Постанова № 6899563, 26.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2009 р.                                                                       справа № 2а-18290/09/0570

час прийняття постанови: 13-20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  

при секретарі Химич М.В.

за участю представника позивача БузивськоїН.М.

представників відповідача Ротару Л.М., Лозовицької М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податковим органом була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток за 2008 р., за результатами якої був складений акт № 146/15-013/00191158 від 23.03.2009 р. В акті перевірки податковим органом відображені порушення пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 12 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 в частині віднесення до складу валових витрат збору за забруднення навколишнього природного середовища за понадлімітні обсяги в сумі 17950 грн. за 2008 р.

          На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000070150/0 від 30.03.2009 р., яким позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4712,40 грн., в тому числі, за основним платежем – 4488 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 224,40 грн.

          За наслідками апеляційного узгодження податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000070150/1 від 10.06.2009р., 0000070150/2 від 14.08.2009р., 0000070150/3 від 21.10.2009р. з аналогічними вимогами.

          Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними з наступних підстав.

          Підпункт 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків та зборів. Збір за забруднення навколишнього природного середовища відноситься до загальнодержавних зборів (обов’язкових платежів).

          Суми збору, нараховані за понадлімітні обсяги скидів, не є штрафними санкціями, а тому також повинні включатися до складу валових витрат.

          Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення №№ № 0000070150/0 від 30.03.2009 р., 0000070150/1 від 10.06.2009р., 0000070150/2 від 14.08.2009р., 0000070150/3 від 21.10.2009р. та зобов’язати відповідача відізвати зазначені рішення.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснивши, що послідовний аналіз ст. ст. 2, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303, Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони природного середовища та ядерної безпеки України від 19.07.1999 р. № 162/379, дає підстави податковому органу вважати, що суми збору за забруднення навколишнього природного середовища, нараховані за понадлімітні обсяги скидів в п’ятикратному розмірі, є штрафними санкціями, а тому у відповідності до пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

          Позивач Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” є суб’єктом господарювання, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Маріуполі, є платником податку на прибуток та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Маріуполі є суб’єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

ДПІ у м. Маріуполі була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”, за результатами якої складений акт № 146/15-03/00191156 від 23.03.2009 р. (а.с. 13-15). Камеральною перевіркою встановлено, що позивачем занижене податкове зобов’язання з податку на прибуток за 2008 рік на 4488 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у м. Маріуполі прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000070150/0 від 30.03.2009 р., яким позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4712,40 грн., в тому числі, за основним платежем – 4488 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 224,40 грн. (а.с. 9).

За результатами апеляційного узгодження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №№ 0000070150/1 від 10.06.2009 р., 0000070150/2 від 14.08.2009 р., 0000070150/3 від 21.10.2009 р. з аналогічними вимогами (а.с. 10-12).

Суд вважає зазначені рішення податкового органу протиправними з наступних підстав.

У акті перевірки, на підставі якого податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем, податковий орган вказує на порушення позивачем пп. 5.2.5 п. 5.2, пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 12 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 01.03.1999 р., внаслідок чого до складу валових витрат віднесений збір за забруднення навколишнього природного середовища за понадлімітні обсяги в сумі 17950 грн., задекларований у декларації з податку на прибуток за 2008 р.

Суть порушення, на думку податкового органу, полягає у тому, що сума збору, оплачена позивачем за понадлімітні обсяги скидів, є штрафними санкціями за порушення природоохоронного законодавства, а тому ця сума не може бути віднесена до складу валових витрат.

Стаття 15 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” встановлює, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Таким чином, порядок обчислення прибутку, який підлягає оподаткуванню, визначається виключно Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України „Про систему оподаткування” (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Відповідно до статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір за забруднення навколишнього природного середовища належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, сума збору за забруднення навколишнього природного середовища, сплачена (нарахована) позивачем, є підставою до включення суми такого збору до складу валових витрат позивача.

У відповідності до пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

          Таким чином, до складу валових витрат не відносяться суми сплачених штрафних санкцій.

          Правова сутність збору за забруднення навколишнього природного середовища визначається Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Порядком встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303.

          Пунктом 8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору у редакції, яка діяла до 01.01.2009 р., встановлено, що за понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі. У разі відсутності у платників збору затверджених в установленому порядку лімітів скидів і розміщення відходів збір справляється як за понадлімітні скиди та розміщення відходів відповідно до їх обсягів.

          Отже, плата за понадлімітні обсяги скидів у п’ятикратному розмірі по своїй правовій природі є саме сплатою збору у підвищеному розмірі, а не штрафом, як зазначає податковий орган.

          Податковий орган при визначенні суми збору за понадлімітні скиди як штрафних санкцій посилається на п. 1.5 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який визначає, що штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

          Проте, податковим органом не надано суду доказів порушення позивачем правил оподаткування, визначених відповідними законами. Як зазначалось вище, позивачем були перевищені ліміти скидів, а не правила оподаткування, а відтак, суми збору, оплачені за понадлімітні скиди, не є штрафними санкціями.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток були прийняти законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

          З урахуванням викладених обставин, суд задовольняє позов, визнає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними.

          Позивач, крім того, заявляє вимоги щодо зобов’язання відповідача відізвати податкові повідомлення-рішення.

          Суд вважає, що зазначені вимоги охоплюються вимогами про визнання недійсними рішень, оскільки визнання податкових повідомлень-рішень протиправними тягне за собою втрату чинності такими рішення з часу їх прийняття.

          Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          Позов Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” до Державної податкової інспекції у м. Маріуполі про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень задовольнити.

          Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Маріуполі № 0000070150/0 від 30.03.2009 р., № 0000070150/2 від 10.06.2009 р., № 0000070150/2 від 14.08.2009 р., № 0000070150/3 від 21.10.2009 р. про визначення Відкритому акціонерному товариству „Металургійний комбінат „Азовсталь” податкового зобов’язання з податку на прибуток в загальному розмірі 4712,40 грн., в тому числі, за основним платежем – 4488 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 224,40 грн.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

          Повний текст постанови виготовлений 1 грудня 2009 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Шальєва В.А.