Постанова № 6901978, 18.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2009 р.                                                                                 № 40057/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чалий І.С.

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.

за участю представників сторін:

позивача Дудар І.В.,

відповідача Діанової С.Ю..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Іпріс" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова: №№0000522310/0 від 15.04.2009 року, 0000522310/1 від 20.05.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання (донарахування) з ПДВ за основним платежем у розмірі 419572,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 209786,00 грн.; №№ 0000512310/0 від 15.04.2009, 0000512310/1 від 20.05.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 524466,23 грн. та штрафних санкцій у розмірі 262233,12 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за результатами проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ ВК "Іпріс", відповідачем 30.03.2009р., було складено акт перевірки за № 842/23-104-31340426, за наслідками якого винесені оскаржувані рішення. Позивач наполягає на неправомірності рішень відповідача, пов’язаних із визнанням нікчемними договорів, укладених між позивачем і його контрагентом ТОВ "ПБК "Вертикаль". Позивач стверджує, що прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать нормам Цивільного кодексу України, Законів України "Про державну податкову службу в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", оскільки взаємовідносини ТОВ ВФ "Іпріс" із ТОВ "ПБК "Вертикаль" та відображення їх результатів у податковому обліку ТОВ ВФ "Іпріс". ТОВ ВФ "Іпріс" не мало підстав для сумнівів у належній сплаті ТОВ "ПБК "Вертикаль" відповідних податків та зборів та/або у легальності діяльності зазначеного підприємства, оскільки такі обставини були підтверджені результатами зустрічних перевірок ТОВ "ПБК "Вертикаль".

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав та зазначив, що за результатами перевірки ТОВ "Іпріс" встановлено порушення ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.238 ЦК України в частині недодержання вимог цих статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними поправочинах, здійснених ТОВ ВФ "Іпріс", в порушення ст.3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року донараховано податку на прибуток у розмірі 524465 грн.; в порушення ст.3, ст.4 Закону України від 03.04.1997 №168-97 ВР "Про податок на додану вартість" донараховується податок на додану вартість у розмірі 419572 грн. Перевірка ТОВ ВФ "Іпріс" в розрізі контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ТОВ "ПБК "Вертикаль" за період з 01.04.06 по 30.06.08 проводилась фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова. Перевіркою ТОВ ВФ "Іпріс" встановлено порушення пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 419572 грн. У зв'язку з чим, вважав позовні вимоги безпідставними та необгрунтованими.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, повно і всебічно дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

Фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Іпріс" щодо правових взаємовідносин з платником податків ТОВ "ПБК "Вертикаль" за період 01.04.2006 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки було складено акт №842/23-104/31340426 від 30.03.2009 року.

Начальником ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова за результатами перевірки винесено ТОВ "Іпріс" податкове повідомлення-рішення від 15.04.2009 року № 0000512310/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 786699,35 грн. ( з них: за основним платежем 524466,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 262233,12 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 15.04.2009 року № 0000522310/0 про застосування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 629358 грн. ( з них: за основним платежем 419572 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 209786 грн.).

Перевірка ТОВ ВФ "Іпріс" в розрізі контрагентів щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "ПБК "Вертикаль" за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року проводилась фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова.

Перевіркою ТОВ ВФ "Іпріс" встановлено порушення пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 419572 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договорів з поставки металопрокату, позивачем сплачено ТОВ "Проектно-будівельна компанія "Вертикаль" у періоді, що перевірявся грошові кошти, а в свою чергу отримало від ТОВ "ПБК "Вертикаль" металопрокат, що підтверджується видатковими накладними.

Протягом виконання сторонами договору ТОВ "ПБК "Вертикаль" видавало податкові накладні. Отриманий від ТОВ "ПБК "Вертикаль" металопрокат було повністю використано у якості сировини на виробництво агрегатів профілювання та поставлено покупцям Позивача, що має підтвердження договорами та Деклараціями про валютні цінності. Металопрокат, що прибався у ТОВ "ПБК "Вертикаль" - основний матеріал для виробництва цього обладнання, що підтверджується наданими калькуляціями вартості виробництва.

Крім того, ТОВ ВФ "Іпріс" потягом перевіряємого періоду здійснював закупівлю подібного металопрокату й у інших продавців, що підтверджується накладними та договорами.

Позивач у ході судового розгляду підтвердив укладення та виконання договорів з поставки металопрокату із ТОВ "ПБК "Вертикаль" №05/02/07 від 05.02.2007 року, №20/05/08 від 20.05.2008 року.

