Постанова № 69023648, 19.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 року Справа № 904/10219/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі№904/10219/16 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" провизнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" від 28.03.2016 в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: Коваль І.О., договір від 15.09.2017

- скаржника - ОСОБА_4: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі № 904/10219/16 (у складі головуючого судді Коваль Л.А., суддів Білецької Л.М., Чередка А.Є.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.216 у справі № 904/10219/16 повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 97, 106 ГПК України, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 про повернення без розгляду позовної заяви позивачу-2 та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позивач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надав відзив на касаційну скаргу, що в силу положень ст.1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.2017 заперечував проти касаційної скарги, вважав її доводи необґрунтованими, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального і матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2016 року ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Маяк" від 28.03.2016, оформлене протоколом № 94 від 28.03.2016.

Також, 28.12.2016 ОСОБА_4, в порядку ст. 26 ГПК України, подав позов третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору у справі № 904/10219/16, в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Маяк" від 28.03.2016.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 у справі № 904/10219/16 (суддя Ліпинський О.В.) повернуто позовну заяву ОСОБА_4 і додані до неї документи без розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 у справі № 904/10219/16 (суддя Ліпинський О.В.) позов ОСОБА_5 задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" від 28.03.2016, оформлене протоколом № 94 від 28.03.2016, за підписом голови зборів Кухаренко О.М. та секретаря зборів Гусак С.П.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду про повернення позовної заяви та з описовою та мотивувальною частинами рішення суду першої інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив: скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 про повернення без розгляду позовної заяви позивача-2 та прийняти нову ухвалу, якою допустити позивача-2 в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору; змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 в описовій та мотивувальній частині, вказавши на відсутність на загальних зборах позивача-2 та про відсутність необхідності продовжувати повноваження генерального директора ТОВ "Маяк", у зв'язку з раніше прийнятим рішенням про продовження повноважень директора товариства на три роки до 28.03.2017, резолютивну частину рішення залишити без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі № 904/10219/16 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.216 у справі № 904/10219/16 повернуто скаржнику без розгляду.

В обґрунтування даної ухвали суд апеляційної інстанції послався на те, що ОСОБА_4 пропущено, передбачений ч. 1 ст. 93 ГПК України, п'ятиденний строк на оскарження ухвали місцевого господарського суду.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в порушення вимог ГПК України скаржником в апеляційній скарзі викладено заперечення на ухвалу місцевого господарського суду, що підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" за змістом частини першої статті 91 ГПК апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК щодо поновлення строку подання скарги. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених статтею 106 ГПК.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про повернення позовної заяви (в тому числі позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору).

Частиною другою статті 106 ГПК України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала винесена 28.12.2016, отже останній день подачі апеляційної скарги на ухвалу - 03.01.2017. В той час, як апеляційна скарга, згідно з штампом вхідної кореспонденції Господарського суду Дніпропетровської області, подана 10.01.2017, тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання в частині оскарження вказаної ухвали.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що в прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить визнати поважною причину пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.12.2016 про повернення без розгляду позовної заяви позивача-2 та відновити його.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в поданій апеляційній скарзі відсутнє жодне обґрунтування поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення позовної заяви без розгляду, як і докази в підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного вище, враховуючи, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які у даному випадку ОСОБА_4 взагалі не наведені, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла вірного висновку про відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження та, окрім того, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм процесуального закону, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі № 904/10219/16 колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 у справі № 904/10219/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова