Ухвала суду № 69014776, 20.09.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14164/17

н/п 1-кс/640/7595/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Садовського К.С.,

за участю секретаря - Ворончук Н.А.,

слідчого - Бичіхіної Л.А..,

розглянувши в судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м. Харкові клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12016220430000235, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2017 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_2, по кримінальному провадженню № 12016220430000235 від 19.01.2016року, в якому вона просить накласти арешт на нерухоме майно - квартиру № 17, розташовану за адресою: м. Харків, вул.23 Серпня, 55 Б, яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220430000235, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.01.2016.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період 26.11.2015 по 04.12.2015 невстановлені особи, використавши втрачений у 2012 році паспорт ОСОБА_4, підробили правовстановлюючі документи від її імені на квартиру АДРЕСА_1 та нотаріально посвідчили на підставі підробленого свідоцтва про право власності на житло серії 1-98-140735, виданому 04.09.1998 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, договір дарування від ОСОБА_4 на ОСОБА_5 та в подальшому, 27.11.2015 та 04.12.2015 нотаріально посвідчили два договори купівлі - продажу зазначеної квартири на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно.

В ході досудового розслідування кримінального провадження, отримано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно права власності, інших речових прав, іпотеки, обтяжень ОСОБА_7.

Так, встановлено, що 14.03.2015 року ОСОБА_7 уклала договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 з ОСОБА_8, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9: серія та номер 126 від 14.03.2015.

В подальшому, 25.12.2015 вказана квартира була продана ОСОБА_3, яка в теперішній час є власницею згідно з договором купівлі продажу, серія та номер: 2317 від 25.12.2015, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10

Однак, досудовим розслідуванням встановлено, що 27.01.2015 в квартирі АДРЕСА_2 працівниками КП «Чисте місто»/«Чистый город», під час прибирання вказаної квартири, яка майже повністю була засмічена, виявлений труп з гнилісними змінами (давниною близько 2-х тижнів) невідомої, віком приблизно 60-70 років. Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області за вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за №12015220480000479 від 28.01.2015 за ч. 1 ст. 115 КК України. В подальшому, 05.02.2015, особу виявленого трупу встановлено як ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також знайдено паспорт серії ММ 057730 на імя ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданий Київським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області 09.12.1998 р., який зберігається в матеріалах провадження.

В звязку з тим, що правочин було оформлено від імені померлої особи, вказане свідчить про відсутність волевиявлення власниці квартири на її продаж та вказує на нікчемність правочину купівлі-продажу, який укладено з метою незаконного заволодіння чужим майном.

За фактом шахрайського заволодіння квартирою № 17 по вул. 23 Серпня, 55-Б у м. Харкові внесено відомості до ЄРДР за номером 12017220000001161 від 12.09.2017 за ч.3 ст. 190 КК України, та в подальшому вказане провадження обєднано з кримінальним провадженням №12016220430000235.

Таким чином, слідство вважає, що право власності на квартиру АДРЕСА_2, здобуто злочинним шляхом, а, відповідно, квартира є безпосереднім обєктом протиправних кримінальних дій та речовим доказом у кримінальному провадженні.

У звязку з тим, що правочин було оформлено від імені померлої особи, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що ОСОБА_7, приватний нотаріус ОСОБА_9 та невстановлені особи незаконно заволоділи квартирою ОСОБА_8, а в подальшому здійснили продаж зазначеної квартири.

З метою виключення можливості протиправно розпорядитись квартирою № 17 по вул. 23 Серпня, 55 Б у м. Харкові, оскільки її подальше відчуження унеможливить відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,до моменту закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню, для виконання можливих рішень суду в частині забезпечення цивільного позову, повернення права власності на нерухомість законним володільцям, а також враховуючи те, що зазначена квартира є предметом вчиненого злочину, з метою збереження речового доказу, орган досудового розслідуванняпросить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2.

При розгляді клопотання в судовому засіданні слідчий його підтримала.

ОСОБА_3, власниця майна, у судове засідання не викликались, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12016220430000235, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 цього Кодексу, а саме: запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, якою визначено, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України, а тому з метою забезпечення збереження речового доказу, а також запобігання можливості відчуження нерухомого майна, вважає за доцільне накласти арешт на квартиру № 17 у будинку № 55 Б по вул. 23 Серпняу м. Харкові, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3, яка є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості про факти чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, шляхом заборони її відчуження у будь-який спосіб.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню №12016220430000235, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру № 17, розташовану за адресою: м. Харків, вул.23 Серпня, 55 Б, яка в теперішній час належить на праві приватної власності ОСОБА_3, шляхом заборони її відчуження у будь-який спосіб.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя К.С.Садовський