Ухвала суду № 69004185, 14.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 755/3782/17 Головуючий в 1 інстанції - Яровенко Н.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/10301/2017 Доповідач - Желепа О.В.

У Х В А Л А

14 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Желепа О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва Репецького Сергія Васильовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року в справі за позовом заступника прокурора міста Києва Репецького Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про знесення самочинно збудованого майна та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.08.2017 року в задоволенні позову заступника прокурора міста Києва Репецького Сергія Васильовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_2 про повернення земельної ділянки та знесення самочинно збудованого майна - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, заступник прокурора міста Києва Репецький С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

При цьому, заявником не було сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір», оскільки документи про сплату судового збору відсутні, а доказів, які підтверджували наявність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 07.09.2017 року заступника прокурора міста Києва Репецького СергіяВасильовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року - залишено без руху.

Заявнику необхідно було визначити ціну позову (надавши відповідні документи) щодо вимоги майнового характеру та сплатити судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір», а також сплатити судовий збір за вимоги немайнового характеру (знесення самочинно збудованого майна) сплатити в розмірі 1760 грн. 00 коп.

13.09.2017 року на адресу Апеляційного суду міста Києва від прокуратури м. Києва надійшло платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1760 грн. 00 коп., тобто за вимоги немайнового характеру.

При цьому, докази про визначення ціни позову за вимоги майнового характеру та сплати судового збору за ці вимоги до апеляційного суду не надходили.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, сума судового збору становить - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В п. 16 Постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року (зі змінами та доповненнями), зазначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що останні пред'явлені позивачем щодо однієї вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру, про те без зазначення ціни позову щодо вимоги майнового характеру. Доказів щодо вартості спірної земельної ділянки позивачем не було надано.

З врахуванням того, що ціна позову за вимогу майнового характеру, ні позивачем, ні місцевим судом, в даній справі не визначена, апеляційний суд враховуючи положення ч. 2 ст. 80 ЦПК України, вважає за можливе визначити попередній розмір судового збору. Так, зі інформації наявної в мережі Інтернет, ринкова вартість земельних ділянок приблизно за таким розміром, як просить повернути позивач, та які наближено знаходяться до спірної земельної ділянки, становить не менше 500 000 грн. Тобто, при подачі позову за вимогу майнового характеру, позивач як юридична особа, повинен був сплатити не менше 7 500 грн. (1,5% від 500 000).

Таким чином, зазначені витрати в розмірі 8250 грн. 00 коп., Прокуратурі міста Києва (КМР) необхідно сплатити на розрахунковий рахунок 31210206780010, одержувач УДКС у Солом'янському районі м. Києва, банк-одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, ЄДРПОУ 38050812 (код ЄДРПОУ Апеляційного суду м. Києва 02894757).

При цьому, апеляційним судом заявнику роз'яснюються право визначити ціну позову майнового характеру під час розгляду даної справи, надавши при цьому відповідні документи, та в разі наявності підстав звернутись до суду з заявою про повернення судового збору.

Згідно з п.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.295 ЦПК України, застосовуються положення ст.121 ЦПК України.

Відповідно до ст. 121 ЦПК недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.121, 297 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва Репецького СергіяВасильовича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 серпня 2017 року - залишити без руху, подовживши строк для усунення недоліків до 5 днів з дати отримання ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документу про сплату судового збору.

У разі не усунення недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.

Суддя: