Ухвала суду № 69032024, 08.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1828/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 55 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В.суддівВініченка Б. Б., Карпенко О. В. при секретаріНаконечній М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до КП «СУБ «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати в зв`язку з затримкою термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди

в с т а н о в и л а :

27 квітня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до КП «СУБ «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати в зв'язку з затримкою термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_6 позовні вимоги мотивує тим, що вона працювала двірником в КП СУБ «Митниця». 10 листопада 2016 року майстер запропонувала ОСОБА_6 та іншим двірникам підійти до контори підприємства, де всім було повідомлено, що будинки, які обслуговує КП «СУБ «Митниця», згідно рішення Черкаської міської Ради від 28.10.2016 року передані па баланс КП СУБ «Соснівське», тому працівникам необхідно негайно написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. Позивач посилається, що вона не знала, що у випадку звільнення робітника за ініціативою власника згідно ст.40 КЗпП України, по скороченню штату в зв'язку зі зміною в організації виробництва, власник повинен попередити працівника про звільнення за 2 місяці та виплатити вихідну допомогу, тому погодилася і написала заяву про звільнення за власним бажанням за ст.38 КЗпП України. В той же день 10 листопада 2016 року ОСОБА_6 була видана копія наказу про звільнення та трудова книжка. На день її звільнення позивачу був нарахований, але не сплачений дохід в сумі 712,35 грн. Відмову виплатити всі кошти, які підлягали виплаті в день звільнення з роботи, директор КП «СУБ «Митниця» обгрунтував відсутністю грошових коштів на рахунку підприємства.

В подальшому позивач та інші колишні працівники неодноразово зверталися як до директора КП СУБ «Митниця» Григоряна В.І., так і до власника Комунального підприємства - Черкаської міської Ради.

Всі усні відповіді директора зводилися до того, що згідно Рішення Черкаської міської Ради від 28.10.2016 року № 1412 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово- комунальних послуг населенню м. Черкаси» КП СУБ «Митниця» більше не обслуговує населення міста Черкаси, господарської діяльності не веде, а тому не має джерел виплати заборгованості по заробітній платі.

26.01.2017 року колишні співробітники КП СУБ «Митниця» (двірники) написали колективне звернення до Начальника управління Держпраці в Черкаській області. Директора департаменту житлово - комунального комплексу м. Черкаси та міського голови м. Черкаси стосовно виплати заборгованості по заробітній платі. В колективному зверненні повідомили про переваги досудового врегулювання спору, тому що у випадку стягнення заборгованості в судовому порядку КП СУБ «Митниця» повинне буде виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

07 лютого 2017 року листом за № 101/14-1 працівники отримали відповідь на колективне зернения за підписом Начальника управління держпраці в Черкаській області О.М. Лазаревої, яка фактично порадила звернутися до суду за захистом трудових прав працівників.

В подальшому колишніми працівниками КП СУБ «Митниця» було здійснено ще кілька спроб врегулювати питання виплати заборгованості із заробітної плати в позасудовому порядку. Так, ОСОБА_12, як представник працівників, з колективним зверненням працівників була на особистому прийомі директора департаменту Житлово-комунального комплексу Черкаської міської Ради О.О. Яценка та міського Голови А.В. Бондаренка.

Згідно листа № 560-2 від 09.02.2017 року Директора департаменту житлово- комунального комплексу Департаментом розроблено проект рішення щодо надання КП СУБ «Митниця» фінансової підтримки для виплати заборгованості по заробітній платі.

Згідно листа № 538-2 від 22.02.2017 року Міського голови А.В. Бондаренка, розроблений Департаментом житлово-комунального комплексу проект рішення погоджено на засіданні виконавчого комітету та винесено на розгляд депутатських комісій, в дальшому буде запропоновано на розгляд депутатському корпусу Черкаської міської ради.

Листом відповіддю Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих рганів влади Р.Б. Сотуленка № 1534-2 від 17.03.2017 року повідомлено, що «єдиним джерелом доходу КП СУБ «Митниця» були надходження за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. Рішення виконавчого комітету Черкаської міської Ради від 28.10.2016 року № 1412 «Про внесення змін до рішення виконавчою комітету Черкаської міської Ради від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населению м. Черкаси» житловий фонд, що перебував на балансі та обслуговуванні у КП СУБ «Митниця» було передано до КП «Соснівська СУБ». На сьогодні підприємство не може власними силами погасити заборгованість, що склалася. тому з метою вирішення питання погашення заборгованості Комунальною підприємства «СУБ «Митниця» Департаменту фінансової політики доручено розглянути можливість додаткового виділення коштів департаменту житлово - комунального комплексу для надання фінансової підтримки.

Станом на дату подання позову стало остаточно зрозуміло, що Комунальне підприємство «СУБ «Митниця» продовжує існувати виключно на папері, а власник Комунального підприємства не має дійсного наміру добровільно врегулювати питання з виплати заборгованості по заробітній платі колишнім працівникам підприємства. Внаслідок ігнорування власником підприємства та уповноваженим ним органом своїх обов'язків за трудовими договорами зухвало порушуються трудові права громадян, в тому числі позивача, закріплені сті. 43 Конституцією України та ст. 23 Загальної Декларації прав людини і громадянина.

Згідно довідки КП «СУБ «Митниця» середній (середньоденний) заробіток позивача ОСОБА_6 становить 82,91грн. Період невиплати позивачу заробітної плати з 10.11.2016 року по 27.04.2017 року (день звернення до суду): 18 робочих днів - листопад 2016 року; 27 робочих днів - грудень 2016 року; 26 робочих днів - січень 2017 року; 24 робочі дні - лютий 2017 року; 27 робочих днів - березень 2017 року; 23 робочих дні - квітень 201 7 року.

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день звернення до суду становить: 82,91 грн. х 145 робочих днів = 12 021,95 грн.

Також позивач ОСОБА_6 посилається, що оскільки відповідачі з дня її звільнення і по дату подання позову не виплатили їй належних коштів, родина позивача вимушена відмовлятися від задоволення життєво важливих потреб, вона постійно несе моральні страждання, весь час переживає з приводу існування своєї сім'ї. На підставі наведеного вважає, що відповідачі зобов'язані відшкодувати ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Тому позивач ОСОБА_6 просила суд стягнути солідарно з Черкаської міської Ради та Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» на користь ОСОБА_6 суму нарахованого та невиплаченого доходу за листопад 2016 року (заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку) в сумі 712,35 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 12 021, 95 грн.; компенсацію частини заробітної плати (інфляційні втрати) в сумі 48,24 грн.; моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.

До початку судового засідання позивач ОСОБА_6 надала суду заяву, в якій вказала, що просить суд стягнути з відповідачів середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні згідно ст. 117 КЗпП України в сумі із розрахунку на день винесення рішення.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 суму нарахованого та невиплаченого доходу 712 грн. 35 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 17991 грн. 47 коп., компенсацію частини заробітної плати (інфляційні втрати) в сумі 48 грн. 24 коп., моральну шкоду в розмірі 500 грн. 00коп., а всього 19252 грн. 06 коп.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради судовий збір в дохід держави в сумі 1280 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 оскаржила рішення в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне встановлення обставин справи, невідповідність висновків суду, що мають значення для обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. Просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши на її користь визначені рішенням суду виплати з КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради в солідарному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони та їх представників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Розглядаючи справу, суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції , виходив з обґрунтованості та доведеності позивних вимог по дійшов висновку про стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та частково моральної шкоди в розмірі 500 грн., відмовивши в іншій частині позовних вимог, та стягнувши кошти лише з одного відповідача - КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради, відмовивши в стягненні коштів з Черкаської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з працівником повний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадить в день звільнення . Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у всякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань суму.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом позивач ОСОБА_6 працювала на посаді двірника Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради до 10 листопада 2016 року.

Наказом відповідача № 331-К від 10.11. 2016 року ОСОБА_6 була звільнена з роботи з 10.11.2016 року, за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці позивача.

В той же день позивачу ОСОБА_6 була видана копія наказу про звільнення та трудова книжка. Однак на день звільнення позивача ОСОБА_6 їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата за листопад місць 2016 року в сумі 712, 35 грн., що стверджується довідкою відповідача - Комунального підприємства «СУБ «Митниця» № 119 від 15.12. 2016 року (а. с. 13).

Як встановлено судом першої інстанції період невиплати позивачу ОСОБА_6 заробітної плати становить з 10.11. 2016 року - 217 робочих днів. Середньоденний заробіток, визначений на підставі постанови КМУ № 100 становить 82 грн. 91 коп. х 217 = 17991, 47 грн., що підтверджується даними довідки № 119 від 15 грудня 2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи Комунальне підприємство «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради не ліквідовано, що підтверджується даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Звертаючись до суду з позовом та, подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_6 наполягає на солідарному стягненні з відповідачів Черкаської міської ради та КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради на її користь - ОСОБА_6 визначених рішенням суду виплат, оскільки вважає , що лише Черкаська міська рада як власник КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради зможе виконати рішення суду та виплатити їй, як і іншим працівникам КП «СУБ «Митниця» належні їм кошти, які вчасно не були виплачені відповідачем.

Однак, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем ОСОБА_6, до відповідачів - не передбачена. З даного приводу суд першої інстанції у рішенні навів відповідні обґрунтування, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Враховуючи належність, допустимість, достовірність зібраних та досліджених в ході судового розгляду справи доказів, їх достатній і взаємний зв'язок в сукупності, а також виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані апелянтом згідно доводів апеляційної скарги..

Доводи апелянта з даного приводу є безпідставними, не містять посилань на порушення судом норм матеріального права, та зводяться до обґрунтованості вимог щодо солідарного обов`язку відповідальності КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеним у скарзі доводами немає, оскільки доводи апелянта суттєвими не являються, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду в цій частині не спростовують, тому підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до КП «СУБ «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини зарплати в зв`язку із затримкою термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :