Постанова № 6902052, 19.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19.11.2009 р.                                                                                           № 2а- 41332/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Зелінський С.А.

Відповідача: Матофій Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Земінвест”, звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення від 04 лютого 2009 р. №000006182/0 (від 26 лютого 2009 р. №000006182/1, від 26 березня 2009 р. №000006182/2, від 12 червня 2009 р. №000006182/3), якими визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 4609,80 грн. (чотири тисячі шістсот дев’ять грн. 80 коп.), що складаються із суми за основним платежем – 3546,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1063,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обґрунтовування позову зазначив, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова було здійснено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Земінвест», за наслідками якої було складено акт від 14.01.2009 р. №40/182/32950530 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Земінвест», код 32950530, підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль», код 32948799, за серпень 2006 р., травень 2008 р.» На думку представника позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні, з позовними вимогами не погодилися та пояснили суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 14.01.2009 р. №40/182/32950530 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Земінвест» код 32950530 підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» код 32948799, за серпень 2006 р., травень 2008 р.». В обґрунтування своїх заперечень на позов послався на положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР із змінами та доповненнями, ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України у зв’язку з чим позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 4609,80 грн. (чотири тисячі шістсот дев’ять грн. 80 коп.), що складаються із суми за основним платежем – 3546,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1063,80 грн..

Вказує на те, що в ході проведення виїзної планової перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.06 р. по 30.06.08 р. виявлено, що дані ТОВ «ПБК «Вертикаль», які відображені у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період – не є дійсними. До того ж у вищевказаному акті перевірки зазначено, що порушення вищезазначених положень Закону Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сталося внаслідок того, що укладені позивачем з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» договори N 35 від 06.05.2008 р. та N 31/17-06 від 31.07.2006 р. є нікчемними, отже, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З огляду на викладене, зроблено висновок, що укладені угоди, які виконувались протягом перевіряємого періоду з ТОВ „ПБК Вертикаль” з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків для позивача, а тому в розумінні ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемними. Отже, відповідач вважає, що порушення вищезазначених положень Закону N 334/94-ВР сталося внаслідок того, що укладені Позивачем з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» договори N 35 від 06.05.2008 р. та N 31/17-06 від 31.07.2006 р. є нікчемними, отже, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Підстав для визнання нечинним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач та його представник у судовому засіданні не вбачають, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що в договорі N 35 від 06.05.2008 р., укладеному позивачем з ТОВ «ПБК «Вертикаль» немає дати закінчення строку дії договору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Земінвест», за наслідками якої було складено акт від 14.01.2009 р. №40/182/32950530 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Земінвест» код 32950530 підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Проектно-будівельна компанія «Вертикаль» код 32948799, за серпень 2006 р., травень 2008 р.». За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2008 року у сумі 3546,00 грн, а також завищено від’ємне значення об’єкта податкування за ІІ квартал 2006 року у сумі 6417,00 грн. Висновками акту також встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4. п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту (рядок 26 декларації) на загальну суму 4120,00 грн.

Відповідач, з посиланням на пункт 1 ст.203, п.1 ст.228 ЦК України зазначає, що правочини, укладені між ТОВ „Земінвест” та ТОВ „ПБК Вертикаль” суперечить, зокрема, моральним засадам суспільства та вважається таким, що порушує публічний порядок. Відображення даного правочину в податковому обліку підприємства призвело до зменшення податкових зобов’язань, завищення ПДВ, заявленого до відшкодування, та не сплати до Державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток. З огляду на викладене, відповідач з вказівкою на ст.215 ЦК України вважає, що вказаний правочин є нікчемним.

Судом встановлено, що єдиною підставою для такого висновку про порушення позивачем вищезазначених положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», відповідач вважає те, що згідно акта перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» № 4729/23-32948799 від 08.10.2008 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова встановлено недодержання ТОВ «ПБК «Вертикаль» вимог ч.1 ст.203, 215, п.1. ст. 216, ст.228 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ПБК «Вертикаль» .

З огляду на фактичні обставини справи, суд вважає таку правову позицію відповідача помилковою виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Земінвест” мало взаємовідносини з ТОВ „ПБК Вертикаль”, а саме: були укладені договори підряду на виконання робіт N 35 від 06.05.2008 р. та N 31/17-06 від 31.07.2006 р.

ТОВ „Земінвест” на підставі зазначених угод від ТОВ „ПБК Вертикаль”, яке як і позивач є платником податку на додану вартість, були прийняті та оплачені роботи з облаштування проколу під вулицею Б. Хмельницького для монтажу кабельної лінії та ремонту вводу водопроводу бізнес-центру за адресою вул. Б. Хмельницького, 24. Операції по укладеним угодам були належним чином оформленими шляхом підписання актів виконаних робіт з ТОВ «ПБК «Вертикаль» та отриманням податкових накладних від ТОВ «ПБК «Вертикаль». Слід зазначити, що основним видом діяльності ТОВ «Земінвест» є здавання в оренду власного нерухомого майна та позивач здає в оренду приміщення бізнес-центру за адресою вул. Б. Хмельницького,24. Отже, витрати за укладеними угодами є у розумінні п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Із змісту господарських правовідносин вбачається, що ТОВ «ПБК «Вертикаль» виступало підрядником, а ТОВ «Земінвест» замовником у господарських відносинах, які на думку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, є нікчемними.

Проте, як вбачається із змісту ЦК України, в розумінні ст. 203 ЦК України, нікчемним є правочин, який в момент його вчинення не відповідає вимогам, що законом ставляться до нього за умови, якщо про це прямо зазначено в законі.

Відповідачем не подано доказів, які б свідчили про те, що договірні правовідносини виконання робіт не відповідали вимогам закону, що до них ставляться. Навпаки, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що з приводу кожної господарської операції наявні первинні документи, акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт, податкові накладні.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Кожна господарська операція— дія або подія викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства – фіксується бухгалтерським обліком, виходячи із фактичних даних.

Відповідно до ч.2 ст.3 цього закону, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1 і 3 статті 4 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, підставою для включення або виключення із складу валових витрат певних грошових сум є відповідні первинні документи.

Позивачем надано суду акти виконаних робіт, які є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказані первинні документи є підставою для віднесення сум до складу валових витрат.

Щодо висновку ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про порушення позивачем ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідач, з посиланням на вказані норми права стверджує, що в момент вчинення позивачем правочинів, останні не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ „ПКБ „Вертикаль” з зазначеними у акті перевірки підрядником та замовником, а тому такі правочини згідно ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

З огляду на фактичні обставини справи, суд не може погодитись з такою правовою позицією відповідача і в частині нікчемності зазначеної угоди вважає її помилковою виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203 та ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

Згідно приписів ст.67 Конституції України - кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ „Земінвест” та ТОВ „ПБК Вертикаль” при вчиненні спірних правочинів (робіт по облаштуванню проколу для монтажу кабельної лінії та ремонту вводу водопроводу бізнес-центру) та на час розгляду справи у суді зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, ТОВ „Земінвест” та ТОВ „ПБК Вертикаль” належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

Роботи по договорам підряду №35 від 06.05.2006 р. і 31/17-06 від 31.07.2006 р. виконані у повному обсязі, належним чином прийняті Замовником та оплачені (арк.5 Акту), тобто обумовлені даними правочинами правові наслідки наступили.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про порушення ТОВ „ПБК Вертикаль” вимог податкового законодавства.

Отже, будь–які умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину – відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Щодо відсутності в договорі N 35 від 06.05.2008 р. дати закінчення строку дії договору позивачем було пояснено, що у пункт 9.1. договору дата закінчення строку дії договору мала бути вписана від руки, однак помилково це зроблено не було. Крім того представником позивача було пояснено, що стосовно питання відсутності строку дії договору існує позиція Вищого господарського суду України, яка викладено у листі від 07.04.2008р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", яка полягає у наступному:

Згідно з частиною першою статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Згідно зі звичаєм, що склався в діловому обороті, не зазначення в договорі строку дії договору свідчить про волю сторін на встановлення правила про те, що договір діє до припинення зобов'язання, що виникло з договору, виконанням або з інших підстав відповідно до закону. Отже, за відсутності в господарському договорі строку дії договору у суду немає підстав вважати його неукладеним.

Суд приймає позицію позивача з цього питання та вважає, що не зазначення у договорі моменту закінчення строку його дії за умови повного та належного виконання сторонами обов’язків по договору не є підставою вважати договір неукладеним або нікчемним.

За таких обставин, суд не може погодитися з висновком відповідача, викладеним у акті перевірки від від 14.01.2009 р. №40/182/32950530 відносно нікчемності укладених спірного правочину, оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковим та безпідставним висновок відповідача про порушення ТОВ «Земінвест» п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та 7.4.1 п.7.4. ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4., п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомленнь – рішення належним чином не довів.

Висновки, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначеннясуми податкового зобов’язання на прибуток у загальній сумі 4609,80 грн., внаслідок чого податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 04 лютого 2009 р. №000006182/0 (від 26 лютого 2009 р. №000006182/1, від 26 березня 2009 р. №000006182/2, від 12 червня 2009 р. №000006182/3) є протиправними і підлягають скасуванню.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкових повідомленнь-рішеннь –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова від 04 лютого 2009 р. №000006182/0 (від 26 лютого 2009 р. №000006182/1, від 26 березня 2009 р. №000006182/2, від 12 червня 2009 р. №000006182/3), якими визначено суму податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток у загальній сумі 4609,80 грн. (чотири тисячі шістсот дев’ять грн. 80 коп.), що складаються із суми за основним платежем – 3546,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1063,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Земінвест" (61050, м.Харків, вул. Б.Хмельницького, 24, код 32950530) судовий збір в розмірі в розмірі 3,40 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 24.11.2009р.

Суддя                                         П'янова Я.В.