Ухвала суду № 69001867, 05.09.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1782/17Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 55 Степаненко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л. В.суддівВасиленко Л. І., Карпенко О. В. при секретаріПавроз Т. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до КП СУБ «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

27 квітня 2017 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до КП «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради, Черкаської міської ради про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

Позивач позовні вимоги мотивувала тим, що вона працювала двірником в КП «СУБ «Митниця». 10.11.2016 року ОСОБА_6 звільнилась за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. В день звільнення позивач отримала копію наказу про звільнення та трудову книжку. На день звільнення ОСОБА_6 була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 1572,16 грн. так як директор КП «СУБ «Митниця» обґрунтував невиплату зарплати відсутністю на підприємстві коштів. В подальшому, ОСОБА_6 та інші колишні працівники підприємства зверталися до директора КП та до власника КП - Черкаської міської ради з питань виплати заборгованості по зарплаті, але їм повідомлялось про наявність рішення Черкаської міської ради від 28.10.2016 № 1412 «Про внесення змін до рішення виконкому Черкаської міської ради від 21.10.2007 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси», за яким КП «СУБ «Митниця» більше не обслуговує населення м. Черкаси, господарської діяльності не веде, а тому не має джерел виплати заборгованості по зарплаті, оскільки кошти на рахунках підприємства відсутні.

Позивач зазаначає, що колишні працівники підприємства зверталися неодноразово до міського голови м. Черкаси та директора департаменту щодо невиплати зарплати, на що було отримана відповідь, за якої повідомлено про те, що департаментом розроблено проект рішення щодо надання КП «СУБ «Митниця» фінансової підтримки для виплати заборгованості по зарплаті, який винесено на розгляд депутатських комісій, та в подальшому буде запропоновано на розгляд депутатському корпусу Черкаської міської ради.

Згідно даних довідки КП «СУБ «Митниця» середньоденний заробіток ОСОБА_6 становить 204,59 грн. Період невиплати заробітної плати становить з 10.11.2016 року по 27.04.2017 року - 145 днів, тобто середній заробіток за весь час затримки розрахунку складає: 204,59 грн. х 145 = 29665,55 грн.

За період часу з 10.11.2016 року по 27.04.2017 року сума компенсації частини заробітної плати (інфляційні втрати) становить 106,47 грн.

Також позивач ОСОБА_6 посилається, що внаслідок дій відповідачів їй завдано моральної шкоди, оскільки не отримання зарплати призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, які вимагають у неї додаткових зусиль для організації свого життя. Родина ОСОБА_6 вимушена відмовлятися від задоволення життєво - важливих потреб, вона постійно несе моральні страждання, оскільки весь час переживає з приводу існування своєї сім'ї. Позивач відчуває принизливе та образливе ставлення власника КП «СУБ «Митниця» до себе, трудових прав, враховуючи, що виконувала важку фізичну працю за низьку оплату на КП протягом тривалого часу, а кошти за виконану роботу не отримала. Винним у невиплаті підприємством заробітної плати вважає насамперед Черкаську міську раду, оскільки вона є одноосібним власником КП «СУБ «Митниця»; місцева громада в особі Черкаської міської ради є одноосібним власником майна, яке ще нещодавно було закріплене за Комунальним підприємством «СУБ «Митниця»; єдиним видом діяльності підприємства є комплексне обслуговування об'єктів, та єдиним джерелом доходу були надходження за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території. Рішенням виконкому Черкаської міської ради № 1412 від 28.10.2016 року був змінений перелік виконавців ЖКП населенню міста Черкаси, і внаслідок реорганізації саме цього рішення Комунальне підприємство залишилось без майна та без господарської діяльності, тобто позивач вважає, що наявний безпосередньо причинно-наслідковий зв'язок між діями власника підприємства та не виплатою зарплати працівникам підприємства при звільненні.

Тому позивач ОСОБА_6 просила суд стягнути солідарно з Черкаської міської ради та КП «Служба утримання будинків «Митниця» на користь ОСОБА_6 суму нарахованого та невиплаченого доходу за листопад 2016 року (заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку) в сумі 1572,16 грн.; середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 29665,55 грн.; компенсацію частини заробітної плати (інфляційні втрати) в сумі 106,47 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Під час розгляду справи ОСОБА_6 звернулась із заявою про залишення без розгляду позовних вимог про стягнення з відповідачів в солідарному порядку грошових коштів за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 106 грн. 47 коп. на її користь, яка задоволена судом першої інстанції .

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_6 - задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 нараховану та невиплачену заробітну плату в розмірі 1572,16 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в розмірі 42963,90 грн.

Вимоги ОСОБА_6 щодо стягнення грошових коштів за час невиплати заробітної плати з урахуванням індексу інфляції в розмірі 106,47 грн. залишено без розгляду.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошові кошти в розмірі 500 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради судовий збір в дохід держави в сумі 1280 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржила рішення в апеляційному порядку. Апелянт посилається на неповне встановлення обставин справи, невідповідність висновків суду, що мають значення для обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права. Апелянт просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши на користь поліщук В.О. визначені рішенням суду виплати з обох відповідачів: КП «Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради та Черкаської міської ради в солідарному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони та їх представників, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Розглядаючи справу, суд повно та всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції , виходив з обґрунтованості та доведеності позивних вимог позивача, дійшов висновку про стягнення заборгованості по зарплаті та середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку та частково моральної шкоди в розмірі 500 грн., відмовивши в іншій частині позовних вимог, та стягнувши кошти лише з одного відповідача - КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради, відмовивши в стягненні коштів з Черкаської міської ради.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку та провести з працівником повний розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника, виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадить в день звільнення . Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган у всякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань суму.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом позивач ОСОБА_6 працювала на посаді двірника Комунального підприємства Служба утримання будинків «Митниця» Черкаської міської ради до 10 листопада 2016 року.

Наказом відповідача № 320-К від 10.11.2016 року поліщук В.О. була звільнена з роботи з 10.11.2016 року, за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом в трудовій книжці позивача.

В той же день позивачу ОСОБА_6 була видана копія наказу про звільнення та трудова книжка. Однак на день звільнення позивача ОСОБА_6 їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата в сумі 1572, 18 грн. що стверджується довідкою відповідача - Комунального підприємства «СУБ «Митниця» від 15.12. 2016 року.

Як встановлено судом першої інстанції період невиплати позивачу ОСОБА_6 заробітної плати становить з 10.11. 2016 року по 27.04. 2017 року - 145 робочих днів. Отже, середньоденний заробіток, визначений на підставі постанови КМУ № 100 становить 204грн. 59 коп. х 145 = 29665, 55 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на час розгляду справи Комунальне підприємство «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради не ліквідовано, що підтверджується даними довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Звертаючись до суду з позовом та, подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_6 наполягає на солідарному стягненні з відповідачів Черкаської міської ради та КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради на її користь - ОСОБА_6 визначених рішенням суду виплат, оскільки вважає, що лише Черкаська міська рада як власник КП «СУБ «Митниця» Черкаської міської ради зможе виконати рішення суду та виплатити їй як і іншим працівникам КП «СУБ «Митниця» належні їм кошти, які вчасно не були виплачені відповідачем із-за відсутності коштів на підприємстві.

Однак, колегія суддів вважає, що доводи апелянта є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем ОСОБА_6, до відповідачів - не передбачена. З даного приводу суд першої інстанції у рішенні навів відповідні обґрунтування, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Обов'язок доказування та подання доказів, встановлений ст. 60 ЦПК України, в якій зазначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Враховуючи належність, допустимість, достовірність зібраних та досліджених в ході судового розгляду справи доказів, їх достатній і взаємний зв'язок в сукупності, а також виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані апелянтом згідно доводів апеляційної скарги.

Доводи скаржника з даного приводу є безпідставними, не містять посилань на порушення судом норм матеріального права, та зводяться до обґрунтованості вимог щодо солідарного обов`язку відповідальності КП «СУБ «Митниця» та Черкаської міської ради.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, які б слугували підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвалене у справі рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеним у скарзі доводами немає, оскільки доводи апелянта суттєвими не являються, зводяться до невірного трактування норм матеріального права і правильності висновків суду в цій частині не спростовують, тому підлягають залишенню без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307,308, 313, 314,315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до КП СУБ «Митниця», Черкаської міської ради про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :