Ухвала суду № 69028982, 18.09.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9983/17

Провадження № 2/369/3832/17

УХВАЛА

Іменем України

18.09.2017 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зняття арешту з майна3.

Позивачем при подачі даного позову було сплачено судовий збір в розмірі 620 грн. 00 коп. та надано суду копію платіжного доручення.

Однак, відповідно до ст. 119 ЦПК України документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі. Є недопустимим надання в якості доказу сплати судового збору ксерокопії квитанції, відповідність оригіналу якої міг би завірити суддя, а також неможливо оригінал квитанції повернути платнику збору із залишенням у справі копії квитанції. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Окрім того слід зазначити, що згідно вимог пункту 1.2 ч. 2ст. 4Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення позивача з відповідним позовом становить 640 грн. 00 коп.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору, а також доплатити судовий збір, відповідно до вимог Закону.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним надати строк для усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 119, 120, 234, 235, 258 ЦПК України, суд

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зняття арешту з майна - залишити без руху.

Запропоновувати позивачу усунути вищевказані недоліки в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачами копії ухвали.

У разі невиконання ухвали заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Суддя Н.С.Пінкевич