Позивач на підставі пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відніс до валових витрат вартість придбаного металопрокату, з урахуванням яких сформовано податковий кредит ТОВ ВФ "Іпріс" і заявлено до відшкодування ПДВ у сумі 419572,00 грн.

Відповідач також підтверджує укладення даних договорів, однак прийняв рішення про визнання їх нікчемними (недійсними) на підставі ст. 228, ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

На підтвердження своїх доводів, відповідач посилається на те, що згідно податкової звітності та наданих для перевірки ТОВ "ПБК "Вертикаль" документів, у "ПБК "Вертикаль" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди. Крім того, під час перевірки ТОВ "ПБК "Вертикаль", останнім не було надано договори, угоди, кошторисна документація на виконання будівельних робіт, прибуткові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, журнали-ордери по рахунку 372, по рахунку 685 та інші первинні документи.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що угоди укладені між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль" за №05/02/07 від 05.02.2007 року, №20/05/08 від 20.05.2008 року є недійсними (нікчемними), оскільки не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, у свою чергу, звертає увагу на те, що всупереч приписам п.п. 2.2.17, 2.3.3 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., відповідач, у акті перевірки, взагалі не відобразив аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ ВФ "Іпріс", не зазначив в чому полягають порушення зі сторони позивача Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", і які конкретні норми були ним порушені.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ст. 215 ч. 1 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За своєю правовою суттю договори №05/02/07 від 05.02.2007 року, №20/05/08 від 20.05.2008 року є договорами поставки, можливість укладення яких передбачено главою 61 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач же не назвав конкректну норму закону України, який би визнавав недійсність (нікчемність) правочинів за договорами №05/02/07 від 05.02.2007 року, №20/05/08 від 20.05.2008 року, укладених між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що договори за №05/02/07 від 05.02.2007 року, №20/05/08 від 20.05.2008 року, укладені між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль", були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування таких договірних відносин, вважає, що укладені договори порушують публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав їх недійсними (нікчемними).

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем. Доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача та TOB "ПБК "Вертикаль" на укладання таких договорів в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договорами, укладеними між ТОВ "ПБК "Вертикаль" і позивачем спростовуються як поясненням позивача, так і документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про реальність операції з будівельно-монтажних робіт, реальність часу здійснення операції та фактичну наявність їх результатів.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду достатніх доказів того, що ТОВ "ПБК "Вертикаль" фактично не здійснювалась поставка металопрокату, яка була предметом договірних відносин між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль".

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно з ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На час укладення угоди між позивачем та TOB "ПБК "Вертикаль" вказане підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платником податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов’язує настання наслідків нікчемності угоди, передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини, укладені між позивачем та TOB "ПБК "Вертикаль", є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що факт товарності угоди та фактичний розрахунок за неї підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ.

Отже, виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що податкові накладні, які виписані TOB "ПБК "Вертикаль" на виконання договору є чинними, оскільки TOB "ПБК "Вертикаль" є платником ПДВ, а отже має права видавати вище зазначені податкові накладні.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. А в абзаці 2 цього ж підпункту зазначається, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Позивач під час судового засідання надав всі необхідні документи. У відповідності до вимог ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а отже не подача податкової звітності контрагентом позивача не може свідчити про недійсність укладених та виконаних угод, укладених з моменту державної реєстрації контрагента до моменту виключення його з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних, бо будь-які докази того, що TOB "ПБК "Вертикаль", не здійснювало господарські операції відповідачем у відповідності до ст. 71 КАС України суду надано не було.

Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції накладаються на платників податків, у зв’язку із порушенням податкового законодавства.

У зв’язку з тим, що судом встановлено відсутність зі сторони позивача порушення податкового законодавства, відповідачем неправомірно нараховані штрафні санкції: з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 524466,23 грн. та штрафних санкцій у розмірі 262233,12 грн.. та штрафні санкції з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 419572,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 209786,00 грн.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги ТОВ ВФ "Іпріс" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Іпріс" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним – задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення, прийняті державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова: №№0000522310/0 від 15.04.2009 року, 0000522310/1 від 20.05.2009 року, про визначення суми податкового зобов'язання (донарахування) з ПДВ за основним платежем у розмірі 419572,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 209786,00 грн.; №№0000512310/0 від 15.04.2009 року, 0000512310/1 від 20.05.2009 року про визначення суми податкового зобовьязання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 524466,23 грн. та штрафних санкцій, у розмірі 262233,12 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Іприс" судовий збір в розмірі 3,40 грн. .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 23.11.2009 року.

Суддя                                                                                           І.С.Чалий