Постанова № 6899017, 11.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 року м.Полтава Справа № 2-а-12906/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді С.С. Бойко,

при секретарі В.В.Білан ,

за участю:

представника позивача: Шулік О.Й.,

представника відповідача: Пусан Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція у Полтавськійобласті про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003422301/0/3442 від 19.11.2008 року, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2009 року ТОВ "Руст" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція у Полтавськійобласті про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003422301/0/3442 від 19.11.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення №0003422301/0/3442 від 19.11.2008 року яке вмотивоване тим, що позивач протиправно збільшив свій податковий кредит на підставі податкової накладної №23 від 31.03.2008 року яка видана ПП "Гросс", оскільки вказане приватне підприємство у податковій звітності за березень 2008 року не відобразило надходження від позивача коштів в сумі 2724540 грн. та відповідно не сплатив податкове зобов'язання по ним. Позивач зауважує, що він правомірно збільшив свій податковий кредит на підставі податкової накладної №23 від 31.03.2008 року та зазначав, що він не повинен відповідати за невиконання податкових зобов'язань іншими платниками податку.

Представник відповідача в засіданні зазначив, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про податок на додану вартість". Також вказував, що позивач не може збільшувати свій податковий кредит на підставі податкової накладної №23 від 31.03.2008 року яка видана ПП "Гросс" адже вказане підприємство не повністю сплатило своє податкове зобов'язання за березень 2008 року. Крім того, наголошував на те, що ПП "Гросс" не знаходиться за адресою яка зазначена у податковій накладній №23 від 31.03.2008 року, а тому на думку відповідача дана податкова накладна не може бути підставою для збільшення податкового кредиту.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Руст"06.12.2002 року зареєстроване як юридична особа (ідентифікаційний код 32275526) Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.

Позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 24.12.2002 року.

Нормою ч.1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Частиною 2 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, відповідач на підставі вищенаведених норм на підставі плану проведення планових перевірок 19.09.2008 року направив позивачу повідомлення про проведення планової виїзної перевірки №24212/10 яке було отримано директором ТОВ "Руст", дана обставина представником позивача в засіданні не заперечувалась.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

Кременчуцька ОДПІ видала направлення на проведення планової перевірки ТОВ "Руст", яке вручено директору позивача під розписку (в матеріалах справи).

Таким чином, в період з 03.10.2008 р. по 30.10.2008 р. на підставі вищенаведеного плану перевірок та направлення на проведення перевірки відповідачем проведено планову документальну перевірку з питань дотримання податкового законодавства.

Згідно із ч.10 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, відповідачем правомірно, на підставі повноважень наданих Законом України “Про державну податкову службу в Україні” проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання ТОВ "Руст" в період з 03.10.2008 р. по 30.10.2008 року.

За результатами перевірки складено акт №3216/23-210/32275526 від06.11.2008 року, в якому зафіксовано порушення п.п 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податку на додану вартість за березень 2008 року на суму 109418 грн.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем 19.11.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0003422301/0/3442 .

З вимогою про визнання недійсним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції №0003422301/0/3442 від 19.11.2008 року, суд приходить до наступних висновків.

Згідно п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 № 168/97-ВР (надалі Закон України Про ПДВ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України Про ПДВдатою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

В акті перевірки №3216/23-210/32275526 від 06.11.2008 року відповідач вказує, що позивач в порушення норм п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про ПДВпозивач протиправно збільшив свій податковий кредит за березень 2008 року, на підставі податкової накладної №23 від 31.03.2008 року яка видана ПП "Гросс" адже вказане підприємство не повністю сплатило своє податкове зобов'язання за березень 2008 року.

Відповідно до 7.4.1. Закону України Про ПДВподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України Про ПДВвстановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

Відповідно до матеріалів справи, позивач, дійсно сформував податковий кредит за березень 2008 року на підставі податкової накладної №23 від 31.03.2008 р. (в матеріалах справи) в сумі 2270450 грн. в тому числі ПДВ 454090 грн. виданої ПП Гросс(ідентифікаційний код 32860568).

Згідно із п.п. 7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України Про ПДВправо на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону України Про ПДВвизначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Таким чином, Кременчуцька ОДПІ зареєструвала як платника податку на додану вартість ПП "Гросс" (ідентифікаційний код 32860568) про що видано свідоцтво платника податку на додану вартість №23704454.

Відповідно до п.п. Гп.9.8 ст. 9 Закону України Про ПДВвстановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Разом з тим, 29.07.2008 року Кременчуцькою ОДПІ складено акт про анулювання реєстрації свідоцтва платника податку на додану вартість.

Виходячи з вищевикладеного на момент видачі податкової накладної №23 від 31.03.2008 р. на суму 2270450 грн. в тому числі ПДВ 454090 грн. свідоцтво платника ПДВ ПП "Гросс" не було анульовано, відповідно підприємство мало право на видачу вказаних податкових накладних, а позивач в свою чергу правомірно збільшив свій податковий кредит за березень 2008 року на суму 454090 грн.

Згідно із п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиконтролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на формування податкового кредиту за певний звітний період, не ставить йому в обов'язок перевіряти сплату податкового зобов'язання контрагента яким видана податкова накладна, адже це є обов'язок контролюючого органу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно та необґрунтовано прийняв спірне податкове повідомленя-рішення яким позивачу нараховано 109418,00 грн. податку на додану вартість та застосовано штрафну санкцію в сумі 54709 грн.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекція у Полтавській області №0003422301/0/3442 від 19.11.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руст"витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 17.11.2009 року.

Суддя С.С. Бойко