Постанова № 6901929, 26.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26.11.2009 р.                                                                                           № 2а- 40729/09/2070                                         Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,

за участі :

представника позивача - Коваленка Д.С.,

представника відповідача - Рум'янцевої І.І.,

прокурора - Шалімова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева"

простягнення заборгованості, -

встановив:

          Заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові звернувся до суду із позовом, у якому (з урахуванням уточнень) просив стягнути з відповідача, Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" заборгованість зі сплати податкового боргу у розмірі 336 789,06 грн. та пені в сумі 50 грн. 30 коп.

          В обґрунтування заявлених вимог указував, що згідно з складеними розрахунками збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту відповідач самостійно задекларував суму податкового зобов"язання за 3 квартал 2007р. - півріччя 2009р. в загальному розмірі 336 789,06 грн. У встановлені чинним законодавством строки ДП "Завод ім. В.О. Малишева" вказану суму самостійно задекларованих податкових зобов'язань не сплатив. Окрім того, у зв"язку з несвоєчасним погашенням суми податкового боргу відповідачу була нарахована пеня у розмірі 50 грн. 30 коп. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив позов задовольнити в повному обсязі.

          Відповідач, ДП "Завод імені В.О. Малишева" проти позову заперечував.

          В обгрунтування незгоди з позовом зазначив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. відносно ДП "Завод імені В.О. Малишева" порушено справу №Б-39/195-09 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Також указував на пропуск позивачем строку звернення до суду щодо частини позовних вимог. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, ДП "Завод імені В.О. Малишева", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання –юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 14315629, а відтак має правовий статус суб’єкта господарювання - юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великим платниками податків у місті Харкові. Перелічені обставини визнаються сторонами, у суду не виникає сумнівів у достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, а тому ці обставини додаткового перед судом не доказуються.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в силу норм Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за наведеними у ст..3 КАС України ознаками є суб'єктом владних повноважень, звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом, що передбачено п.11 ст. 10 і п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", а тому спір по даній справі підлягає вирішенню в порядку КАС України.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки норми КАС України не встановлюють виключення з наведеного правила, то суд вважає, що воно підлягає застосуванню в тому числі і при розв'язанні спорів за зверненнями суб'єкта владних повноважень.

          Оскільки спір виник з приводу не оплати відповідачем, ДП «Завод ім. В.О. Малишева»суми податкового зобов’язання по збору за спеціальне водокористування, то при вирішенні справи слід виходити з приписів п.13 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування», згідно з яким збір за спеціальне використання природних ресурсів належить до загальнодержавних зборів.

          Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затверджений постановою КМУ від 16.08.1999р. №1494 (далі за текстом –Порядок).

          Згідно з п.14-1 Порядку розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

Збір сплачується водокористувачами протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

          Означені норми Порядку відповідають приписам п.п.4.1.4 п.4.1 ст..4 і п.п.5.3.1 п.5.3 ст..5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в частині подачі та оплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач подав до СДПІ по РВПП у м. Харкові розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, в яких задекларував такі податкові зобовязання: за 9 місяців 2007р. - 30.220,55грн. і 77,09грн., за 2007 рік –42.700,00грн. і 75,00грн., за І квартал 2008р. –46.051,04грн. і 62,73грн., за півріччя 2008р. –34.469,72грн. і 70,33грн., за 9 місяців 2008р. –36.232,21грн. і 84,82грн., за 2008 рік –30.863,77грн. і 116,90грн., за І квартал 2009р. –52.666,38грн., за півріччя 2009р. - 60.442,06грн.

Відтак, загальна сума податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, що був самостійно обрахований відповідачем та зазначений в розрахунках, які в силу ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»мають статус податкових декларацій, склала –334.132,6грн.

Частиною 3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»передбачено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Системно аналізуючи норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що окрім вище перелічених підстав, з якими закон пов’язує припинення обов’язку платника податків –юридичної особи по сплаті податку (збору, обов’язкового платежу), п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»запроваджено окремий правовий інститут –списання податкового боргу, який передбачає звільнення платника податків від виконання обов’язку по оплаті податкового зобов’язання у спосіб припинення існування самого податкового зобов’язання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд відзначає, що відносно спірної суми заборгованості по оплаті збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту строки оплати податкових зобов’язань в сумі 334.132,6грн. сплинули, разом з тим не виявлено ні доказів їх оплати, ні існування підстав припинення обов'язку по оплаті цього збору або списання податкового боргу, що утворився внаслідок його несплати.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту в сумі 334.132,6грн. знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Щодо решти заявленої до стягнення (з урахуванням уточнених вимог) суми заборгованості в розмірі 2.606,15грн. (336.789,06грн. заявленої до стягнення заборгованості –334.132,6грн. заборгованості по оплаті збору, існування якої пітверджено матеріалами справи –50,31грн. пені) ані прокурором, ані позивачем не подано суду доказів законності виникнення обов’язу відповідача по її оплаті, а тому в цій частині наявність заборгованості є непідтвердженою.

