомив, що за рішеннями судів сплачує аліменти на утримання своєї матері - ОСОБА_8 (1/4 частина усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно) та на утримання своїх малолітніх дітей - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від першого шлюбу (1/3 частина всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку).

Це призвело до неповноти встановлення обставин, що мають значення для справи, і, як наслідок, до неправильного визначення розміру аліментів, оскільки районним судом при визначенні розміру аліментів не було враховано всіх критеріїв, передбачених ст. 182 СК України.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сукупний розмір стягнутих з ОСОБА_4 аліментів перевищує максимальний розмір дозволених законодавством відрахувань із заробітної плати, у зв'язку із чим, у ОСОБА_4 відсутня можливість забезпечити гідний спосіб життя особам, на користь яких із нього стягуються аліменти.

Крім того, стягуючи з ОСОБА_4 такий розмір аліментів, останній не зможе забезпечити гідний спосіб життя і для себе.

Указані обставини дають колегії суддів підстави для зміни оскаржуваного рішення в частині визначення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

При визначенні розміру аліментів суд ураховує, що відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати із заробітної плати відповідача вбачається, що він має постійний, регулярний дохід (а.с.103).

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_7 відповідач має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, а на утримання непрацездатної дружини до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 1/20 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини колегія суддів враховує її вік та ту обставину, що двоє дітей від першого шлюбу, на яких аліменти стягнуті раніше, є дітьми більш старшого віку, а тому потребують більшого утримання, необхідного для їх всебічного розвитку, ніж ОСОБА_7, якому виповнився лише рік.

Визначаючи розмір аліментів на утримання непрацездатної дружини у розмірі 1/20 частини всіх видів заробітку відповідача колегія суддів враховувала, насамперед, матеріальне становище платника аліментів, розмір його доходу, кількість осіб, що перебувають на його утриманні, в тому числі троє дітей, розмір допомоги, який отримує позивач, по догляду за дитиною, та дійшла висновку, що ОСОБА_4 може надати непрацездатній дружині допомогу лише у визначеному судом розмірі, щоб забезпечити гідний спосіб життя і для себе.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суд розглянув справу у відповідності до вимог ст.ст. 10,11,60 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що інші особи, які перебувають на утриманні ОСОБА_4, відсутні, оскільки сам відповідач надав суду недостовірні відомості.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які б могли б потягти за собою скасування рішення суду.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь дитини та непрацездатної дружини.

При цьому, колегія суддів роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до положень ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313 , 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2016 року змінити в частині розміру аліментів, які підлягають стягненню на користь дитини та непрацездатної дружини.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на утримання дитини - сина ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 до 1/8 частини з усіх видів його заробітку, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь непрацездатної дружини ОСОБА_3 з 1/4 до 1/20 частини з усіх видів заробітку (доходу).

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль