Ухвала суду № 68997012, 19.09.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2017 р. Справа № 914/1376/17

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Сало О.А.

за позовом: Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі,

Позивача: Департаменту економічного розвитку ОСОБА_1 міської ради, м.Львів,

до Відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів,

За участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ, м. Львів,

про: стягнення заборгованості,

ціна позову: 100000,00 грн.

Представники:

Прокуратури: ОСОБА_2 прокурор;

Позивача: не зявився;

Відповідача: не зявився;

Третьої особи: не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку ОСОБА_1 міської ради до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ про стягнення заборгованості. Ціна позову 100000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області у даній справі від 06.07.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 15.08.2017р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалах суду від 15.08.2017р. та від 29.08.2017р. у справі, зокрема, у звязку із неявкою повноважного представників Учасників судового процесу та невиконанням ними вимог ухвал суду у справі.

Прокурору оголошено права і обовязки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 29, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Учасникам судового процесу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, а також письмове повідомлення про оголошення ухвали про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обовязки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 29, 38, 59 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надійшло.

Прокурор в судове засідання з'явився, подав заяву (вх. №3919/17), у якій просить суд повернути сплачений судовий збір у звязку із припиненням провадження у справі.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, 08.09.2017р. подав клопотання (вх. №30542/17), у якому просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України у звязку із відсутністю предмета спору у звязку із сплатою Відповідачем заборгованості, стягнення якої є предметом спору у справі у добровільному порядку.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, 12.09.2017р. подав клопотання (вх. №30903/17), у якому просить суд долучити до справи Платіжне доручення від 30.08.2017. №6233 на суму 100000,00 грн., яким ПрАТ «ІРОКС» сплачено на користь Міського бюджету м.Львова 100000,00 грн. згідно Договору від 13.11.2014р. №354.

Представник Третьої особи в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, явка взнавалась обовязковою, вимог ухвал суду у справі належним чином не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі, на обовязковість виконання якої вказувалось в ухвалі про відкладення розгляду справи, окрім подання відзиву на позовну заяву, Учасників судового процесу зобовязувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань в порядку ст.38 ГПК України протягом розгляду справи Сторонами не заявлялось.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам судового процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Впродовж розгляду справи в судових засіданнях суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

При цьому суд зазначає, що з врахуванням вимог ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України, беручи до уваги дату надходження позовної заяви до суду (26.06.2017р.), враховуючи терміни перебігу поштової кореспонденції, в суду відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення Прокурора, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку ОСОБА_1 міської ради звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ про стягнення 100000,00 грн. боргу.

Підставою позовних вимог є неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за Договором про пайову участь на будівництво багатоквартирного житлового будинку з механізованим (автоматизованим) наземним гаражем на вул. І.Величковського, 59 для черговиків ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ від 13.11.2014р. №354.

Ціну позову Прокурор обґрунтовує пунктом 2.2. Договору та відсутністю належних, достатніх та допустимих доказів сплати пайового внесу на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Львова.

Відповідачем до поданого клопотання (від 12.09.2017р. вх. №30903/17) додано Платіжне доручення від 30.08.2017. №6233 на суму 100000,00 грн., яким ПрАТ «ІРОКС» сплачено на користь Міського бюджету м.Львова 100000,00 грн. згідно Договору від 13.11.2014р. №354, з якого вбачається, що станом на 30.08.2017р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про пайову участь на будівництво багатоквартирного житлового будинку з механізованим (автоматизованим) наземним гаражем на вул. І.Величковського, 59 для черговиків ОСОБА_1 державного університету внутрішніх справ від 13.11.2014р. №354 погашена.

З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що Відповідачем повністю погашено борг в розмірі 100000,00 грн. стягнення якого є предметом спору у даній справі, а відтак, відсутній предмет спору.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено в пункті 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (у чинній редакції), що перелік підстав припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК) є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Припинення провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2. Постанови).

Відповідно до п.4.4. Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судом розяснено Прокурору правові наслідки припинення провадження у справі, передбачені статтями 22 та 80 ГПК України.

Оглянувши та дослідивши матеріали справи, подані докази, заслухавши пояснення Прокурора, суд дійшов висновків про необхідність припинення провадження у справі у звязку із відсутністю предмета спору.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч.1; п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (у чинній станом на момент подання позовної заяви до суду редакції) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Нормою статті 7 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2017 рік» установлено у 2017 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу: в розрахунку на місяць у розмірі 1600 гривень.

Прокурором за подання позовної заяви до господарського суду згідно Платіжного доручення від 23.06.2017р. №1144 сплачено 1600,00 грн. судового збору, що відповідає приписам частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір». Оригінал вказаного Платіжного доручення є додатком №4 до позовної заяви.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Суд зазначає і аналогічна правова позиція висловлена у пункті 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 44, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

УХВАЛИВ:

1.Припинити провадження у справі.

2.Повернути Прокуратурі Львівської області (79005, Львівська область, м.Львів, пр.Шевченка, буд.17/19; ідентифікаційний код 02910031) з Державного бюджету України 1600,00 грн. сплаченого згідно платіжного доручення від 23.06.2017р. №1144 судового збору.

3.Оригінал платіжного доручення від 23.06.2017р. №1144 повернути Прокурору.

Суддя Фартушок Т. Б.