Вирішуючи спір в частині порядку оплати підтвердженої матеріалами справи суми заборгованості по оплаті збору в розмірі 334.132,6грн., суд керується ч.1 ст.67 Конституції України, де вказано, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З наданої відповідачем до матеріалів справи ухвали Господарського суду Харківської області від 29.09.2009р. по справі №Б-39/195-09 судом з’ясовано, що відносно відповідача, ДП «Завод ім.. В.О. Малишева»порушено провадження у справі про банкрутство.

Строки оплати спірної суми заборгованості закінчились до дати винесення господарським судом ухвали від 29.09.2009р.. Отже, означена заборгованість за приписами ст..1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є вимогами конкурсного кредитора. Порядок заявлення вимог конкурсного кредитора регламентований ч.1 ст.14 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з яким конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

З огляду на приписи наведеної норми у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по оплаті збору в сумі 334.132,6грн. належить відмовити, так як вимоги щодо стягнення спірної суми заборгованості, яка в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є вимогами конкурсного кредитора, необхідно заявляти в межах провадження у справі про банкрутство, а в сумі 2.606,15грн. –за недоведеністю вимог.

Доводи відповідача про відсутність у заступника прокурора міста права подавати позов в інтересах держави в особі органу державної податкової служби України судом відхиляються, так як суперечать ст..36-1 Закону України «Про прокуратуру»щодо підстав представництва прокурором інтересів Держави та визначенню прокурора в розумінні даного акту законодавства.

Також судом відхиляються як необґрунтовані і доводи відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до адміністративного суду з позовом.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.99 КАС України).

На вимогу окружного адміністративного суду відповідачем були надані ухвали Господарського суду Харківської області з питання прийняття судом рішень про банкрутство ДП «Завод ім.. В.О. Малишева». З наданих відповідачем ухвал господарського суду випливає, що 17.09.2007р. було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, ДП «Завод ім.. В.О. Малишева»(ухвала від 17.09.2007р. по справі №Б-39/161-07). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2009р. заява ініціюючого кредитора по справі №Б-39/161-07 була залишена без розгляду. Строки оплати спірної суми заборгованості зі збору в розмірі 334.132,6грн. припадають на період здійснення Господарським судом Харківської області провадження у справі №Б-39/161-07 про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева». Представником відповідача в судовому засіданні визнано, що публікація оголошення про порушення провадження у справі Господарського суду Харківської області №Б-39/161-07 про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева»не здійснювалась. Вказана обставина підтверджена також і ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2009р. по справі №Б-39/161-07. Отже, строк звернення до адміністративного суду з позовом відносно стягнення спірної суми заборгованості по оплаті збору в розмірі 334.132,6грн. для позивача не сплинув, адже і не розпочинався.

Стосовно вимоги про стягнення спірної суми пені суд зауважує на такому.

Правові відносини з нарахування пені унормовані ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так, п.п.16.1.1 цієї статті вказано, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

          З пояснень представників сторін та матеріалів справи судом встановлено, що сума пені в розмірі 50,31грн. за несвоєчасне погашення податкового боргу по збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, була нарахована позивачем.

          За встановленими ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»правилами при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків (що має місце у спірних правовідносинах) - нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом (п.п. «а»п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 закону) і закінчується або у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу (п.п.16.3.1 п.16.3 ст.16 закону), або у день стягнення коштів або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення податкового боргу (п.п.16.3.2 п.16.3 ст.16 закону).

          У спірних правовідносинах позивач розрахував суму пені виходячи не з дня прийняття банком платіжного доручення і не з дня стягнення з відповідача коштів або відчуження з його власності (повного господарського відання) певних активів (як це передбачено законом), а з дня введення Господарським судом Харківської області мораторію по справі №Б-39/161-07, що суперечить ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          За таких обставин, вимога про стягнення заборгованості по оплаті пені в сумі 50,31грн. визнається судом необґрунтованою, внаслідок чого залишається без задоволення.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 12, ч. 1 ст. 158. ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

постановив:

          Адміністративний позов Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові до Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі буде виготовлена 01.12.2009р.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.