Постанова № 6902353, 19.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.11.09 Справа №2а-2311/09/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі: судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1,

відповідача - ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_2,

представника відповідача - Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі - ОСОБА_2, довіреність б/н від 16.11.2009,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в містіСевастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1достаршого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі ОСОБА_2,Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополіпро визнання постанови незаконною та визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі ОСОБА_2 про визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2009 незаконною, зобовязання відновити виконавче провадження та визнання бездіяльності в частині порушення порядку направлення постанови про закінчення виконавчого провадження стягувачеві незаконною.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем вимог Конституції України, Закону України “Про виконавче провадження” та Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що виразилися у безпідставному закінченні виконавчого провадження.

Ухвалою від 10.11.2009 відкрито провадження в адміністративній справі, залучено до участі у справі в якості другого відповідача Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

Ухвалою від 10.11.2009 закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 17.11.2009.

В ході судового розгляду справи позивач на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував, вважаючи їх безпідставними.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.11.2009.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши матеріали справи та інші докази у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 26.05.2009 у справі № 2-А-126/2009 позовну заяву задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Квартирно-експлуатаційної частини (морська) в частині незабезпечення ОСОБА_1 в порядку та строки, встановлені пунктом 8 статті 1 Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у звязку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»житлом у вигляді двокімнатної квартири в місті Севастополі, яка відповідатиме санітарним та технічним нормам.

Зобовязано Квартирно-експлуатаційну частину (морська) міста Севастополя забезпечити ОСОБА_1 та членів його сімї житлом в місті Севастополі відповідно до вимог діючого житлового законодавства України.

Постанова суду набрала законної сили 07.06.2009.

На виконання вказаної постанови суду 21.07.2009 Балаклавським районним судом міста Севастополя видано виконавчий лист № 2-а-126/2009.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 23.07.2009 на підставі заяви стягувача від 22.07.2009 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а-126/2009. Постановлено боржнику - Квартирно-експлуатаційній частині (морська) добровільно виконати рішення суду у 7-дений строк (до 31.07.2009).

Частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Постановою від 26.10.2009, яка є предметом оскарження, виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа закінчено на підставі пункту 11 частини першої статті 37 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIVвід 21.04.1999.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»№ 606-XIVвід 21.04.1999 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 37 вказаного Закону України на підставі якого винесено оскаржувану постанову, виконавче провадження підлягає закінченню у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.

Частиною третьою статті 76 Закону України № 606-XIVвід 21.04.1999 встановлено, що якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого , виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

Відповідно до частин першої та третьої статті 87 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Аналогічний порядок здійснення виконавчих дій закріплений абзацем третім пункту 10.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158.

Зі змісту постанови Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 26.10.2009 про закінчення виконавчого провадження вбачається, що виконання рішення суду неможливо без участі боржника.

Але само мотивування «виконання неможливо без участі боржника»не є підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", а є підставою для застосовування до боржника штрафних санкцій та інших заходів, передбачених статтею 87 вказаного Закону.

Судом досліджені постанови Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 25.09.2009 та від 26.10.2009 про накладення на боржника штрафів за невиконання законних вимог державного виконавця.

Також судом досліджена копія подання Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі на імя військового прокурора Севастопольського гарнізону від 26.10.2009 про притягнення посадових осіб СТ «Катюша»до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення. Але вказаний боржник не є учасником виконавчого провадження № 436/8.

Представник відповідача у судовому засіданні надав копію подання від 06.11.2009 на імя військового прокурора Севастопольського гарнізону про притягнення посадових осіб Квартирно-експлуатаційної частини (морська) до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення та пояснив, що у поданні від 26.10.2009 зазначені посадові особи іншого боржника у звязку з технічною помилкою.

Але вказані подання не можуть бути прийняти судом в якості доказів виконання Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі усіх вимог Закону щодо порядку виконання судового рішення, оскільки вони надіслані військовому прокурору 02.11.2009 та 09.11.2009, після прийняття постанови від 26.10.2009 про закінчення виконавчого провадження, тобто здійснені поза межами виконавчого провадження № 436/8.

Крім того, представник відповідачів у судовому засіданні не зміг пояснити, чому подання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника було надіслано саме на імя військового прокурора, а не суду, як це вимагається статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, суд дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі порушений порядок виконання виконавчого провадження № 436/8, встановлений Законом.

Згідно з частиною першою та абзацом першим частини другої статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” № 606-XIVвід 21.04.1999 державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частини другої статті 37 вказаного Закону України про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Аналогічну вимогу закріплено пунктом 4.9.2 Інструкції про проведення виконавчих дій.

Матеріалами справи підтверджується, що супровідним листом за вих. № 13895-8 від 26.10.2009 постанова Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2009 надіслана позивачу за адресою: АДРЕСА_1.

Але, як слідує із заяви ОСОБА_1 від 22.07.2009 про відкриття виконавчого провадження, він мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Позивач надав пояснення, що копію постанови про закінчення виконавчого провадження поштою він не отримував, отримав її тільки 06.11.2009 нарочно в приміщенні Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі, що також не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження»закріплені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні, згідно з якими державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Отже, відповідачем були порушені вимоги Закону щодо направлення стягувачеві копії постанови про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши копію постанови про закінчення виконавчого провадження тільки 06.11.2009, що підтверджується поясненнями сторін та матеріалами справи, суд вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів своєчасного і повного виконання рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 26.05.2009 Відділом державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі відповідачем не надано.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2009 прийнята з порушенням вимог діючого законодавства, а тому підлягає визнанню незаконною та скасуванню.

Дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі ОСОБА_2 в частині порушення порядку направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2009 ОСОБА_1 також визнаються судом незаконними на підставі викладеного.

Відповідно до положень частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження»завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Разом з тим, положеннями частини першої статті 41 Закону України № 606-XIVвід 21.04.1999 передбачено, що якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 26.10.2009 про закінчення виконавчого провадження по виконавчому листу Балаклавського районного суду міста Севастополя № 2-а-126/2009.

3. Зобовязати Відділ державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі відновити виконавче провадження по виконавчому листу Балаклавського районного суду міста Севастополя № 2-а-126/2009 про зобовязання Квартирно-експлуатаційної частини (морська) міста Севастополя забезпечити ОСОБА_1 та членів його сімї житлом в місті Севастополі відповідно до вимог діючого житлового законодавства України.

4. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції у місті Севастополі ОСОБА_2 в частині порушення порядку направлення копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2009 по виконавчому листу Балаклавського районного суду міста Севастополя № 2-а-126/2009 ОСОБА_1.

5. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в ГУДКУ у м.Севастополі, одержувач Державний бюджет Ленінського району м.Севастополя 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь ОСОБА_1 (99046, АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачи заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 24 листопада 2009 року о 12 год. 00 хв.