Постанова № 69026565, 13.09.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2017 р. Справа№ 910/7421/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Кропивної Л.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

від позивача: Хмель О.М. за довіреністю від 27.12.2016;

від відповідача: Голубятникова Ю.А. за довіреністю від 29.06.2017;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017

у справі № 910/7421/17 (суддя Н.І. Зеленіна)

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"

до Публічного акціонерного товариства "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" Волкова Олександра Юрійовича

про зобов'язання внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" у справі №910/7421/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів, Кропивна Л.В., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2017.

У судове засідання 13.09.2017 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в своїй апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.01.2014 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" (надалі - Банк, позивач) та Публічним акціонерним товариством "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ" (надалі - Клієнт, відповідач), укладено Договір про приймання платежів № 71/17026 (надалі - Договір №71/17026), відповідно до якого Клієнт доручає, а Банк зобов'язується своїми силами і засобами на діючих у Банку виробничих потужностях здійснювати приймання від фізичних осіб, далі - Платників, в рамках оформлених Платниками у Клієнта продуктів "Ощадний рахунок", готівкових коштів у національній валюті України в сумі, яка не може перевищувати 150 000 гривень по одному платежу, для їх подальшого перерахування на користь Клієнта (далі - платежі) з видачею відповідної квитанції Платнику, що підтверджуватиме прийняття платежу та здійснення переказу коштів.

28.07.2015 між цими ж сторонами укладено Договір про приймання платежів №71/17569 (надалі - Договір №71/17569), за умовами якого Клієнт доручає, а Банк зобов'язується своїми силами і засобами на діючих у Банку виробничих потужностях здійснювати приймання від фізичних осіб, далі - Платників, готівкових коштів у національній валюті України в сумі, яка не може перевищувати 300 000 гривень по одному платежу, для їх подальшого перерахування з метою поповнення вкладних (депозитних) рахунків, відкритих на ім'я платників у Клієнта, (далі - платежі) з видачею відповідної квитанції Платнику, що підтверджуватиме прийняття платежу та здійснення переказу коштів.

Пунктами 1.2., 1.3. зазначених Договорів передбачено, що Клієнт сплачує Банку суму за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 0,5 %, але не менше 5 грн. за платіж. Оплата розрахунково-касового обслуговування здійснюється на підставі виставлених Банком щомісячних рахунків на підставі перерахованих сум платежів Клієнту за місяць.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначає позивач, він належним чином виконував зобов'язання а Договорами, проте відповідач допустив наявність заборгованості за Договорами №71/17026 та№71/17569), у загальному розмірі 32 022,00 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються наданими позивачем до матеріалів справи доказами.

Позивач зазначає, що 25.11.2016 він звернувся до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог на суму 32 022,00 грн., проте відповіді на вказану заяву не отримав.

23.03.2017 позивач направив відповідачу лист №1526/08 щодо грошових вимог, проте відповідач листом від 04.04.2017 р. №04.04.17/04 повідомив про відмову у включенні вимог позивача до реєстру кредиторських вимог, у зв'язку із закінченням встановленого строку для подачі таких вимог.

За таких обставин ,позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, у якій просить зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ГІАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", якими включити до реєстру вимоги ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК" щодо сплати заборгованості за договорами про приймання платежів № 71/17026 від 01.04.2014 та № 71/17569 від 28.07.2015 в сумі 32 022 грн.

Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає наступне.

На підставі рішення НБУ від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних", Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" та рішення від 13.06.2016 року № 991 "Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно з даними рішеннями, розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком з 23 травня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.

Рішенням Правління НБУ № 124-рш від 12.07.2016р. оголошено про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський".

На підставі Рішення НБУ № 124-рш виконавчою дирекцією ФГВФО винесено Рішення № 1213 від 12.07.2016р., згідно з яким з 13.07.2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський".

Таким чином, відповідач зазначає про неможливість включення вимог позивача до реєстру кредиторських вимог, оскільки останнім було пропущено строк для заявлення відповідних вимог.

Статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснює процедуру ліквідації банку відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Положеннями ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду свої вимоги до банку.

Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення щодо відкликання банківської ліцензії, ліквідацію відповідача, призначення уповноваженої особи та прийняття вимоги кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування в газетах цього оголошення, було офіційно оприлюднене 16.07.2016 р. в газеті "Голос України" № 132 (6386), а також в мережі Інтернет на сайті Фонду.

Таким чином, позивач мав можливість звернутись до відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог у строк до 16.08.2016 р., проте відповідна заява була подана лише 25.11.2016 р.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

В силу приписів ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" у разі відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку за рішенням Національного банку України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

В частині 1 та 2 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Частиною 1 ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Судом встановлено, що заява позивача про визнання кредиторських вимог була подана з пропущенням строку, встановленого частиною 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, доводи і твердження позивача про наявність підстав для задоволення позову та зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Волкова Олександра Юрійовича внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ГІАТ "БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ", якими включити до реєстру вимоги ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК" у розмірі 32 022 грн., не відповідають дійсним обставинам справи і спростовуються наявним доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2017 у справі №910/7421/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/7421/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Кропивна

А.О. Мальченко