Ухвала суду № 69011389, 20.09.2017, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/763/15-к

Провадження № 1-кп/175/33/15

У х в а л а

Іменем України

20 вересня 2017 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Новік Л.М.,

сіддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря Паленко І.М.,

за участю прокурора Мікуліна Н.А.,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілої ОСОБА_7,

законного представника потерпілої ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні у сел. Слобожанське кримінальне провадження № 12014040670000599 відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.27, п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 та ч.4 ст.27, ч.3 ст.146 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився в м. Горлівка Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 та ч.2 ст.27, ч.3 ст.146 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 та ч.2 ст.27, ч.3 ст.146 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_10, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_11 раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, п.3,6,11,12 ч.2 ст.115 та ч.2 ст.27, ч.3 ст.146 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

У судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а обвинуваченому ОСОБА_9 продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Законний представник потерпілої ОСОБА_8, представник потерпілої ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора.

Захисники ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання та просили змінити їх підзахисним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора, а навпаки заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 способу виконання запобіжного заходу, а саме, домашній арешт з цілодобового на певний період доби, посилаючись на те, що ОСОБА_9 на протязі тривалого часу знаходиться в умовах цілодобового домашнього арешту, через відсутність достатніх коштів, обвинувачений не в змозі забезпечити себе тими медичними ліками, які йому пропонують профільні лікарі та які він систематично відвідує.

Обвинувачені підтримали думку своїх захисників та просили змінити відносно них запобіжний захід.

Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобовязаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; репутацію підозрюваного, обвинуваченого, наявність у нього судимостей.

При прийнятті такого рішення суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема сформульовану в рішеннях «Марченко проти України» та «Лабіта проти Італії», згідно з якими тримання під вартою є виправданим у певному випадку, а саме тоді, коли суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував (рішення у справі «Харченко проти України») на тому, що п.4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувалися затримання та подальше тримання під вартою. Зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення особи свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.

Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи, що дія запобіжного заходу припиняє свою дію 24 вересня 2017 року, виходячи з мети і підстав застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, що були підставою для неодноразового продовження під час судового розгляду, які до цього часу не відпали і не зменшилися, підвищеної суспільної небезпечності інкримінованих злочинів і суворість покарання, яке загрожує їм у разі доведеності вини за вчинення умисного особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства до потерпілої, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченим ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час судового розгляду на строк 60 днів. На думку суду інші (альтернативні) види запобіжних заходів не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11

У звязку з цим клопотання захисників про зміну ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_11С запобіжного заходу на домашній арешт не підлягають задоволенню.

Щодо заявленого клопотання захисника ОСОБА_3 колегія суддів приходить до висновку, що воно обґрунтоване та підлягає задоволенню частково, оскільки суду надані докази відвідування ОСОБА_9 лікувальних закладів для отримання належної медичної допомоги, у звязку з чим колегія суддів вважає необхідним дозволити залишати місце цілодобового домашнього арешту для проходження лікування у медичних лікувальних закладах. Підстав для зміни домашнього арешту обмеженого певним часом колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченим ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою, продовжити на час судового розгляду кримінального провадження строком на 60 днів, тобто до 18 листопада 2017 року.

Клопотання сторони захисту про зміну цим обвинуваченим запобіжного заходу -залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Запобіжний захід ОСОБА_9 у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжити на час судового розгляду кримінального провадження строком на шістдесят днів, тобто до 18 листопада 2017 року, дозволивши ОСОБА_9 залишати місце цілодобового домашнього арешту для проходження лікування у медичних закладах м. Дніпра, а саме: КЗ «Клінічно-онкологічний диспансер», який знаходиться за адресою: м.Дніпро. вул..Космічна,21, КЗ «Міська клінічна лікарня №10», який знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул.. Ломана, 4, КЗ «Міська багатопрофільна клінічна лікарня №4», який знаходиться за адресою: м.Дніпро, вул. Ближня,31.

Копію ухвали вручити прокурору і обвинуваченим, а також направити начальнику Дніпровської УВП №4 УДПС України у Дніпропетровській області та начальнику Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.М. Новік