Ухвала суду № 69023591, 12.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 вересня 2017 року Справа № 925/100/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Погребняка В.Я.,розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт", м. Київна ухвалувід 06.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 925/100/15 господарського суду Черкаської областіза заявою публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Донецьк (м. Київ) та публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", м. Київдо товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сван", м. Черкасипровизнання банкрутомрозпорядник майна арбітражний керуючий Звездічев М.О. ВСТАНОВИВ:

Подана товариством з обмеженою відповідальністю " Артбудкомфорт " (надалі - ТОВ "Артбудкомфорт" касаційна скарга від 19.07.2017 № 19/07/2017 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст.111 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Як вбачається, касаційна скарга від імені скаржника - ТОВ "Артбудкомфорт", підписана представником - ОСОБА_5 Однак, в порушення вказаної норми, до касаційної скарги не додані докази на підтвердження повноважень вказаної особи - ОСОБА_5 саме як уповноваженого представника скаржника - ТОВ "Артбудкомфорт", у тому числі щодо прав та повноважень підписувати касаційну скаргу у господарській справі від імені ТОВ "Артбудкомфорт" (довіреність тощо). При цьому, виходячи з приписів ст.ст. 28, 111 ГПК України такі докази мають додаватись до касаційної скарги незалежно від посилання на такі докази в касаційній скарзі та незалежно від наявності цих доказів у матеріалах справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім цього, за приписами ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Однак, ТОВ "Артбудкомфорт" не було дотримано вказаних вище вимог ГПК України, оскільки заявником до скарги не додано жодних доказів направлення її копії ні ініціюючим кредиторам, ні боржнику, ні арбітражним керуючим, прав та обов'язків яких стосується оскаржуване судове рішення апеляційного суду (див. додатково акт від 25.07.2017 № 09-14/166/17).

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття скарги до розгляду та повернення її господарським судом.

Крім цього, згідно норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Артбудкомфорт" оскаржує ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 про відмову в прийнятті заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 925/100/15.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017).

Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 (див. додатково акт від 25.07.2017 № 09-14/166/17).

При цьому в касаційній скарзі викладена заява про відстрочення сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, слід зазначити, що за приписами норм ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення у сплаті судового збору є правом суду, а відповідне клопотання розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Виходячи з наведених приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Між тим, клопотання заявника касаційної скарги в порушення як ст.ст. 33, 34 ГПК України, так і ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не містить жодних мотивів та підстав, за яких скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Відстрочення ж сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ст. 1118 ГПК України такий строк не може перевищувати одного місяця з моменту прийняття касаційної скарги до провадження. Враховуючи ж норми п. 2 ч. 1 ст. 107 ГПК України, а також те, що предметом касаційного оскарження визначена ухвала апеляційного суду, строк розгляду касаційної скарги ТОВ "Артбудкомфорт" у даній справі, за нормами ст. 1118 ГПК України, не може перевищувати п'ятнадцяти днів.

У той же час заявник у порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про спроможність сплатити судовий збір протягом вищезазначеного п'ятнадцятиденного строку.

Враховуючи викладене та з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Артбудкомфорт" про відстрочення сплати суми судового збору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім викладеного слід зазначити, що відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана в касаційному порядку ухвала Київського апеляційного господарського суду прийнята 06.06.2017, тоді як касаційна скарга на вказану ухвалу була подана лише 21.07.2017, про що свідчить відбиток поштового штемпелю від 21.07.2017 на конверті, яким касаційна скарга разом із доданими до неї документами була направлена до Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У даному випадку останній день строку на звернення з касаційної скаргою - 26.06.2017.

Таким чином, вказана касаційна скарга подана через 25 днів після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання.

В касаційній скарзі (лише в прохальній частині) ТОВ "Артбудкомфорт" викладено клопотання поновити строк подання касаційної скарги з посиланням на отримання відомостей про оскаржувану ухвалу лише 18.07.2017.

Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України враховує, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши факт відсутності доводів та обставин, що мали бути наведені скаржником на обґрунтування клопотання про відновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо відсутності підстав для поновлення скаржнику пропущеного ним строку звернення із касаційною скаргою, оскільки в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України заявником до касаційної скарги взагалі не додано жодних доказів на підтвердження причин та обставин, що спричинили пропуск встановленого строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду 06.06.2017, а також відсутнє посилання на норми (зокрема, ст.ст. 53, 110 ГПК України), які регулюють питання щодо відновлення пропущеного процесуального строку та якими заявник касаційної скарги має обґрунтувати своє клопотання.

Вказаний висновок відповідає позиції, наведеній в п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011 № 11.

У зв'язку із викладеним та враховуючи, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання касаційної скарги у розумінні ст. 53 ГПК України колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Поряд з викладеним, касаційний суд звертає увагу на те, що відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судами при прийнятті ними того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи, вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.

Між тим скаржник виклав в касаційній скарзі норми з різних нормативних актів, які жодним чином не пов'язані з предметом оскарження, а відповідно жодним чином не стосуються оскаржуваного судового рішення. Вступна ж, мотивувальна та прохальна частини скарги за смисловим навантаженням взагалі між собою не пов'язані. Зазначене в сукупності свідчить про грубе порушенням норм ст. 111 ГПК України щодо належного оформлення касаційної скарги у господарському процесі. При цьому колегія суддів звертає увагу на наявність двох примірників четвертого аркушу скарги, в яких предмети оскарження є різними - ухвала апеляційного суду від 01.07.2014 та ухвала цього ж суду від 06.06.2017.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

До того ж, в порушення норм ч. 4 ст. 111 та ст. 1111 ГПК України, скаржником замість зазначених в додатках до касаційної скарги доказів "направлення копій касаційної скарги учасникам у справі і судовий збір", доданий сувенірний долар та обгортки від цукерок, що також підтверджується складеним працівниками Київського апеляційного господарського суду актом від 25.07.2017 № 09-14/166/17.

Викладене у сукупності (щодо змісту касаційної скарги, грубих порушень щодо її оформлення, доданих до скарги "доказів") свідчить про прояв неповаги до суду. У зв'язку із цим, колегія суддів попереджає скаржника про відповідальність, передбачену нормами ст. 185 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, касаційна скарга ТОВ "Артбудкомфорт" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у даній справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 185 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст.ст. 41, 42, 43, 28, 33, 34, 50, 53, 86, 106, 107, 110, 111, 1111, п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1, ч. 3 ст. 1113, 1118, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 925/100/15.

2. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 925/100/15.

3. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Артбудкомфорт" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 925/100/15 повернути заявнику.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

В.Я. Погребняк