Ухвала суду № 69033307, 05.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/552/17 № апеляційного провадження: 22-ц/796/9088/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Головачова Я.В.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: особи що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3

заінтересованих осіб: ОСОБА_4 (Київський психоневрологічний інтернат), ОСОБА_5.

представника заінтересованої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 7 липня 2017 року

у справі за заявою ОСОБА_7, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_8, Київський психоневрологічний інтернат про поновлення цивільної дієздатності.

в с т а н о в и л а:

У січні 2017 року до суду з заявою про поновлення цивільної дієздатності звернувся ОСОБА_7, Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Баришівського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2011 року його було визнано недієздатним та у відповідності до рішення Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року призначено опікуна ОСОБА_5 Наразі він проживає в Київському психоневрологічному інтернаті, почуває себе добре, усвідомлює значення своїх дій та може ними керувати. Готовий пройти судово - психіатричну експертизу.

Звертаючи при цьому увагу суду на висновок Європейського суду у справі «Михайленко проти України» в якій вказано, що неможливість особи безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призводить до відмови такій особі в правосудді та складає порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А так як він немає паспорта у зв'язку з чим не може оформити доручення у нотаріуса, просив суд допустити до участі в справі його представника ОСОБА_3 з посвідченням довіреності фізичній особі судовим рішенням.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 липня 2017 року заяву ОСОБА_7 про поновлення цивільної дієздатності було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_3, як особа з якою заявник підписав договір про правову допомогу (юрист громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини) подала апеляційну скаргу, де ставила питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримала апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити.

Представники заінтересованих осіб не визнали апеляційну скаргу та заперечували проти її задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення сторін, що з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи заяву без розгляду( за результатами розгляду в судовому засіданні поданої заяви) суд першої інстанції вказував, що юрист ОСОБА_3. не є належним представником недієздатного ОСОБА_7, 1944року народження, оскільки нею порушено п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, а саме заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, що є підставою для залишення даного позову без розгляду.

Доводами поданої апеляційної скарги ОСОБА_3 є те, що залишаючи заяву про поновлення дієздатності без розгляду суд виходив з того, що заяву подано представником ОСОБА_3, яка, на його думку, не є належним представником. При цьому скаржник зазначає, що юрист ОСОБА_3. не зверталася до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності. З такою заявою звернувся сам ОСОБА_7, саме його підпис стоїть на заяві про поновлення цивільної дієздатності і саме він надсилав цю заяву до суду. Дані обставини підтверджується матеріалами справи ( а. с. 1,2 ).

Колегія суддів вважає, що зазначені доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так, 11 січня 2017 року на адресу Оболонського районного суду надійшла заява ОСОБА_7 про поновлення цивільної дієздатності. Яка містила в собі підпис заявника, який на момент її подання перебував у Київському психоневрологічному інтернаті у зв'язку з визнанням його недієздатним за рішенням суду.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року дана заява була залишена без руху та надано строк для усунення недоліків.

26 січня 2017 року за підписом ОСОБА_3, як представником заявника ОСОБА_7 на виконання вимог суду було надала заяву про усунення недоліків заяви про поновлення цивільної дієздатності ( а.с. 12).

Після надходження заяви, судом було відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду.

На підтвердження повноважень ОСОБА_3 як представника ОСОБА_7, останнім було надано до суду довіреність з клопотанням про посвідчення його судовим рішенням з підстав того, що його ( ОСОБА_7.) паспорт перебуває в опікуна. Сама ж ОСОБА_3 у ході розгляду справи на підтвердження своїх повноважень надала суду договір про надання правової допомоги від 04.01.2017 року ( а. с. 54).

Згідно рішення Баришівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2011 року ОСОБА_7 визнаний недієздатним ( а.с. 29 -30). У відповідності до рішення Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року над недієздатним ОСОБА_7 було встановлено опіку та призначено ОСОБА_5 опікуном ОСОБА_7

На час складання як довіреності так і договору про надання правової допомоги ОСОБА_7 починаючи з вересня 2013 року перебував у Київському психоневрологічному інтернаті ( а.с. 27), його цивільну дієздатність поновлено не було.

За таких обставин колегія суддів вважає, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про залишення поданої заяви без розгляду ( ст. 207 ЦПК України), так як обставини викладені вище вказують на те, що як заяву про поновлення цивільної дієздатності було подано до суду особою, яка не мала цивільної процесуальної дієздатності на момент її подання, так і заяву про усунення недоліків по заяві про поновлення цивільної дієздатності від імені заявника було подано особою, яка не мала повноважень на ведення справи.

Не можуть бути підставами для скасування судового рішення і доводи апеляційної скарги в частині позбавлення заявника доступу до правосуддя з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та положення Конвенції.

Так як прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава -учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Законодавством України, а саме ч. 4 ст. 241 ЦПК України вирішено питання поновлення цивільної дієздатності особи. Визначено, що скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, органу опіки та піклування.

Відтак, ОСОБА_3 вказуючи в апеляційній скарзі на те, що в листопаді 2016 року ОСОБА_7 звернувся за допомогою до юристів громадської приймальні Української Гельсінської Спілки з прав людини з проханням допомогти йому поновити свою дієздатність у зв'язку з покращенням психічного стану здоров'я, мала б вчиняти дії у відповідності до діючого законодавства України яке має механізми відновлення цивільної дієздатності та практики Європейського суду щодо даної категорії справ.

Зазначене вище вказує на те, що законодавство України не обмежує право недієздатної особи на відновлення своєї дієздатності. При цьому його поновлення повинно лише відбуватися у визначений чинним законодавством спосіб.

Тому маючи намір надати допомогу ОСОБА_3 слід було звернути увагу на те, що за наявності у ОСОБА_7 опікуна, перебування його в лікувальному закладі та на обліку в відділі опіки та піклування, подання саме ним особисто заяви про поновлення цивільної дієздатності не передбачено.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 311, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 7 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: