Постанова № 69006414, 12.09.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17640/17

Провадження № 3/127/5804/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2017 м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю., при секретарі Федоровій С.М., за участю прокурорів Марченкова Д.С., Михайлини О.М., адвоката ОСОБА_1 розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вінниця справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН 36422974, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого директором ТОВ «Калинівський маслозавод», ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають на розгляді адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 507520 від 16.08.2017 року, складеного старшим оперуповноваженим УЗЕ у Вінницькій області капітаном поліції ОСОБА_3, ОСОБА_2, будучи депутатом Вінницької обласної ради 7-го скликання, являючись субєктом, визначеним пп. «Б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» 23.95.2017 року, тобто несвоєчасно без поважних причин, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, тим самим порушив норми ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у скоєних правопорушенях не визнав, заперечив проти складеного відносно нього протоколу про адмінправопорушення, суду пояснив, що він подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік поза строком, визначеним законом, а саме 23.05.2017 року, оскільки хворів на не госпітальну правобічну пневмонію.

Прокурор Марченков Д.С. та прокурор Михайлина О.М. в судовому засіданні підтримали протокол про адміністративні правопорушення, з тих підстав, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тому просили суд визнати останнього винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_2, в звязку з відсутністю в його діях складу правопорушень.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 7,254,279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.98 № 13 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією», в чинній редакції зі змінами та доповненнями, у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі.

Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень.

Аналогічна вимога міститься в п. 7 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, повязані з корупцією» від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління протиправне, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

Відповідальність за ч. 1ст. 172-6 КУпАПнастає у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають у тому числі і в несвоєчасному поданні декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держава або місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобовязані подати декларацію, зокрема наявне формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим, відповідно до п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 року т№ 1975-VIII подання щорічної декларації шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції продовжено до 01.05.2017 року для осіб, які подають таку декларацію вперше.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в 2017 році вперше подавав електронну декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2016 рік поза строком, визначеним законом, а саме 23.05.2017 року.

Обгрунтовуючи свої заперечення ОСОБА_2 посилається на поважність причин пропуску строку визначеним законом, а саме 23.05.2017 року, зокрема зазначає, що він не зміг вчасно подати декларацію в звязку з хворобою, в підтвердження чого надав виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2, згідно якої останній з 28.04.2017 року по 23.05.2017 року хворів на не госпітальну правобічну пневмонію.

Згідно з вимогамист. 280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.

Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.

Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізуст. 10 КУпАП(адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) таст. 11 КУпАП(адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналогічної думка судової палати у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченогост. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення останнього до адміністративної відповідальності за даною статтею.

Відповідно до вимогст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положеньст. 9 Конституції Українитаст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.

При вирішенні справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суд враховуює положенняст. 62 Конституції Українизгідно якої винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому, відповідно дост. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 172 6, 245, п. 1 ч. 1 ст. 247, 280,283,284 КУпАП,ст. 12 ЗУ «Про запобігання корупції», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя