Постанова № 69010311, 21.09.2017, Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/815/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2017 р. м.Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Тіслюк І.І. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо направлення на адресу Міністерства оборони України заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 04 вересня 2017 року звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 07 липня 2017 року № 73, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності; встановити судовий контроль за виконанням Міністерством оборони України рішення суду та зобов'язати Міністерство оборони України протягом місяця, з дня набрання рішенням суду законної сили, подати звіт про виконання рішення суду.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 01.11.1984 р. по 26.11.1986 р. він проходив військову службу в лавах Збройних Сил колишнього СРСР, в тому числі в період з 20.02.1985 р. по 20.11.1986 р. приймав особисту участь в бойових діях на території демократичної республіки Афганістан, є учасником бойових дій та інвалідом війни. Під час проходження військової служби у республіці Афганістан приймав особисту участь у бойових діях, та у 1985 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок, контузію головного мозку. 22 травня 2013 року згідно висновку спеціаліста Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз № 844/ж рубці, які залишилися після отримання ним множинного мінно-вибухового осколкового поранення, є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби під час виконання службових обов'язків у 1985 році. Відповідно до протоколу № 1793 від 24.07.2013 року Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв: «поранення, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії». Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 004192 від 27.07.2014 року йому первинно встановлено ІІІ групу інвалідності - поранення, контузія та захворювання, поранення пов'язане з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 15.07.2015 року відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 018178 від 15.07.2015 року ОСОБА_1 повторно встановлена ІІІ група інвалідності - безтерміново. Причина інвалідності: поранення, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 17.07.2015 року отримав посвідчення інваліда війни ІІІ групи серії НОМЕР_1.

Тому, відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону України від 20.12.1991 р. №2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» вважає, що має право на отримання одноразової грошової допомоги в зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. № 975. Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.03.2017 р. (справа № 730/273/17), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 р. його позовні вимоги було задоволено та зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат направити на адресу Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи про призначення та виплату одноразової грошової допомоги. На виконання вказаного судового рішення Чернігівським обласним військовим комісаріатом 30.06.2017 року було надіслано документи ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Проте, в порушення п.13 ч.2 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходженняслужби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2013 року № 975, відповідно до якого Міністерство оборони України зобов'язане протягом 1 місяця розглянути заяву про призначення одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, Міністерством оборони України його заява про призначення одноразової грошової допомоги розглянута та 04 серпня 2017 року було затверджено Протокол від 04 серпня 2017 року № 83, відповідно до якого йому було відмовлено у призначенні даної допомоги, так як заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення, який передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, оскільки вважає його таким, що порушує його права і законні інтереси та прийнятим з порушенням вимог закону, оскільки відповідач повинен був прийняти рішення про виплату йому одноразової грошової допомоги на підставі наданих ним документів, зокрема, і висновку виданого Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України, що є документом, який підтверджує причини та обставини його поранення, зокрема те, що воно не пов'язане з вживанням алкогольних, наркотичних чи токсичних речовин та не пов'язане з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 05 вересня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі з доданими документами отримав 11 вересня 2017 року, не подавши у встановлений законом строк заперечення проти позову.

Третя особа копію ухвали про відкриття скороченого провадження у справі з доданими документами отримала 31 серпня 2017 року, і направила до суду заперечення по даній справі, де зазначає, що позивач не має права на одноразову грошову допомогу, так як інвалідність йому встановлена у понад трьохмісячний термін після звільнення з військової служби; одноразова грошова допомога призначається і виплачується в тому числі іншими центральними органами виконавчої влади - особам, які звільнилися з прикордонних військ - Адміністрацією Держприкордонслужби; позивачем не надано документ, що свідчить про причини та обставини поранення.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності зі ст.183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з 01.11.1984 р. по 26.11.1986 р. проходив військову службу в лавах Збройних Сил колишнього СРСР, в тому числі в період з 20.02.1985 р. по 20.11.1986 р. приймав особисту участь в бойових діях на території демократичної республіки Афганістан, є учасником бойових дій та інвалідом війни. Під час проходження військової служби у республіці Афганістан приймав особисту участь у бойових діях, та у 1985 році отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, лівої верхньої кінцівки, обох нижніх кінцівок, контузію головного мозку.

Згідно висновку спеціаліста Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз № 844/ж від 22.05.2013 року рубці, які залишилися після отримання ним множинного мінно-вибухового осколкового поранення, є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби під час виконання службових обов'язків у 1985 році. Відповідно до протоколу № 1793 від 24.07.2013 року Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв: «поранення, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії». Відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 004192 від 27.07.2014 року йому первинно встановлено ІІІ групу інвалідності - поранення, контузія та захворювання, поранення пов'язане з виконанням військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 15.07.2015 року відповідно до Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА № 018178 від 15.07.2015 року ОСОБА_1 повторно встановлена ІІІ група інвалідності - безтерміново. Причина інвалідності: поранення, контузія та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 17.07.2015 року отримав посвідчення інваліда війни ІІІ групи серії НОМЕР_1, є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

30 січня 2017 року з метою вирішення питання про виплату одноразової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, в країнах де велись бойові дії, ОСОБА_1 звернувся до Борзнянського РВК з відповідною заявою та копіями необхідних документів.

30 січня 2017 року за № 162 Борзнянським РВК було надіслано до Чернігівського ОВК документи позивача для призначення виплати одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, 15 лютого 2017 року за № 5/535с Чернігівський ОВК надіслав на адресу Борзнянського райвійськкомату листа, в якому зазначив, що документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги розглянуті та повертаються без реалізації, так яквідповідно до пп.6 п.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби.

16 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського військового комісаріату про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо направлення на адресу Міністерства оборони України документів на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю.

Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30 березня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Чернігівський обласний військовий комісаріат подав апеляційну скаргу, проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання рішення суду 30.06.2017 року Чернігівський обласний військовий комісаріат надіслав документи ОСОБА_1 щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.

04 серпня 2017 року Комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняла рішення, оформлене Протоколом № 83, затвердженого Міністром оборони України від 04 серпня 2017 року, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, так як на день звільнення з військової служби він проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, Міністерство оборони України не здійснювало розрахунок під час звільнення з Прикордонних військ КДБ СРСР; заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення, який передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Однак, суд не може погодитись з такою позицією та вважає безпідставними доводи відповідача про те, що до заяви позивач не додав відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов'язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992р. №2232-ХІІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону №2232-ХІІІ, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст.41 Закону №2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання (ч.1 ст.16 Закону №2232-ХІІІ).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.16 Закону №2232-ХІІІ (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р. №975.

Згідно з п.2 Порядку № 975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п.3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно із довідкою МСЕК серії АВА № 004192 ІІІ група інвалідності первинно встановлена ОСОБА_1 з 26.06.2014 року на один рік. Згідно із довідкою МСЕК серії АВА № 018178 ІІІ група інвалідності повторно встановлена ОСОБА_1 безстроково.

Відповідно до положень пунктів 6, 7 Порядку № 975 військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад, відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.

При цьому, згідно п.13 цього Порядку керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Таким чином, враховуючи вищезазначені норми, порядок призначення та виплати допомоги, що відповідає чинному законодавству полягає у наступному: особи, які мають право на одноразову допомогу звертаються з документами в обласний військовий комісаріат; обласний військовий комісаріат подає розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, та надсилається за належністю в Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги; перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги; після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються в обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам. Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.

Порядком № 975 до дискреційних повноважень відповідача після надходження документів віднесена лише можливість або прийняти рішення про призначення, або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем заява про призначення одноразової грошової допомоги розглянута та Міністерством оборони України було затверджено протокол від 04 серпня 2017 року № 83, відповідно до якого йому було відмовлено у призначенні даної допомоги.

Згідно із п.11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви позивачем були подані: копія сторінок паспорта; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копія довідки МСЕК серії АВА №004192 від 22.07.2014р.; копія довідки МСЕК серії АВА №018178 від 15.07.2015р.; копія висновку судово-медичної експертизи від 22.05.2013 року № 844/ж; копія витягу з протоколу засідання ЦВЛК від 24.07.2013р. №1793; копія довідки про проходження служби від 18.05.2016 року № 66; копія військового квитка; копія постанови Борзнянського районного суду від 30.03.2017 року № 730/273/17; копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 року № 730/273/17.

Отже, позивачем були надані всі документи, передбачені для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», Порядку «Про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013р.

Вищенаведені обставини також були встановлені постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 30.03.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р., яка згідно ч.1 ст.72 КАС України має преюдиційне значення.

Крім цього, такий висновок узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду (ухвала по справі К/800/12297/16 від 21.09.2016р.) та Верховного Суду України (постанови від 18.11.2014р., 21.04.2015р. по справах №№21-446а14, 21-135а15 відповідно) щодо права саме отримання одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України.

Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги було не подання документу, що свідчить про обставини поранення.

Таке твердження відповідача суд вважає помилковим у зв'язку з тим, що в даному випадку на підтвердження обставин поранення позивачем подано висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 22.05.2013р. № 844/ж, в якому встановлено, що рубці, які залишилися після отримання ним множинного мінно-вибухового осколкового поранення, є наслідком загоєння ран, що могли утворитися внаслідок осколочних поранень, які могли бути спричинені під час проходження строкової служби під час виконання службових обов'язків у 1985 році.

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. № 402, передбачено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19 (п.21.3 Положення).

Пунктом 21.5 вказаного Положення передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

- «Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії (п.б).

- «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, так, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення (п.в).

Причинний зв'язок поранення та інвалідності позивача підтверджується також витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 24.07.2013р. № 1793, в якому зазначено: «Поранення, контузія, захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».

У цьому протоколі не встановлено, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Положенням №402 чітко передбачено, що категорія громадян, до якої належить позивач, при встановленні причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва) надавати довідку про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) не повинна.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що довідка, яку вимагає від позивача відповідач, наведена у додатку №5 до Положення № 402, яка визначає, що поранення отримано не в стані алкогольного сп'яніння тощо, видається з 14.08.2008р., тобто з часу видання Міністерством оборони України Наказу № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

З огляду на викладене, суд вважає неправомірним посилання відповідача на те, що позивачем не було подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Така позиція Міністерства оборони України позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на соціальний захист передбачений ст.46 Конституції України.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, якому встановлено інвалідність внаслідок виконання обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, закріплене у ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII та в Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013р.

Крім того, суд звертає увагу на те, що засіданням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Судом встановлено, що позивач отримав інвалідність з причин поранення, контузії, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, то позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011-XII та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013р.

Щодо посилання відповідача, що позивачем не наданий документ про обставини поранення - суд зазначає, що засіданням Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України встановлено причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв позивача, пов'язаних з виконуванням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися військові дії.

Судом встановлено, що позивачем із заявою про отримання одноразової грошової допомоги був наданий висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 844/Ж від 22.05.2013р. в якому зазначені обставини поранення позивача .

Відповідно до п.21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово-лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

П.21.21. Положення № 402, відповідно до якого - за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн (63-94-п), посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Саме в такому порядку встановлювався причинний зв'язок отримання поранення позивачу, тому посилання Міністерства оборони України на відсутність серед документів поданих для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, довідки або документу про причини та обставини поранення є безпідставними, необґрунтованими та протиправними.

При цьому, в суду відсутні сумніви в обґрунтованості та наявності повноважень Центральної ВЛК Міністерства оборони України на проведення засідання та надання протоколу засідання по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України про те, що позивачем отримані поранення, захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

На підставі вищевикладеного, суд вважає безпідставними посилання відповідача, що позивачем не надано документів про обставини поранення. Матеріалами справи доведено, що позивач надав усі необхідні документи, передбачені вказаним Порядком, відтак, має право на отримання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, яка настала внаслідок поранення та пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

За таких обставин, з врахуванням наведених вище положень чинного законодавства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Крім того, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абз.6 п.4 ч.1 ст.163 КАС України, згідно з яким постанова складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 06.09.1978р. у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Міністерство оборони України протягом одного місяця з дня набрання чинності постановою, подати звіт про його виконання.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», ст.ст.2, 17-18, 41, 99, 104-106, 122, 128, 158-163, 183-2, 186, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірним рішення Міністерства оборони України від 07 липня 2017 року № 73, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Скасувати рішення Міністерства оборони України від 07 липня 2017 року № 73, виражене у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 3-ої групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, згідно ч.1 п.6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013р № 975.

Зобов'язати Міністерство оборони України подати до Борзнянського районного суду Чернігівської області звіт про виконання даної постанови суду протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Борзнянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Суддя Борзнянського районного суду І.І.Тіслюк