Ухвала суду № 69013513, 20.09.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1876/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Авраменко Т. М.

УХВАЛА

20.09.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Авраменко Т.М.,

суддів: Суровицької Л.В., Чельник О.І.

секретар Бодопрост М.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Олександрійської міської ради на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2017 року у справі за позовом Олександрійської міської ради до ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Ужовтні 2016 року Олександрійська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії.

Зазначала, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку № 266294 від 30 грудня 2011 року відповідачці належить земельна ділянка площею 0,0605 га за адресою: м. Олександрія, вул. Культурна, 85, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 3510300000:01:033:0010. За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23 серпня 2016 року № НОМЕР_1, відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець, що здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); код КВЕД 47.19 інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.89 роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами.

24 червня 2016 року, в ході проведення самоврядного контролю цільового використання земельної ділянки за адресою: м. Олександрія, вул. Культурна, 85, уповноваженою комісією було складено акт № 8, в якому зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці фактично розташований не житловий будинок, а магазин. Згідно наказу Держкомзему України від 23 липня 2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земельних ділянок, якою передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків і господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) віднесені до земель житлової забудови та мають свій код КВЦПЗ - 02.01., а земельні ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - віднесені до земель громадської забудови і мають код КВЦПЗ - 03.07. Отже, це земельні ділянки різного призначення і при використанні присадибної земельної ділянки під розміщення обєкта торгівлі необхідно змінювати цільове призначення такої земельної ділянки або її частини.

Відповідач використовує належну їй земельну ділянку та житловий будинок для здійснення господарської діяльності, однак не змінює цільове призначення земельної ділянки, в результаті чого уникає та не сплачує земельний податок за використання земельної ділянки в комерційних цілях.

Просила зобовязати ОСОБА_2 у трьохмісячний термін з дня набрання законної сили рішенням суду розробити проект землеустрою по зміні цільового призначення (використання) земельної ділянки площею 0,0605 га, з «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» на «для будівництва і обслуговування будівель торгівлі» та подати до Олександрійської міської ради на затвердження.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 січня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2017 року провадження у справі закрито відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України. Суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що суд не взяв до уваги, що у відносинах, які склалися між сторонами, позивач не здійснював владних управлінських функцій, а виступав як субєкт, право якого було порушене. В даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. Суд дійшов помилкового висновку, що цей позов, предметом якого є порушене право Олександрійської міської ради, повинен розглядатися за правилами КАС України.

В засідання апеляційного суду сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи під розписку (а.с.60-61,66-67), не прибули. Представник позивача подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.68).

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи (ч.2 ст.305 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з таких підстав.

Закриваючи провадження в цивільній справі, суд виходив з того, що в порядку цивільного судочинства не може розглядатися спір між сторонами, який має ознаки публічно-правового, оскільки виник в процесі здійснення позивачем владних управлінських функцій щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства, однак погодитися з таким висновком суду не можна.

Згідно з п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суддя закриває провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Позивач просив зобовязати відповідача розробити проект землеустрою по зміні цільового призначення (використання) земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності відповідача на підставі Державного акту та має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а фактично на земельній ділянці знаходиться не житловий будинок, а магазин.

Таким чином між сторонами виник спір щодо цільового використання земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановленихКонституцієюта законами України.

Суд не зазначив, яким Законом України визначається право міської ради, як субєкта владних, повноважень на звернення саме з адміністративним позовом до суду про зміну цільового використання земельної ділянки.

Посилання суду на повноваження ради в галузі земельних відносин, зазначені в п. "є" ч.1 ст.12 ЗК України, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного і екологічного законодавства, не є підставою для застосування у правовідносинах, які виникли між сторонами, пункту 5 ч.2 ст.17 КАС України.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-381 цс 15, в якій зазначено, що виключно конкретним законом визначається право на звернення до суду субєкта владних повноважень на виконання владних управлінських функцій в порядку адміністративного судочинства.

Розяснення щодо юрисдикції земельних спорів містяться також в пунктах 6 і 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

За таких обставин ухвалу суду про закриття провадження у справі не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, і оскільки ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, то відповідно до п. 4 ч.2 ст.307 ЦПК України справа повертається до суду першої інстанції.

Керуючись п.4 ч.2 ст.307, ст.311, п.2 ч.1 ст.314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Олександрійської міської ради задовольнити.

Скасувати ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2017 року, а справу повернути в той же суд .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: Л.В.Суровицька

ОСОБА_3